Особенности ділового спілкування з представниками арабських країн

Особенности ділового спілкування з представниками арабських стран.

Доклад з дисципліни «Діловий етикет» студентки III курсу, 1 групи д/о Российский Державний гуманітарний університет.

Историко-архивный інститут.

Факультет документоведения.

Кафедра документоведения.

Москва 2005.

Арабский світ складається з багатьох країн, мають свої яскраво виражені національні особливості. У той самий час, можна назвати ряд характерних ознак, властивих більшою або меншої ступеня бізнесменам арабських стран.

При встановленні ділових контактів із арабськими партнерами неодмінно слід зважати те, що їх етичних норм багато в чому відмінні від європейських. При недостатнє розуміння їх можливі непорозуміння, найчастіше що призводять до конфліктів і недоверию.

Исламские традиції надали значний вплив формування характеру арабів. Багато західні країни церкву відокремлено потім від держави, а більшості арабських держав цього немає громадське поведінка, політика та бізнес визначаються релігійними нормами. Наприклад, іноземців вражає безліч жебраків тут арабських міст. Але благодійність одна із основних постулатів ісламу. Мусульмани вважають жебрання допомогою заможним громадянам у виконанні їх релігійного боргу. Віддячують за милостиню не подає, а Аллаха.

Групповые зв’язку в арабських країнах дуже сильні. Тільки групі людина отримає відчуття впевненості у собі, надійності та безпеки. Самотності тут побоюються. Моделі поведінки заздалегідь предопределены груповими зв’язками і залишають свободи вибору. Свої вчинки постійно соизмеряются з реакцією ними інших. Прагнення у будь-який спосіб зберегти своє обличчя виявляється у чутливості до думки оточуючих. Побоювання втратити обличчя Демшевського не дозволяє публічно визнавати своїх помилок. Самокритика є рідкісним винятком із загальних правил. Тому критерії правди й тотальної брехні стосовно збереженню особи будуть другорядними. Брехня у порятунок цілком допустима.

Основной національної одиницею у арабів вважається сім'я. Вони високо цінують надійний сімейне вогнище. У поняття сім'ї заведено включати численних родичів по чоловічої лінії. На чолі її перебуває сама літня подружжя. Повага до віку традиційною яких і визначає ступінь вихованості людини. У основі сімейних лежить кодекс честі - «ассабия ». Тож у соціальному сильнішим вважається людина, що належить до великий сім'ї. Справжні довірчі відносини можуть існувати серед родственников.

В арабських країнах залежність від колективу виявляється з особливої силой.

Авторитет батька арабських країнах визначає соціальну значимість даної сини. Незалежність дітей навіть у економічному плані вкрай непопулярна. Вирішальне впливом геть вибір чоловіка мають батьки. Правовірному дозволено мати чотирьох дружин, а й у багатьох країнах, наприклад, у Єгипті та Туреччини, переважає моногамия.

Арабы переконані у цьому, що чоловіків і жінок мають різними особистісними якостями. Соціальне самоствердження жінки можна тільки всередині сім'ї. Чим більший в доброї жіночки синів, тим більша ступінь шанування ній. Навіть у інших містах працююча жінка — велика рідкість. Непристойним в мусульманському світі вважається пряме звернення іноземця до жінки із запитаннями та проханнями. Жінки, відвідують громадські місця, мають нести чадру, щоб сховати власне обличчя. Іноземки можуть мати європейський одяг, бажано скромну, і закривати особи. Проте відвідання громадських місць із вивіскою «лише чоловіків «заборонено і їх. Беручи зарубіжних гостей, господар звичайно представляє їм жінок своєї сім'ї, і де вони виходять із внутрішніх кімнат. У Саудівської Аравії жінкам заборонено водити машину.

Арабы менш замкнуті, ніж європейці. Вони ходити у гості, і приймати гостей, вести довгі розмови. Гостинність належить до основних чорт жителів арабських країн. Ганьбою вважається скнарість. За традицією двері вдома завжди відкриті, навіть іноземців. Гостя завжди чекає щедре частування. Бедуїни готові навіть зарізати останнього верблюда, щоб нагодувати гостя.

При спілкуванні з арабськими партнерами треба бути готовими до вільним ставленням до часу. Громадські заходи ділові зустрічі звичайно мають точний час початку чи закінчення. Жителі сільській місцевості відрізняються великим працьовитістю. Однак у умовах високих темпів життя сучасної міста є серйозні проблеми адаптації. Трудова дисципліна, обов’язковість у виконанні термінів домовленостей вимагає ломки традиційної психології, спрямованої не так на любов до праці як до такого, але в плоди праці. Дуже цінується можливість зменшення трудовитрат. Накази рідко виконуються з влучністю і вчасно. У разі добре зробленого араби чекають безумовною похвали і дуже болісно сприймають критику.

Наиболее престижним заняттям по ісламським канонам вважається торгівля. Для реклами своїх товарів продавці наймають закликальників під гучною голосом. Часто покупця затаскують в лавку майже насильно. Склалися традиційні правила купівлі-продажу. Продавець відразу затребувана явно вищу ціну, а покупець повинен обуритися і назвати свою, явно занижену ціну. Відбувається тривалий торг, поки обидві сторони не зійдуться десь посередині між спочатку запрошенной і запропонованої покупцем ціною. Процес продажу супроводжується частуванням кави, чаєм, прохолоджувальними напоями. Якщо ви і випили запропоновану філіжанку каву й передали її хазяїну, вона відразу наповнить її знову. Показати, що ви большє нє хочете, можна киванням філіжанки з боку убік, чи перевернувши її догори ногами. Пропозиція прохолоджувальних напоїв свідчить, що час зустрічі підходить до кінця. Відсутність тривалого, емоційного торгу робить процес купівлі нецікавим. Сварити товар також не можна, оскільки це може дуже образити продавца.

Приветствие в арабському світі перетворюється на церемонію, покликану встановити теплі довірчі відносини. Він дуже тепло забарвлене, супроводжується розпитуваннями і розповідями про духовне здоров’я, родичів і дітей. Навіть поспішайте, необхідно вислухати арабського співрозмовника і подякувати за численні побажання добробуту. Щире увага фахівців і зустрічні питання буде сприйняті дуже прихильно. Ви повинні регулярно справлятися про духовне здоров’я всіх представлених вам родичів. Це допоможе домогтися симпатії арабського партнера.

Очень поширеним елементом мовного етикету тут вважається поздоровлення. Приводами для поздоровлення може бути як свята, а й інші події: зустрічі, купівлі, від'їзд чи приїзд. Звичайною формулою ввічливості вважаються постійне звертання до Аллаху. Нормальним явищем у розмові стануть клятви. Слід пам’ятати, що араби не люблять обговорювати неприємні моменти: хвороби, невдачі, нещасні випадки, смерть.

Комплименты сприймаються дуже позитивно. Тож у розмові з арабськими партнерами зайве скупитися на похвали країні, мистецтву, одязі, і їжі. Але жінкам поводження з компліментами вважається неприличным.

" Культурна дистанція «між беседующими арабами зазвичай коротше, що вона прийнята у європейців. Співрозмовники майже стосуються одне одного, що має можуть свідчити про довірчі стосунки. Тому, якщо ви триматися звичного дистанції, араб може подумати, що ви знаходите його фізично неприємним або що ви занадто холодний человек.

При знайомстві арабський співрозмовник демонструє люб’язність і гостинність, як постійно цього вимагають мусульманські традиції. Не означає, що наступна розмова пройде гладко. Прямий і відверта розмова дуже важкий. Співрозмовник, передусім, намагається дізнатися вашими планах, переконаннях, щоб потім запевнити вас, що згоден із ними. Арабські співрозмовники всіляко уникають визначеності, чітких відповідей «так «чи «немає «. Арабське розуміння етикету передбачає прямолінійності і категоричності. Прагнучи урятувати своє обличчя, вони намагаються не зачепити і собеседника.

Ораторское мистецтво високо почитаемо у країнах. Воно вважається ознакою освіченості і витонченості людини. Араби намагаються говорити він красиво й легко і цінують це у співрозмовниках. І йдеться їх виразна і емоційна. Стриманість, стислість, обережність не підійдуть для розмови з арабськими партнерами. Зустрічаючись із нею, треба говорити більше й голосніше звичайного. Це буде сприйматися як вираз щирості з вашої стороны.

Для арабських народів властиво відчуття гумору, яке допомагає долати життєві труднощі, розряджати конфліктні ситуації. Тому цінують і невтомно хороші жарти співрозмовників. Головне, що вони не торкалися їхню національну і особисте почуття достоинства.

Большое значення араби надають контакту поглядів, тому під час розмови треба дивитися правді в очі співрозмовника і запитають обов’язково зняти сонячні очки.

В арабських країнах із глибоким пієтетом ставляться до друкованого слова, тому не можна нічого завертати до газети — у ньому то, можливо надруковано ім'я Аллаха. Корану прийнято демонструвати щонайглибше уважение.

Арабские бізнесмени цінують щирість у і розраховують на взаємну повагу. Не захоплюються логічними висновками, віддаючи перевагу в аргументації наполегливим закликам і переконанням. Одне з найважливіших елементів переговорів є з’ясування довіри між партнерами. Представники арабських держав, як і повсякденною обстановці, і під час ділових контактів намагаються створити дружелюбну обстановку, цінують гумор, використовують особисті імена. Конче важливо показати ваше бажання мати справу саме з цим партнером, проявити свій глибоко власний інтерес. Аби вирішити складних питань араби воліють використовувати не офіційні канали, а особисті связи.

Арабы воліють «торг «за одним столом переговорів всім іншим формам взаємодії з діловим партнером. Завжди намагаються залишити у себе можливість продовжити контакти, якщо стає зрозуміло, що у цього разу угоди досягти не вдасться. У цьому відмови від угоди супроводжується похвалами на адресу партнера і відкинутого соглашения.

Организация переговорів арабському світі відрізняється від європейської. Традиційне гостинність поширилося і сферу ділових відносин. Виникла концепція «відкритого офісу ». Якщо країни на переговорах секретарі неможливо турбувати керівника, то арабських офісах, слідуючи традиціям гостинності, нових відвідувачів проводять просто у кабінет. Це може дратувати західних партнерів, звикли проводити переговори без перешкод. Для продовження розмови в діловому руслі керівнику делегації гостей рекомендується займати місце поруч із арабським колегою й настільки наполегливо залучати увагу до своїх предложениям.

Арабские бізнесмени намагаються закріпити особистий контакт люб’язністю й винятковою привітністю. Застілля є однією зі складових традиційного арабського гостинності. Є можна тільки правої рукою, і ті страви, які запропонують господарі. Вони нібито будуть пропонувати кращі шматочки, яких не можна відмовлятися. Нахвалюючи приготовлені страви, годі занадто багато уваги приділяти тому, хто їх приготував, й попросити знайомство з кухарем. Найімовірніше, це завжди буде дружина хазяїна, та її ні представляти іноземцю. Тривалі застільні розмови не приняты.

Основными продуктами для приготування страв в арабських країнах служать баранина, дитина, птах і дичину. У меншою мірою поширена яловичина. Свинину араби не їдять. У прибережних районах широко використовують рибу. Більшість страв включають овочі: помідори, баклажани, кабачки, гарбуз, перець, бобові. Яйця також широко представлені у раціоні. У кондитерських виробах використовують горіхи, фініки, кавуни, дині, ананас. На столах завжди стоять виноград, апельсини, лимони, гранати. З молочних продуктів найбільш улюбленими вважаються м’які овечі сири, кисле густе молоко, та якщо з круп — рис, що є основою багатьох страв. Арабська кухня гостра і пряна, при готування використовують перець, цибулю, часник, імбир, зелень і приправи. До столу подається пшеничний хліб у вигляді коржів. Чай п’ють перед їжею. Дуже популярний міцний чорний кави. Пропонується багато різних прохолоджувальних напоїв. Спиртні напої у багатьох арабських країнах запрещены.

В арабських країнах існує справжній культ подарунків. Оскільки сім'я грає першорядну роль життя арабів, слід привезти подарунки всім родичів арабського партнера. Найбільш приємними подарунками вважаються витвори мистецтва, авторські картини, карбування. не треба ображатися, якщо подарунок ні розпаковувати у вашій присутності. До речі, упаковці потрібно приділити серйозне увагу. Для арабів образливим вважається поєднання білого і блакитного квітів (кольору національного прапора Ізраїлю). Подарунки слід подавати, супроводжуючи приємними словами і короткими побажаннями. Неприпустимо протягати подарунок лівицею. У мусульманських країнах ліва рука вважається нечистої, і цим ви можете завдати образу партнеру. Така ж ставлення у мусульман і до ногах, тому непристойним вважається сидіти нога на ногу.

Несмотря на численні відмінності, що у арабської й європейської ділових культурах, можна домогтися на успіх стосунки з арабськими партнерами, проявляючи щира цікавість до них та його близьким, використовуючи похвалу і компліменти, поважаючи їхнє національні і релігійні чувства.