Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Нормативно-законодавче регулювання аудиту подальших подій

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Переоцінка активів після звітної дати, що свідчить про стійке зниження їхньої вартості, певної на дату балансу, одержання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірніх і асоційованих підприємств, що свідчить про стійке зниження вартості їхніх акцій на фондових біржах, продаж запасів, що свідчить про необґрунтованості оцінки чистої вартості їхньої реалізації на дату балансу… Читати ще >

Нормативно-законодавче регулювання аудиту подальших подій (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Основними нормативними документами аудиту подій після звітної дати в Україні є МСА 560 «Подальші події», Норматив N 20 «Події, які мають суттєвий вплив на аудиторський звіт і відбуваються після дати складення фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку», МСБО 10 «Події після дати балансу», а також П (С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Означені документи по-різному трактують дефініцію «події після звітної дати». У цьому контексті необхідно проведення сутнісного аналізу досліджуваного терміна на національних і міжнародному рівнях (табл. 1.1):

Таблиця 1.1 Сутнісний аналіз терміна «наступні події» на національних і міжнародних рівнях нормативного регулювання обліку й аудита.

Нормативний документ.

Визначення.

Ключові дати.

Коментар

Дата закінчення звітного періоду.

Дата підписання аудиторського висновку.

Дата балансу.

Дата затвердження фінансових звітів до випуску.

Міжнародний рівень нормативного регулювання.

МСА 560 «Подальші події» [12].

Події, що виникають між датою фінансової звітності й датою аудиторського звіту (висновку), так і фактів, виявлених після дати підписання аудиторського звіту (висновку).

Також фігурують факти, виявлені після підписання аудиторського висновку.

МСБО 10 «Події після дати балансу» [3].

Це сприятлива й несприятлива події, які відбуваються з дати балансу до дати затвердження фінансових звітів до випуску.

Розглядаються й урахо вуються і сприятливі, і несприятливі події.

Національні рівні нормативного регулювання.

П© БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

[4].

Це подія, що відбувається між датою балансу й датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, що вплинуло або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності й рух коштів підприємства.

Основним критерієм для визначення подальшої події є його здатність вплинути на стан і діяльність підприємства.

ФП (С)БО № 10.

«Події після звітної дати».

[11].

Термін використовується для позначення подій, що відбуваються з моменту закінчення звітного періоду до дати підписання аудиторського висновку, і фактів, виявлених після дати підписання аудиторського висновку.

Також ураховують факти, виявлені після дати підписан ня аудитор ського висновку.

Норматив 20 Події, які мають суттєвий вплив на аудитор ський звіт і відбувають ся після [6] [11]дати складення фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку.

Подальші події, це такі які сприятливо або несприятливо впливають на фінансову звіт ність підприємства:

події, котрі забезпечують подальше підтвердження умов, котрі існували на дату фінансо вої звітності;

події, котрі відображають нові умови, які наступають після дати представлення фінансової звітності.

Основним критерієм для визначення подальшої події є його здатність вплинути на стан і діяльність підприємства.

Постанова «Про твердження інструкції з бухгалтерського обліку «Події після звітної дати» [5].

Подією після звітної дати визнається той факт господарської діяльності, що вплинув або може вплинути на фінансовий стан, рух грошових коштів або результати діяльності організації, і який мав місце в період між звітною датою й датою підписання річної бухгалтерської звітності.

Основним критерієм для визначення подальшої події є його здатність вплинути на стан і діяльність підприємства.

Згідно з МСБО 10, розглядаючи події після звітної дати, виокремлюють:

  • а) події, що свідчать про умови, що існували на дату балансу (події, що підлягають коректуванню після дати балансу);
  • б) події, що свідчать про умови, що виникли після дати балансу (події, які не коректують після дати балансу).

У МСА 710 зазначається, що при проведенні аудиторської перевірки фінансових звітів за поточний період, аудитор (за певних незвичайних обставин) може дізнатися про суттєві викривлення, які впливають на фінансові звіти попереднього періоду, щодо яких було надано немодифікований висновок. За таких обставин, аудитор повинен розглянути рекомендації МСА 560 «Подальші події» та:

  • а) якщо фінансові звіти за попередній період були переглянуті та опубліковані повторно з новим аудиторським висновком, аудитор повинен переконатися в тому, що відповідні числові дані узгоджуються з переглянутими фінансовими-звітами;
  • б) якщо фінансові звіти за попередній період не переглядались та не були опубліковані повторно, а відповідні числові дані не були належно відкориговані, і/або не було відповідного розкриття інформації, аудитор повинен надати модифікований висновок щодо фінансових звітів за поточний період, беручи до уваги відповідні числові дані, включені до них.

Окремі нормативні документи [3−5] пропонують приклади таких подій (табл. 1.2):

Таблиця 1.2 Події після звітної дати [3, 4, 5].

Події, які коригуються після звітної дати.

Події, які не коригуються після звітної дати.

оголошення банкрутом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше була визнана сумнівної,.

переоцінка активів після звітної дати, що свідчить про стійке зниження їхньої вартості, певної на дату балансу, одержання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірніх і асоційованих підприємств, що свідчить про стійке зниження вартості їхніх акцій на фондових біржах, продаж запасів, що свідчить про необґрунтованості оцінки чистої вартості їхньої реалізації на дату балансу, одержання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру страхового відшкодування, переговори щодо якого велися на звітну дату, виявлення помилок або порушень законодавства, які призвели до перекручування даних фінансової звітності,.

рішення після дати балансу в судовій справі, що підтверджує, що суб'єкт господарювання мав дійсну заборгованість на дату балансу, одержання інформації, що корисність активу зменшилася на дату балансу або що суму раніше визнаного збитку від зменшення корисності цього активу треба коректувати, визначення після дати балансу собівартості придбаних активів або надходжень від проданих активів на дату балансу, оголошення дивідендів дочірніми й залежними підприємствами за періоди, які передували звітній даті,.

виявлення після звітної дати тієї обставини, що відсоток готовності об'єкта до будівництва, використаний для визначення фінансового результату за станом на звітну дату методом «дохід за вартістю робіт з мері їхньої готовності», був необґрунтований.

ухвалення рішення про реорганізації підприємства, придбання цілісного майнового комплексу, рішення про припинення операцій, які займають значну частку основної діяльності підприємства, знищення (втрата) активів підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події,.

ухвалення рішення щодо емісії цінних паперів, непрогнозовані зміни індексів цін і валютних курсів, висновок контрактів щодо значних капітальних і фінансових інвестицій, прийняття законодавчих актів, які впливають на діяльність підприємства, дивіденди за звітний період оголошені підприємством після дати балансу, падіння ринкової вартості інвестиції в період з дати балансу до дати, коли фінансові звіти затверджують до випуску, реконструкція або запланована реконструкція, велика угода, пов’язана із придбанням і вибуттям основних засобів і фінансових вкладень, важливе зниження вартості основних засобів, якщо це зниження мало місце після звітної дати, значна зміна цін на активи після звітної дати.

Розглядаючи подальші події з погляду Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості й етики, необхідно відштовхуватися від дати підписання аудиторського висновку. У зв’язку із цим відокремлюють:

події, що відбулися до дати підписання аудиторського висновку;

факти, що відбулися після дати підписання аудиторського висновку, але до дати публікації фінансових звітів;

факти, виявлені після дати публікації фінансових звітів.

Аудитор повинен виконати процедури перевірки для отримання свідчення того що всі подальші події до дати підписання аудиторського висновку, які мали потрапити у звітність, своєчасно виявлені й проаналізовані. Аудитор має провести процедури розкриття подальших подій, які могли вплинути на бухгалтерський баланс. Такі процедури можуть включати ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів тощо.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою