Форми управління вищою освітою

Головним у змісті управлінської діяльності стає вироблення цілісної системи діяльності, яка б відповідала вимогам часу. Особливість управлінської діяльності на сучасному етапі визначається сукупністю традиційних та появою нових керівних функцій. До останніх слід віднести оновлення змісту навчання, завдяки впровадженню: державних стандартів освіти, концепції виховання, профілізації та індивідуалізації освітнього процесу, авторських навчальних програм, посібників, застосуванню нових освітніх та інформаційних технологій (розвиваюче, модульне, диференційоване навчання), удосконаленню форм і методів навчання та контролю знань і вмінь (кредитно-модульне навчання, рейтингова система оцінювання). Підвищується значущість управлінської функції, з’являються нові моделі навчальних закладів: ліцеї, гімназії, коледжі, навчально-науково-виробничі комплекси. Демократизація управління супроводжується створенням дорадчо-адміністративних форм управління, які поділяються на:

• 1) колегіальні - Вчена (Педагогічна) рада, нарада при директорові, Адміністративна рада, Методична рада, рада Засновників, Студентська рада.
• 2) індивідуальні - ректори, голови ради комплексу, президенти, а також керівники структурних підрозділів: декани, завідуючи відділами, лабораторіями тощо.

Всі форми управління мають певні функції і їх реалізацію здійснюють за допомогою різноманітних груп методів, які були розглянуті вище [5, c. 42 — 43].