Показники якості і методи їх оцінки
Естетичні показники пов’язані зі здатністю виробу до відображення краси в предметно-почуттєвій формі (відображають властивості гармонійності, оригінальності, інформаційній виразності, раціональності форми і т.п.). Рівень якості (відносна характеристика, що є результатом порівняння сукупності значень показників якості продукції з відповідною сукупністю базових значень цих показників) — при… Читати ще >
Показники якості і методи їх оцінки (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Проблеми управління якістю породили задачі кількісної оцінки якості, необхідні для об'єктивного вибору і прийняття управлінських рішень при стандартизації і сертифікації продукції, плануванні підвищення її якості і т.д. Оцінка якості може розглядатися як основа формування всього механізму управління якістю продукції на всіх стадіях життєвого циклу підприємства.
При оцінці якості використовуються наступні терміни:
- * градація якості — категорія, або розряд, присвоєні об'єктам однакового функціонального призначення, але з різними вимогами до якості;
- * рівень якості (відносна характеристика, що є результатом порівняння сукупності значень показників якості продукції з відповідною сукупністю базових значень цих показників) — при кількісній статистичній оцінці;
- * міра якості — при виконанні точних технічних оцінок;
- * відносна якість — при порівнянні об'єктів.
Вимоги до якості — вираження визначених потреб та їхній переклад у набір або кількісно якісно установлених вимог до характеристик об'єкта, щоб дати можливість їх реалізації і перевірки. Показники якості — кількісно якісно встановлені конкретні вимоги до характеристик (властивостей) об'єкта, що дають можливість їх реалізації і перевірки. Основні різновиди показників якості наведені в табл.1.1.
Показники призначення визначають основні функціональні властивості продукції й обумовлюють діапазон її застосовності.
Таблиця 1.1 — Основні типи показників якості.
Ознака класифікації. | Типи показників. | |
1. | Відношення до властивостей продукції. |
|
2. | Кількість відбиваних властивостей. |
|
3. | Метод визначення. |
|
4. | Стадія визначення. |
|
5. | Розмірність відбиваних величин. |
|
6. | Значимість при оцінці якості. |
|
Показники надійності характеризують здатність продукції до збереження працездатності при дотриманні визначених умов експлуатації і технічного обслуговування (виражають властивості безвідмовності, довговічності, ремонтопригодності, збереженності).
Показники технологічності пов’язані з досконалістю конструктивно-технологічних рішень продукції, що обумовлюють високу продуктивність праці при виготовленні, ремонті і технічному обслуговуванні.
Ергономічні показники характеризують пристосованість продукції до антропометричних, фізіологічних, психофізіологічних і психологічних властивостей споживача, що виявляється в системі «людина — виріб — навколишнє середовище» .
Естетичні показники пов’язані зі здатністю виробу до відображення краси в предметно-почуттєвій формі (відображають властивості гармонійності, оригінальності, інформаційній виразності, раціональності форми і т.п.).
Показники стандартизації характеризують відповідність продукції стандартам.
Економічні показники відбивають витрати на розробку, виготовлення й експлуатацію продукції.
Теоретичні і прикладні проблеми оцінки якості об'єктів (виробів, послуг, процесів, систем) вивчаються наукою, яка називається кваліметрією. Кваліметрія ставить перед собою три основні практичні задачі:
- * розробку методів визначення чисельних значень показників якості продукції, збору й обробки даних для встановлення вимог до точності показників;
- * розробку єдиних методів виміру й оцінки показників якості;
- * розробку одиничних, комплексних і інтегральних показників якості продукції.
До методів кваліметрії відносяться:
- 1) інструментальний, заснований на використанні засобів вимірів;
- 2) розрахунковий, що полягає в обчисленнях за значеннями параметрів продукції, знайдених іншими методами;
- 3) статистичний, що використовує правила прикладної математичної статистики і заснований на підрахунку числа чи подій об'єктів;
- 4) неолептичний, заснований на аналізі сприйняття продукції органами почуттів без застосування технічних вимірювальних засобів;
- 5) експертна, враховуюча думка групи фахівців-експертів;
- 6) соціологічний, заснований на зборі й аналізі думок споживачів даної продукції;
- 7) комбінований, що включає кілька методів визначення показників якості.
Інструментальні методи засновані на фізичних ефектах і використанні спеціальної апаратури. Розрізняють автоматизовані, механізовані і ручні методи. Автоматизовані методи найбільш об'єктивні і точні.
Експертні методи використовуються там, де фізичне явище не відкрито дуже складно для використання. Приклад такого методу — оцінка якості фігуристів. Різновидом експертного методу є так називаний органолептичний метод, заснований на використанні органів почуттів людини.
Вважається, що вимір — це порівняння одного продукту з іншим. Якщо результат отриманий теоретичним шляхом, то це не вимір, а прогноз.
Методи порівняння. При порівнянні можна користуватися трьома шкалами або методами: шкала рівнів; шкала інтервалів; шкала відносин.
Кваліметрія широко використовується в експертних методах порівняння, заснованих на шкалированні. При порівнянні застосовують одну з трьох шкал: шкалу рівнів; шкалу порядку; шкалу відносин.
З погляду кількості відбиваних властивостей показники якості можуть бути одиничними (стосовними до однієї властивості) чи комплексними (стосовними до декількох властивостей одночасно). Комплексні показники можуть бути пов’язані з одиничними деякою функціональною залежністю, однак це не завжди можливо. Тому в кваліметрії застосовують суб'єктивний спосіб побудови комплексних показників якості за принципом середньо зважених.
Номенклатура показників якості продукції — сукупність показників її якості за характерними властивостями, нормативно прийнята для оцінки рівня якості цієї продукції.
На продукцію розробляють:
- * стандарти загальних технічних умов, що повинні містити загальні вимоги до груп однорідної продукції;
- * стандарти технічних умов, що повинні містити вимоги до конкретної продукції.
Стандарт загальних технічних умов у загальному випадку містить наступні розділи:
- * класифікація, основні параметри і (чи) розміри;
- * загальні технічні вимоги;
- * вимоги безпеки;
- * вимоги охорони навколишнього середовища;
- * методи контролю;
- * правила приймання;
- * транспортування і збереження;
- * вказівки по експлуатації (ремонту, утилізації);
- * гарантії виробника.
Номенклатуру, склад, зміст і найменування розділів (підрозділів) визначають відповідно до особливостей стандартизируємої продукції і характером запропонованих до неї вимог. При доцільності стандартизації окремих вимог до груп продукції можуть розроблятися стандарти, що встановлюють:
- * класифікацію продукції;
- * основні параметри і (чи) розміри;
- * загальні технічні вимоги;
- * вимоги безпеки;
- * вимоги охорони навколишнього середовища;
- * методи іспитів;
- * типи, асортимент, марки;
- * правила приймання;
- * маркірування, пакування;
- * правила збереження і транспортування;
- * правила експлуатації, ремонту й утилізації.
Розділ «Загальні технічні вимоги» у загальному випадку містить наступні підрозділи:
- * характеристики (показники) якості;
- * вимоги до сировини, матеріалів, покупним виробів;
- * комплектність;
- * маркірування;
- * пакування.
У загальному випадку підрозділ «Характеристики (показники) якості» містить пункти відповідно до груп номенклатури показників якості продукції. У підрозділі «Характеристики (показники) якості» приводять, як правило, тільки ті вимоги, що є обов’язковими і підлягають перевірці.
Стандарт технічних умов встановлює для однієї чи декількох марок, моделей і т.п. продукції усебічні вимоги, дотримання яких повинно забезпечуватися при виробництві, постачанні, споживанні (експлуатації), ремонті й утилізації даної продукції.