Вступ. 
Діагностика і профілактика СНІДу

СНІД — синдром набутого імунодефіциту являє собою завершальну стадію нового інфекційного захворювання людини — ВІЛ інфекції, уперше встановленого, як патологічна форма на початку 80 років нинішнього сторіччя.

Зараження відбувається при передачі людині вірусу імунодефіциту, яка характеризується надзвичайною мінливістю і володіє здатністю викликати «гостру інфекцію» кліток в основному Т лимфоцитів — хелперів, що супроводжується їх загибеллю і одночасно є «генетичними паразитами» включення у вигляді ДНК — провіруса в хромосомних апаратах кліток. Поширення інфекції прийняло характер пандемії і приставило загрозу здоров’ю, розвитку і навіть виживанню нації. Хвороба вражає, передусім, людей в продуктивному і найбільш працездатному віці. За останні два роки число ВІЛ інфікованих в Україні зросло більш ніж на 10 раз. Найбільше число ВІЛ інфікованих в Україні виявлено в Одеській, Донецькій областях і місті Києві.

Епідеміологія ВІЛ-інфекції

ВІЛ-СНІД — повільна інфекція що викликається особливим вірусом, при якій організм втрачає здатність протистояти мікробам і вбивати виникаючі пухлинні клітини. По клінічних виявах захворювання різноманітне, смертельно для людини. Джерелом інфекції служить хвора людина: хворий СНІДом або СНІД-асоційованим комплексом або вірусоноситель. Особливу епідеміологічну небезпеку представляють вірусоносії, що є практично здоровими. Тривалість вірусу — носія ще не визначена. ВІЛ — інфекція по багатьох параметрах схожа з сифілісом, вірусним гепатитом В. Вірус виявляється практично у всіх біологічних рідинах, але найбільша його кількість міститься в спермі, крові, виділеннях статевих залоз заражених людей. До теперішнього часу доведено існування наступних шляхів передачі ВІЛ.

Природний — статевий;

• — від матері до плоду;
• А) вертикальний;
• Б) горизонтальний; (при проходженні родових шляхів матері);

Штучний парентеральний (через заражену кров і її компоненти — донорська кров, органи, тканини, сперму). При будь-якому способі передачі ВІЛ людині, здійснюються інфікованими біологічними рідинами.

Статевий — основний шлях передачі ВІЛ. Зараження може відбуватися при гетеросексуальних, гомосексуальних, бісексуальних зв’язках. У стабільних сексуальних партнерів ця імовірність складає для чоловіків — 10%, для жінок — 20%. Передача вірусу від жінки до чоловіка значно нижче (приблизно в 2 рази) ніж від чоловіка до жінки. Ризик зараження при гомосексуальних зв’язках становить 1:10.

Штучний механізм передачі здійснюється через заражену кров, донорські органи, тканини, сперму. Інфікування може відбуватися при; при переливанні крові і її компонентів, препаратів виготовлених з крові інфікованих, при використанні не досить обеззаражених голок або шприців, при парентеральном або внутрішньовенному введенні препаратів (введення наркотиків), при випадковому уколі голкою у час або після медичних маніпуляцій, при попаданні крові інфікованого на мікротравму медпрацівника, при використанні нестерильних медичних інструментів. Імовірність зараження реципієнта при переливанні крові становить 90%. При однократному контакті через загальні інструменти для ін'єкції, що містять кров інфікованого, імовірність передачі ВІЛ вище, ніж при однократному статевому контакті, становить 1:100. імовірність інфікування при уколі голкою біля 0,3% менш ніж 1:300. Зараження ВІЛ при тісних побутових і соціальних контактах, включаючи школу, роботу, через їжу предмети загального побуту, укуси кровосмоктальних тваринних переносників на сьогоднішній день не доведено.

Враховуючи основні механізми передачі і чинники передачі ВІЛ:

• 1. Поведінкова група ризику — гомо-, бісексуали, особи, які мають безладні статеві зв’язки з різними статевими партнерами, наркомани.
• 2. Реципієнти крові і її компонентів, препаратів виготовлених з крові інфікованих або хворих ВІЛ, насамперед хворої гемофілією, особи потребуючі в гемотрансфузіях реципієнта органів, тканин, сперми.
• 3. Професійні групи ризику, працівники гемодіалезних, реанімаційний відділень, акушери — гінекологи, хірурги, стоматологи, працівники лабораторій що досліджують кров і інші біологічні рідини.
• 4. Група парентеральних втручань в яку може входити практично будь-яка людина.

Однією з уражених ВІЛ інфекцією на Україні в останні роки є Донецька область. Перший випадок ВІЛ інфекції на території області офіційно зареєстрований в 1987 році серед іноземних студентів, прибулих на навчання в Донецький медичний інститут і державний університет з країн Африки.