Результати та їх обговорення

Обстежено 2175 мешканців сільських райо-нів Полтавської, Івано-Франківської та Черкаської областей віком 20−64 роки. Середній вік обстежених становив (40,7±0,3) року.

Клінічні прояви аритмії за даними анкетування (з анамнезу) спостерігали у 18,5% обстежених, тоді як при реєстрації ЕКГ порушення ритму та провідності виявляли у 28,9%. Стандартизований за віком показник поширеності порушень серцевого ритму та провідності серед сільського населення становить 29,7%.

Згідно з даними ЕКГ порушення ритму та провідності серця частіше реєстрували у чоловіків, ніж у жінок (відповідно 32,2 та 26,1%, Р<0,005). Така тенденція зберігалася у всіх вікових категоріях. Залежно від віку виявлено відмінності щодо діагностованих порушень ритму та провідності. Так, серед обстежених нами осіб віком 20−59 років у більшості випадків зареєстровано неповні блокади ніжок пучка Гіса та порушення внутрішньошлуночкової провід-ності (коди 7−3, 4,5,6), друге місце за частотою виявлення посідали екстрасистолічні аритмії (коди 8−1,9), в обстежених віком 60−64 роки переважали порушення ритму у вигляді екстрасистолічних аритмій (40,0%) й лише у 27,5% випадків зареєстровано порушення внутрішньошлуночкової провідності. Порушення атріовентрикулярної провідності у вигляді атріовентрикулярних блокад різного ступеня спостерігали у 0,6% обстежених, причому атріовентрикулярної блокади ІІІ ступеня не зазареєстровано, І ступеня — у 4 рази частіше відзначено у чоловіків. Ці дані узгоджуються з результатами інших епідеміологічних досліджень, згідно з якими у практично здорових осіб віком понад 20 років подовження інтервалу P-Q виявляють у 0,5 — 2,0% випадків, частіше серед чоловіків, що пояснюється підвищенням тонусу блукаючого нерва в осіб чоловічої статі і вважається нормою [1, 13, 14].

Укорочення інтервалу P-Q, синдроми передчасного збудження шлуночків нами виявлено у 2,0% обстежених, майже вдвічі частіше у жінок. Згідно з даними літератури синдроми преекситації відзначають у 0,5−2,0% населення [1].

Порушення шлуночкової провідності виявлено у 15,6% сільських мешканців, при цьому повну блокаду лівої ніжки пучка Гіса (код 7−1) зареєстровано у 0,3% обстежених (у 2,5 разу частіше серед жінок), а повну блокаду правої ніжки пучка Гіса (код 7−2) — у 0,6% (в 1,5 разу частіше у чоловіків). Слід зазначити, що блокади ніжок пучка Гіса найбільш поширені в обстежених віком 50−59 років. Неповні блокади ніжок пучка Гіса та порушення внутрішньошлуночкової провідності (коди 7−3,4,5,6) спостерігали у 14,7% обстежених сільських мешканців, достовірно частіше у чоловіків (Р<0,001). На відміну від інших внутрішньошлуночкових блокад, такі порушення провідності у значній кількості випадків не поєднуються з видимою структурною кардіальною патологією [1, 13, 14].

Порушення ритму зареєстровано у 10,7% осіб, причому в більшої половини — екстрасистолічні аритмії (коди 8−1,9), які частіше діагностують у жінок. Цей факт можна пояснити більшою активністю симпатоадреналової системи в осіб жіночої статі [1].

Синусову тахікардію (код 8−7) виявляли у 3,4% обстежених, частіше (майже у 1,5 разу) серед чоловіків. Синусову брадикардію (код 8−8) відзначали у 0,7%, теж удвічі частіше серед чоловіків. Поширеність фібриляції передсердь становила 0,7 і 0,4% відповідно серед чоловіків і жінок, загалом — 0,6%. Усі випадки фібриляції передсердь відзначали в осіб віком 50−64 років, порушення ритму, зокрема трі-потіння передсердь, серед обстежених сільських мешканців не було зареєстровано.

Проведено порівняльний аналіз поширеності порушень ритму і провідності серця в сільській і міській популяціях за результатами відповідних епідеміологічних обстежень [8].

Поширеність порушень ритму та провідності серця у міських і сільських мешканців не відрізняється і становить відповідно 30,4 і 28,9%. Лише у віковій категорії 20−29 років у обстежених мешканців села випадків порушень ритму та провідності зареєстровано майже в 1,5 разу менше, достовірно менше серед осіб чоловічої статі.

Порушення провідності у вигляді атріовентрикулярних блокад I-II ступенів удвічі частіше спостерігали у міських мешканців, ніж у сільських, а синдроми преекситації більш поширені в сільській популяції.

Повні блокади лівої (код 7−1) та правої (код 7−2) ніжок пучка Гіса виявляли однаково часто серед міського та сільського населення, в той час як неповні блокади пучка Гіса та порушення внутрішньошлуночкової провідності (коди 7−3,4,5,6) значно частіше реєстрували у мешканців міста. Екстрасистолічні аритмії (коди 8−1,9) у 2,5 разу частіше відзначали серед сільського населення, особливо в обстежених жінок. Фібриляцію передсердь (код 8−3) удвічі частіше реєстрували у міській популяції, ніж у сільській. Синусову тахікардію (код 8−7) утричі частіше спостерігали у сільській місцевості, а синусову брадикардію (код 8−8) — навпаки в міській (Р<0,001).

Таким чином, у сільській популяції переважають порушення провідності у вигляді синдромів передзбудження шлуночків та порушення ритму — у вигляді екстрасистолічної аритмії та синусової тахікардії, частота яких утричі більша, ніж у городян. Серед міського населення частіше виявляють атріовентрикулярні блокади, неповні блокади ніжок пучка Гіса та порушення внутріш-ньошлуночкової провідності, фібриляцію-тріпо-тіння передсердь, синусову брадикардію.

За даними проведеного анкетування, частота клінічних проявів порушень ритму в обстежених міських та сільських мешканців не від-різняється і становить у середньому 18−18,5% від загальної кількості обстежених. Чоловіки висловлюють скарги в 1,5 разу рідше, ніж жінки. На особливу увагу заслуговує той факт, що за медичною допомогою селяни звертаються майже однаково часто, як і городяни (відповідно 59,0 і 63,5% звернень), тоді ж як охоплення сільського населення медикаментозним лікуванням майже втричі менше, ніж обстежених мешканців міста. Така ситуація може бути зумовлена кількома причинами: недостатність роз’яснювальної роботи, яку проводить медичний персонал серед хворих селян щодо можливих ускладнень наявних порушень серцевого ритму чи провідності; відсутність специфічних медикаментозних засобів у аптечній мережі сільських районів, їх вартість; рівень загальної культури осіб, які проживають у сільській місцевості тощо.

При проведенні порівняльного аналізу даних ідентичного за організацією епідеміологічного обстеження сільського населення, проведеного з інтервалом 20 років [2], відзначено зростання поширеності порушень ритму та провідності удвічі.

Достовірно збільшилася частота порушень провідності: майже у 7 разів частіше реєстру-вали укорочення інтервалу P-Q, у 2,5 разу зросла поширеність неповних блокад ніжок пучка Гіса та порушень внутрішньошлуночкової провід-ності. Поширеність екстрасистолічної аритмії зросла вдвічі, миготливої аритмії - втричі. За даними ІІ обстеження у сільських мешканців у 1,5 разу частіше реєстрували синусову тахі-кардію. Поширеність синусової брадикардії знизилася майже в 2,5 разу.

Отримані в ході епідеміологічних обстежень дані, які свідчать про значне зростання поширеності порушень ритму та провідності серед сільського населення, спонукають до розробки відповідних лікувально-профілактичних заходів на рівні первинної ланки охорони здоров’я. Ці заходи необхідно спрямувати, насамперед, на покращання виявлення пацієнтів з різними порушеннями ритму та провідності серця і на застосування адекватної лікарської тактики з метою корекції виявленої патології та попередження можливих ускладнень, що її супроводжують.

У третини обстежених мешканців села діагностовано порушення ритму та провідності серця, у структурі яких домінують порушення внутрішньошлуночкової провідності, неповні блокади ніжок пучка Гіса.

Достовірно частіше порушення ритму та провідності серця реєструють у чоловіків, незалежно від віку.

Поширеність порушень ритму серця та провідності однакова в міській та сільській популяціях України, а охоплення медикаментозним лікуванням осіб з клінічними ознаками аритмій серця, які проживають у сільській місцевості, втричі менше, ніж мешканців міста.

Протягом 20 років поширеність порушень ритму серця та провідності серед мешканців села зросла вдвічі, насамперед, за рахунок порушень внутрішньошлуночкової провідності, неповних блокад ніжок пучка Гіса, синдромів передзбудження шлуночків, збільшення частоти реєстрації екстрасистолічної аритмії та миготливої аритмії.

Відзначена несприятлива тенденція щодо зростання поширеності порушень ритму серця та провідності в сільській популяції України потребує розроблення загальнонаціональних заходів на рівні первинної ланки охорони здоров’я, спрямованих на покращання лікарської тактики щодо виявлення таких пацієнтів та надання адекватної медикаментозної терапії.

статистичний сільський електрокардіографічний серце.