Кишкові інфекції. 
Інфекційні хвороби

План лекції:

Дизентерія

• 2. Ешерихіоз.
• 1. Дизентерія — гостра інфекційна хвороба, що спричиняється бактеріями роду шигел і характеризується ураженням слизової оболонки дистального відділу товстої кишки, загальною інтоксикацією, частою і болючою дефекацією, переймоподібним болем у животі, патологічними домішками у випорожненнях (слиз, кров та гній).

Етіологія

Збудниками дизентерії є бактерії роду шигели. Розрізняють понад 50 серологічних різновидів. Усі види містять термолабільний О — антиген — ендотоксин. Шигели Григор'єва — Шіги виробляють нейротоксин — екзотоксин, а всі інші - цитотоксини й ентеротоксини.

Епідеміологія

Джерелом інфекції є хворі на дизентерію і бактеріоносії. Шляхи передачіфекально — оральний, контактно — побутовий, аліментарний, водний. Імунітет після перенесеної хвороби видовий та типоспецифичний.

Сезонність епідемічного процесу:

Підйом захворюваності характерний наприкінці літа, восени. Це пов’язано зі споживанням великої кількості овочів, фруктів, інфікуванням продуктів мухами.

Клініка

Інкубаційний період триває від 1 до 7 днів. Виділяють гостру (до 1 міс), затяжну (від 1,5 до 3 міс) та хронічну форми дизентерії (понад 3 міс).За тяжкістю перебігу дизентерія буває легкою, середньої тяжкості і тяжка. Виділяють атипову форму дизентерії: стерта або диспептична та безсимптомна.

Типова форма хвороби починається гостро, раптово. Основні симптоми: загальна інтоксикація та кишкові розлади. Температура тіла помірно підвищується до 38 — 39*С, нудота, одноразове чи повторне блювання. Діти неспокійні, скаржаться на біль у животі. Випорожнення часті, кал рідкий, зеленуватий із домішками слизу різної кількості, іноді крові. Наприкінці 1- ї доби розвиваються симптоми спастичного коліту: біль у лівій половині живота інтенсивний, частота випорожнень зростає до кількох десятків разів на добу. Часто перед кожним позивом до випорожнень унаслідок спазму зовнішнього сфінктера заднього прохода виникають тенезми (несправжні болючі позиви надефекацію). Тенезми бувають дуже частими, що призводить до випадіння слизової оболонки прямої кишки. Частіше виявляється податливість заднього проходу, парез зовнішнього сфінктера та зіяння проходу, з якого невпинно виділяється слизо — гнійно — кров’янистий кишковий вміст. Випорожнення втрачають каловий характер, стають більш мізерними, нагадують грудочку слизу, змішаного з кров’ю (так званий ректальний плювок). У першу 3 дні хвороби клінічні симптоми найбільш виражені. Хворі змучені, лежать зігнувшись. Загальний стан тяжкий. Шкіра суха, бліда, тургор знижений. Язик сухий, може бути вкритий брудним нальотом. Тони серця ослаблені, спостерігається артеріальна гіпотензія. Під час пальпації живота спостерігається біль у його лівій половині. Сигмовидна кишка розтягнута, бурчить. Печінка та селезінка збільшені.

Розрізняють колітний і інтоксикаційний синдроми.

Ознаки колітного синдрому:

Стул частий, скудний. Наявність слизу в випорожненнях, кров у вигляді прожилок, переймоподібний біль в животі.Щільна при пальпації сигмовидна кишка.

Ознаки інтоксикаційного синдрому:

Помірне підвищення температури тіла, головний біль, нездужання, знижений апетит.

При тяжкій токсичній формі дизентерії може відмічатись нейротоксикоз:

очі запалі, погляд неспрямований, порушення свідомості, судоми. Температура фебрільна з 1- го дня, тургор тканин знижен, язик сухий, обкладен нальотом, з боку серцево — судинної системи: малий і частий пульс, знижений АТ, ціаноз, глухість тонів, токсичне дихання (часте і глибоке).

Особливості перебігу у дітей раннього віку.

• 1. Колітний синдром виражен мало.
• 2. Випорожнення мають характер диспептичних.
• 3. Тенезми відсутні - їх еквівалентами є почервоніння обличчя та крик під час дефекації.
• 4. Анус піддатливий, зіяння його не спостерігається.
• 5. Паралельно з явищами кишкового токсикозу розвиваються зневоднення та гемодинамічні розлади.
• 6. Часто спостерігається загальна інтоксикація.