Тип Хордові. 
Вивчення типу хордових

Хордовими називають тварин, для яких характерна хорда або так звана спинна струна, що є опорою тіла, внутрішнім осьовим скелетом. Над хордою міститься центральна нервова система, під хордою — центральний орган кровообігу (серце). У більшості хордових у дорослому стані хорда більшою чи меншою мірою змінюється хребтом. Центральна нервова система представлена трубкою, передній відділ якої у більшості видів розростається і перетворюється в мозок. Під основним скелетом розміщений травний тракт. Передній відділ кишковика нижчих хордових має ряд зябрових щілин. У водних тварин вони зберігаються протягом усього життя, в наземних — тільки в ембріональному стані. Водночас хордові мають ознаки, властиві і деяким типам безхребетних тварин. Зокрема, двобічна симетрія і метамерія (повторення одних і тих же органів — хребців, м’язових елементів, спинномозкових нервів, частково кровоносних судин) є спільною ознакою для хребетних червів і членистоногих, вторинна порожнина тіла, або целом, є також у кільчастих червів, голкошкірих; вторинний рот — ознака, спільна з голкошкірими. Хордових відомо понад 52 тис. видів. Кількість описаних видів збільшується завдяки дослідженню Світового океану і важкодоступ-них регіонів суходолу, про видовий склад поки що немає повної інформації. Це стосується насамперед водних видів хордових. Тип хордових поділяють на три підтипи: покривники, безчерепні та хребетні. Покривники, або личинкохордові (Tunicata, або Urochordata), -морські тварини, одиночні або колоніальні, невеликої довжини (0,350 см). Тіло покрите хітиноподібною оболонкою (тунікою). Живляться пасивно — фільтруючи велику кількість води. Відомо близько 1100 видів, з них у Чорному морі - 9 видів.