Висновки. 
Формування в молодших школярів англомовної компетенції в говорінні

У своїй роботі ми дійшли висновків, що навчання англійській мові в початковій школі мусить мати переважно діяльнісний характер, а не інформативний, оскільки діти успішніше вивчають мову через дії, мовленнєві й немовленнєві та їх інтеграцій через реальні спроби спілкування або виконання завдань за допомогою спілкування. Мова як система виключно суспільне явище, вона постійна, стала, має нормативний характер і зобов’язує кожного, хто нею користується, підпорядковуватися її законам. Для учнів навчання у формі практичної діяльності становить основну частину їхніх справжніх знань, у той час як просте пасивне багаторазове повторення фактів мови — це незначна частина розуміння мовних та мовленнєвих процесів, утримування інформації в їхній довготривалій пам’яті. Саме тому важливе значення надається взаємодії викладача та учня в процесі навчання. Взаємодію можна розглядати як прийом, спрямований на забезпечення їх спілкування. Створюючи відповідні умови і спираючись на особистісно-орієнтований підхід, необхідно, перш за все, продумати, а це можна зробити для налагодження взаємодії учнів, тобто для спілкування школярів один з одним.

Мовленнєва діяльність розглядається як один з багатьох видів людської діяльності і визначається як «активний, цілеспрямований, опосередкований мовою та зумовлений ситуацією спілкування процес прийому і видачі мовленнєвого повідомлення у взаємодії людей між собою».

Говоріння забезпечує усне спілкування англійською мовою в діалогічній формі (паралельно з аудіюванням) і в монологічній формі. Воно спрямоване до однієї особи або до необмеженої кількості осіб. Як і будь-яка інша діяльність, акт говоріння завжди має певну мету, мотив, в основі якого лежить потреба; предмет — думки того, хто говорить; продукт — висловлювання (діалог або монолог) і результат, який може виражатися у вербальній або невербальній реакції на висловлювання.

Говорячи про комунікативний розвиток учнів молодших класів, слід зазначити, що молодші школярі недостатньо повно розкривають зв’язки між явищами. Хоча молодші школярі практично володіють основами побудови теоретичних понять і готові до теоретичних узагальнень (це є найважливішим психологічним новоутворенням цього віку), у вислові все-таки віддають перевагу конкретним думкам над теоретичними, абстрактними міркуваннями, опис конкретних фактів встановленню причинно-наслідкових зв’язків між ними. У процесі шкільного навчання у них розвивається здатність будувати міркування, робити висновки, складається плануюче мислення. Розвиваюче навчання молодшого школяра дозволяє успішно формувати не тільки теоретичне мислення, але і рефлексію на спосіб мовної діяльності, зокрема міркування.

Комунікативний підхід орієнтований на організацію процесу навчання, адекватного процесу реального спілкування. Ефективне комунікативно-орієнтоване навчальне завдання може мотивувати учнів, оскільки воно допомагає розвивати уяву, завжди являє собою виклик, розвиває впевненість у своїх силах, почуття гордості за досягнутий результат, розширює кругозір, а також забезпечує учням можливості брати на себе відповідальність за своє власне навчання, спонукає до використання інформації з інших шкільних предметів, до використання їх змісту.

Мета комунікативного підходу полягає в тому, щоб зацікавити школярів у вивченні мови через поглиблення їхніх знань та нагромадження досвіду. Комунікативна здатність учнів розвивається через їх включення у процес розв’язання широкого кола значущих, реалістичних, змістовних завдань, успішне виконання яких дає задоволення і підвищує впевненість у собі.

Важливість практичного використання представленого матеріалу при вивченні англійської мови зумовлюється тим, що вивчення монологічного та діалогічного мовлення є одним з основних аспектів вивчення будь-якої мови.

Аналіз програм для загальноосвітніх шкіл з курсу іноземних мов показує, що вивчення діалогічного та монологічного мовлення в молодших класах не є систематичним, а тому не дає максимально позитивного результату.

Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили висунуту гіпотезу. Застосування системного навчання дозволило учням глибше зрозуміти особливості англомовного говоріння, що сприяло оволодінню уміннями та навичками вільного правильного використання монологічного та діалогічного мовлення, розвитку аналітичних та творчих здібностей учнів. Таким чином, бачимо, що застосовування запропонованого матеріалу в навчальному процесі у молодшій школі буде ефективним.