Розділ 1. Теоретичні основи формування позитивного ставлення учнів до праці людей різних професій

Педагогічна сутність формування позитивного ставлення школярів до світу праці та професій

Трудове виховання — неодмінна і невід'ємна складова частина загальної системи виховання школярів. Трудове виховання створює найбільш сприятливі передумови для включення кожного із психічних властивостей у багатосторонню частина з іншими властивостями та їх взаємного впливу. Всебічний і гармонійний розвиток забезпечує загальний підйом обдарованості людини, динамічно і цілісно виражає його творчу природу. І чим багатша ця творча обдарованість, тим кращі умови для розквіту спеціальних здібностей людини.

У Енциклопедичному словнику поняття «праця» трактується як «доцільна діяльність людини, спрямована на видозміну і пристосування предметів природи для задоволення своїх потреб».

Основні поняття, пов’язані з трудовим вихованням школярів є: «трудове виховання», «ставлення», «формування позитивного ставлення до праці». Ці терміни є спорідненими, але кожен з них має свою специфіку.

Трудове виховання — формування необхідних для трудової діяльності моральних якостей людини з допомогою праці; в суспільстві - в широкому сенсі - цілеспрямоване формування ставлення до праці як основи нового духовного обличчя людини, виховання високосвідомими і всебічно розвиненого громадянина; органічна складова частина гармонійного виховання; в більш вузькому сенсі - цілеспрямований, тісно пов’язаний з навчанням у школі процес підготовки дітей та юнацтва до трудової діяльності.

Ставлення до праці формується в процесі виховання працьовитості, готовності і здатності виконувати корисну суспільству роботу, свідомості відповідальності за результати праці, здатності сприймати інтереси колективу як особисті, сумлінно і творчо ставитися до вирішення трудових завдань. Найважливішими шляхами і формами трудового виховання є: підготовка дітей та юнацтва до праці в сім'ї та школі, залучення їх до безпосереднього і посильної участі у суспільному виробництві; використання всіх засобів морального заохочення передовиків виробництва та ознайомлення широких мас з їх досвідом; послідовне проведення принципу матеріальної зацікавленості в результатах праці; створення необхідних умов для росту кваліфікації працівників та участі їх в організації та управлінні виробництвом; використання в цілях трудового виховання засобів масової інформації та усної пропаганди.

Соціалісти-утопісти 16−18 ст. вперше висловили ідею про трудове виховання як засіб формування вільного гармонійної людини, готового трудитися на благо всіх членів суспільства. Т. Мор в «Утопії» проголосив соціалістичний ідеал суспільства без експлуататорів; всі його члени зайняті працею, якому навчаються з дитинства в школах, на полях, в майстернях. Т. Кампанелла головну особливість виховання бачив у поєднанні навчання з працею. Ж. Ж. Руссо пропонував залучати дітей до сільськогосподарської праці та різних ремесел, стверджуючи, що оволодіння професіями забезпечує людині матеріальну незалежність. Соціалісти-утопісти 19 ст. К. А. Сен-Сімон і Ш. Фур стверджували, що основне завдання виховання — підготувати молоде покоління до успішної трудової діяльності, забезпечити його всебічний розвиток. Особливо докладно Фур'є розробив методи залучення дітей до праці. В організованих Р. Оуеном школах діти з раннього віку залучалися до колективну працю.

Педагог К. Д. Ушинський (робота «Праця в її психічному і виховному значенні», 1860) розкрив значення вільного фізичної праці для всебічного розвитку людини та підтримання в ньому почуття власної гідності.

Професійна ж орієнтація як педагогічна категорія позначає процес ознайомлення учнів з різними професіями і видами праці і надання їм допомоги у виборі майбутньої професії та спеціальності відповідно до наявних схильностями і здібностями.

Зіставляючи ці три педагогічні категорії, слід зазначити, що поняття трудове виховання є більш широким порівняно з трудовим навчанням і профорієнтацією.

Останні виступають як його складові частини. Але, виконуючи свої специфічні ролі, всі ці три процеси взаємопов'язані і при успішному їх здійсненні сприяють формуванню у школярів працьовитості. Працьовитість є результатом трудового виховання, навчання та професійної орієнтації і виступає як особистісна якість, яка характеризується міцною потребностно-мотиваційною сферою, глибоким розумінням великий преобразующе-виховної сили праці (знання та переконання), умінням і прагненням сумлінно виконувати будь-яку необхідну роботу і виявляти вольові зусилля у подоланні тих перешкод, які зустрічаються в процесі трудової діяльності.

Цілі трудового виховання в сучасній школі такі:

• · Прищеплення любові до праці;
• · Прищеплення поваги до людей праці;
• · Ознайомлення школярів з основами сучасного виробництва, будівництва, транспорту, сфери обслуговування;
• · Формування в процесі навчання і суспільно корисної роботи трудових навичок і вмінь;
• · Спонукання до свідомого вибору професії та отримання початкової професійної підготовки.

Це відображає об'єктивні потреби сучасного суспільства, співпадає з інтересами розвитку особистості школяра.

Різні дослідники пропонували різні формулювання завдань трудового виховання школярів. На основі класифікації Ю. К. Бабанського, В. І. Логінової, В. Г. Нечаєвої можна виділити дві групи завдань: допомога школяреві в оволодінні трудовою діяльністю (в освоєнні структури діяльності, придбанні трудових навичок, умінь); розвиток особистості дитини в праці (розвиток властивостей, якостей особистості, формування взаємин і придбання соціального досвіду взаємодії). Ці завдання вирішує педагог-практик.

Отже, педагогами одним із завдань трудового виховання школярів називається завдання формування ставлення до праці.

Оскільки трудове виховання здійснюється в процесі включення учнів у відповідну їхньому віку трудову діяльність, необхідно розглянути, в які види праці необхідно залучати учнів.

Широке застосування в школі знаходить, перш за все, трудова діяльність учнів, пов’язана з учбовими заняттями. Починаючи з першого класу, учні займаються виготовленням різноманітних навчально-наочних посібників: таблиць, картин, діаграм, гербаріїв, колекцій, найпростіших моделей. При вивченні природознавства та природознавства учні працюють на пришкільній навчально-дослідній ділянці, в теплицях і садах, займаються вирощуванням квітів, створюють живі куточки, організують роботу по підгодівлі птахів і диких тварин.

Значне місце в трудовому вихованні та навчанні займає ручна праця у початкових класах.

Велику роль у трудовому навчанні та вихованні грає працю з самообслуговування. Він включає в себе: догляд за своїми речами, прибирання класів та навчальних кабінетів, ремонт навчально-наочних посібників, книжок у шкільній бібліотеці, меблів та інвентарю і т.д.

Наступним видом трудової діяльності учнів є суспільно корисна робота з благоустрою шкільної території, по збору вторинної сировини, лікарських рослин, озеленення вулиць в населених пунктах, доріг і т.д. До цієї роботи залучаються учні з 1 класу.

Необхідність трудового навчання і виховання в школах зумовила велике значення їх наукового дослідження. Чимало цінних ідей з цієї проблеми міститься у працях класиків педагогіки — Я. А. Коменського, Дж. Локка, І. Г. Песталоцці, А. Дістервег, К. Д. Ушинського.

Різні аспекти трудового виховання досліджені П. Р. Атутова, Н. І. Болдирєвим, Н. К. Гончаровим, І. С. Мар 'єнко, В. О. Сухомлинським, А. А. Шибанова та іншими.

Завдання трудового виховання учнів початкових класів можна розглядати як етап формування у них позитивного ставлення до праці. Ці завдання визначені І.С. Мар'єнко в «Примірному змісті виховання школярів»:

• · Засвоєння знань про роль праці в житті людей, розуміння необхідності праці на загальну користь;
• · Сумлінне ставлення до праці, прагнення будь-яку роботу виконувати старанно, чесно, з бажанням і задоволенням;
• · Прояв відповідальності, старанності, ініціативи й творчого ставлення до праці;
• · Вміння працювати в колективі спільно, проявляти товариську взаємодопомогу, зацікавленість в хід і результати колективної роботи;
• · Дбайливе ставлення до шкільного майна, інструментів і матеріалів, навчальним приладдя, рослинному і тваринному світу;
• · Вміння планувати свою роботу, координувати дії, підпорядковувати їх загальному ходу роботи, користуватися раціональними прийомами праці, бути акуратними і точними;
• · Формування загальнотрудових умінь і навичок, розвиток інтересу до техніки і технічної творчості;
• · Негативне ставлення до нечесності, ліні, псування майна і недбалості в обігу з устаткуванням, інструментами та матеріалами.

Трудова діяльність, ставлення до праці - одна з основних сторін моральної діяльності. У процесі трудової діяльності формуються морально-вольові якості, в яких виявляються ознаки позитивного ставлення до праці. У молодших школярів важливо закладати переконання в тому, що праця є почесним обов’язком кожної людини, виховувати інтерес до праці, прагнення бути працьовитим і бажання приносити користь людям. Формування позитивного ставлення до праці у школярів має свою вікову специфіку, свої завдання, що відповідають віковим психофізіологічним особливостям школярів.

Формування позитивного ставлення до світу праці та професій у школярів має свою вікову специфіку, свої завдання, що відповідають віковим психофізіологічним особливостям школярів.

За своїм змістом праця дітей молодшого шкільного віку — це самообслуговування, господарсько-побутової працю, працю в природі, ручний і художня праця.

Самообслуговування — це праця дитини, спрямований на обслуговування ним самого себе (одягання, роздягання, прийом їжі, санітарно-гігієнічні процедури). Якість і усвідомленість дій у різних молодших школярів різні, тому завдання формування навичок самообслуговування актуальна на всіх етапах молодшого шкільного віку.

Господарсько-побутової праця — це вид праці, яким здатний опанувати молодший школяр. Змістом цього виду праці є праця по прибиранню приміщень, миття посуду, прання і так далі. Молодший школяр вчиться створювати й утримувати у відповідному вигляді навколишнє його середовище. Навички господарсько-побутової праці молодший школяр може використовувати і в самообслуговуванні, і в праці на загальну користь.

В особливий вид праці в молодшому шкільному віці виділяється праця в природі. Змістом такої праці є догляд за рослинами і тваринами, вирощування овочів на городі, озеленення ділянки і так далі. Праця в природі благотворно впливає не тільки на розвиток трудових навичок, а й на виховання моральних почуттів, закладає основи екологічної освіти.

Праця в природі дає можливість одночасно розвивати пізнавальні інтереси. Молодші школярі спостерігають за ростом і розвитком живих об'єктів, дізнаються про особливості деяких рослин і тварин, експериментують, пізнаючи неживу природу.

Таким чином, праця молодших школярів у природі сприяє не лише трудовому вихованню, але і моральному, естетичному, розумовому, фізичному розвитку.

Ручний та художня праця за своїм призначенням є працею, спрямованим на задоволення естетичних потреб людини. У його зміст входить виготовлення виробів з природного матеріалу, паперу, картону, тканини, дерева. Ця праця сприяє розвитку фантазії, творчих здібностей; розвиває дрібні м’язи рук, сприяє вихованню витримки, наполегливості, вмінню доводити почате до кінця. Результатами своєї праці молодші школярі радують інших людей, створюючи для них подарунки.

Стосовно до молодшого шкільного віку можна говорити і про розумовій праці. Будь-яка праця характеризується зусиллям, спрямованим на досягнення результату. Учитель початкових класів привчає молодших школярів «думати перш, ніж зробити», пояснювати для себе та інших хід своїх думок, робити висновки й умовиводи і, нарешті, отримувати задоволення від самостійно знайденого рішення.

У формуванні позитивного ставлення до праці молодших школярів слід враховувати їх схильність до наслідування. Потреба в наслідуванні створює передумови для прискореного накопичення досвіду моральної поведінки, свідомого ставлення до праці. Молодшого школяра повинна оточувати обстановка сумлінного ставлення до праці всіх дорослих: батька, матері, рідних, вчителі. Це благодатна і живлющою середовище, на тлі якої розгортається процес становлення особистості школяра, його морального обличчя, переконань і звичок поведінки. Створення традицій доброго ставлення до праці, опора на живі приклади, що зачіпають думки і почуття школяра, — важлива умова формування морального і трудового ставлення до праці у молодших школярів.

Знання та вміння, що здобуваються молодшими школярами на уроках, учитель поглиблює і закріплює у вільний від уроків час. Тут діапазон суспільно корисних справ учнів розширюється. Він включає в себе суспільно корисну трудову діяльність для потреб школи та позашкільних установ, самообслуговування в школі і вдома, продуктивна праця, заняття за інтересами, громадську роботу. Беручи участь у різних видах суспільно корисної праці, учні отримують нові знання і вміння.

Таким чином, організовуючи в школі роботу з формування позитивного ставлення молодших школярів до світу праці і професій, необхідно враховувати їх вікові особливості, використовуючи при цьому не тільки включення молодших школярів у різні види діяльності, але і систематично проводячи профорієнтаційну роботу, яка полягає в ознайомленні молодших школярів з найпоширенішими професіями.