Бактеріологічна зброя іноземних армій

Вступ

Бактеріологічна зброя є засобом масової поразки людей, сільськогосподарських тварин і рослин. Дія його заснована на використанні хвороботворних властивостей мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій, грибків, а також вироблюваних деякими бактеріями токсинів). До бактеріологічної зброї відносяться рецептури хвороботворних організмів і засоби доставки їх до цілі (ракети, авіаційні бомби і контейнери, аерозольні розпилювачі, артилерійські снаряди й ін.).

Бактеріологічна зброя здатна викликати на великих територіях масові захворювання людей і тварин, вона вражаюче впливає протягом тривалого часу, має тривалий схований (інкубаційний) період дії.

Залежно від розмірів мікробних клітин та їх біологічних особливостей вони поділяються на:

• — бактерії (одноклітинні мікроорганізми рослинної природи);
• — віруси (мікроорганізми, що у живих клітинах);
• — риккетсіі (мікроорганізми, що займають проміжне становище між бактеріями і вірусами);
• — грибки (однечи багатоклітинні мікроорганізми рослинного походження).

Мікроби і токсини важко знайти в зовнішньому середовищі, вони можуть проникати разом з повітрям у негерметизовані укриття і приміщення і заражати в них людей і тварин.

Ознаками застосування бактеріологічної зброї є:

глухий, невластивий звичайним боєприпасам звук розриву снарядів і бомб;

наявність у місцях розривів великих осколків і окремих частин боєприпасів;

поява крапель чи рідини порошкоподібних речовин на місцевості;

незвичайне скупчення комах і кліщів у місцях розриву боєприпасів і падіння контейнерів;

масові захворювання людей і тварин.

Застосування бактеріальних засобів може бути визначене за допомогою лабораторних досліджень.

Ідея застосування хвороботворних мікроорганізмів як кошти поразки підказана самої життям. Інфекційні хвороби постійно несли багато людей, а епідемії, сопутствовавшие війнам, викликали великі втрати серед військ, предрешая іноді результат цілих воєнних кампаній. Так, з 27 тис. англійських солдатів, брали участь у 1741 року у загарбницьких кампаніях в Мексиці та Перу, 20 тис. загинули від жёлтой лихоманки. Або, наприклад, період із 1733 по 1865 рік у війнах у Європі загинуло 8 млн. людина, їх 6,5 млн. людей загинули від інфекційних захворювань, а чи не на полі бою. У Європі у 1918;19 рр. епідемією грипу було вражено 500 млн. людина, їх померло 20 млн. людина, тобто. вдвічі більшою за кількість убитих за Першу світову війну.

З огляду на своїх бактеріологічних особливостей одні види мікробів викликають захворювання тільки в людей (холера, черевної тиф, віспа), інші - тільки в тварин (чума рогатого худоби, холера свиней), треті в людини й тварин (бруцельоз, сибірка), четверті - тільки в рослин (іржа стебла жита, пшениці). Важкі отруєння в людини можуть наступити і цього дії мікробних токсинів, тобто продуктів життєдіяльності деяких видів бактерій.

Крім бактеріальних засобів і токсинів можна використовувати ще й комахи (колорадський жук, сарана, гессенська муха), завдають великий матеріальний шкоди, знищуючи врожай у великий території.

Ефективність дії бактеріологічної зброї залежить від вибору методів її застосування. Існують такі способи:

• 1) аэрозольний — зараження приземного шару повітря шляхом розпорошення біологічних рецептур з допомогою распылительных коштів чи вибуху;
• 2) трансмісіонний — розсіювання штучно заражених кровососущих переносників, які через укуси передають збудників хвороб;
• 3) диверсійний — зараження біологічними засобами повітря та води в замкнутих просторах з допомогою диверсійного спорядження.

Найімовірніші види бактеріальних коштів на поразки людей є збудники чуми, туляремії, сибірки, холери, сипняку, натуральної віспи, жовтої лихоманки та інших.