Норми радіаційної безпеки
Таким чином, іонізуючі випромінювання за своєю природою шкідливі для життя. Будь-яке опромінення збільшує ризик захворювань. Крім того, у людей відсутні. У НРБ проведено чітке розмежування між дозовими границями для різних категорій опромінюваних осіб. Зона відчуження — 30 кілометрова зона, з якої була проведена евакуація населення у 1986 р. (40—80 Ки/км2); Встановлені три категорії органів тіла… Читати ще >
Норми радіаційної безпеки (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Перші безмежні межі опромінення людей були визначені на початку XX ст. Оскільки у той час променеві ураження стосувалися головним чином шкіри, то було запропоновано прийняти як безпечну десяту частину дози, яка викликає еритему (почервоніння) шкіри через 10 діб.
Нині діють «Норми радіаційної безпеки (НРБ-76/87), прийняті у 1987 р. При встановленні норм був взятий за основу такий принцип — забезпечити захист від ІВ окремих осіб, їх нащадків та людство в цілому, а також розробити відповідні умови для необхідної практичної діяльності, під час якої люди можуть потрапити під вплив І В.
У НРБ проведено чітке розмежування між дозовими границями для різних категорій опромінюваних осіб.
Категорія, А — персонал, який працює безпосередньо з ІВ.
Категорія Б — обмежена частина населення (особи, які безпосередньо не працюють з ІВ, але за умовами проживання чи розташування робочих місць можуть підлягати опроміненню).
Категорія В — населення.
Встановлені три категорії органів тіла людини, опромінення яких викликає різні наслідки:
I — усе тіло, червоний кістковий мозок;
II — м’язи, щитовидна залоза, жирова тканина, внутрішні органи;
III — кісткова тканина, поверхня шкіри, кістки, передпліччя, кісточка, стопи.
Наведено розподіл забрудненої території на зони:
- — зона відчуження — 30 кілометрова зона, з якої була проведена евакуація населення у 1986 р. (40—80 Ки/км2);
- — зона безумовного (обов'язкового) відселення — це територія, яка підлягала інтенсивному забрудненню довгоживучими ізотопами цезію від 15,0 Ки/км2; стронцію — від 3,0 Ки/км2; плутонію — від 0,1 Ки/км2, а також територія, де людина може отримати додаткову дозу опромінення понад 0,5 бер за рік;
- — зона гарантованого добровільного відселення — це територія з щільністю забруднення Ґрунту ізотопами: цезію від 5,0 до 15,0 Ки/км2; стронцію — від 0,15 до 3 Ки/км2; плутонію — від 0,01 до 0,1 Ки/км2, а також територія, де людина може отримати додаткову дозу опромінення вище 0,1 бер /рік;
- — зона посиленого радіоекологічного контролю — це територія із щільністю зараження ґрунту ізотопами: цезію — від 1,0 до 5,0 Ки/км2; стронцію — від 0,02 до 5,5 Ки/км2; плутонію — від 0,005 до 0,01 Ки/км2, а також територія, де людина може отримати додаткову дозу опромінення 0,1 бер/рік.
Таким чином, іонізуючі випромінювання за своєю природою шкідливі для життя. Будь-яке опромінення збільшує ризик захворювань. Крім того, у людей відсутні.