Порядок нарахування та сплати ПДВ по підприємству ЗАТ «Концерн «Біг-М»

Податок на додану вартість підприємства сплачують згідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168−97 ВР, за встановленою ставкою до договірної (контрактної) вартості товарів, продукції, робіт і послуг, які реалізуються. Ця вартість визначається за вільними або регульованими цінами (тарифами) і включає також акцизний збір, ввізне мито, інші податки і збори (обов'язкові платежі), які включаються в ціну товарів, продукції, робіт і послуг. Таким чином, базою визначення цього податку є відпускна вартість товару за виключенням податку на додану вартість.

ПДВ включають у відпускну вартість продукції, робіт чи послуг і він сплачується покупцями. На проміжних стадіях товарообігу взаєморозрахунки проходять між підприємствами виробничої і торгівельної сфер, тому на поверхні товарно-грошових відносин виглядає, що ПДВ сплачують підприємства. Однак, оскільки врешті-решт кінцевими споживачами є населення, підприємства торгівлі лише акумулюють суми ПДВ, які перераховуються до бюджету, бо покривають його разом із вартістю товарів, робіт чи послуг саме кінцеві споживачі. До того ж вони сплачують кумулятивну суму цього податку, накопичену протягом всього шляху руху товарів, робіт, чи послуг від виробника до споживача. Законом України «Про податок на додану вартість» встановлена єдина ставка ПДВ для операцій з продажу товарів, робіт послуг на внутрішньому ринку і для імпортних товарів робіт, послуг — 20%.

Наприклад, ціна одиниці продукції, яку реалізовує ЗАТ «Концерн «Біг-М» становить 5,45 грн. то сума ПДВ становить 5,45*20%=1,09 грн., а вся ціна даної одиниці продукції дорівнює 6,54 грн. (5,45+1,09=6,54 грн.). Саме цю ціну і сплачує підприємству покупець за одиницю продукції.

Законодавство України, що стосується бухгалтерського обліку, звітності, податкового обліку, не передбачає залучення сплаченого підприємствами — покупцями податку на додану вартість до складу витрат на виробництво і до складу валових витрат. Отже, мається на увазі, що суми сплаченого постачальниками податку належить відшкодовувати платникам або за рахунок податку на додану вартість, що надходить їм від їх покупців, або за рахунок бюджету. Схема формування відносин підприємства з податку на додану вартість зображена на рис. 2.2.

З цієї причини в Законі України «Податок на додану вартість» визначено, що суми ПДВ, сплачені (або нараховані) у зв’язку з придбанням товарів, робіт, послуг, у тому числі основні засоби і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, називаються податковим кредитом.

Податковий кредит — це сума податку на додану вартість, що відшкодовується підприємству з бюджету у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Суб'єкт підприємницької діяльності має право на податковий кредит тільки при дотриманні таких вимог:

• — він зареєстрований як платник ПДВ;
• — вартість придбаних товарів, робіт, послуг включається до складу валових витрат (ВВ) або підлягає амортизації;
• — придбані товари, роботи, послуги використовуються в операціях, що оподатковуються ПДВ;
• — є податкова накладна або вантажна митна декларація, що підтверджують факт сплати ПДВ.

Рис. 2.2 Схема формування відносин підприємства з бюджетом з приводу формування та сплати податку на додану вартість

До податкового кредиту не включаються (і, отже, не підлягають відшкодуванню за рахунок одержаного ПДВ або з бюджету):

• — суми ПДВ, які сплачуються підприємством за товари (роботи, послуги), вартість яких не входить до складу валових витрат або не підлягає амортизації, такі суми ПДВ відшкодовуються за рахунок відповідних джерел;
• — суми ПДВ, які сплачуються підприємством у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких входить до складу витрат на виробництво товарів (робіт, послуг), звільнених від оподаткування ПДВ; сума податку в даному випадку входить до складу валових витрат.

У процесі реалізації продукції власного виробництва підприємство одержує від покупців на внутрішньому ринку України суми податку на додану вартість за тією ж ставкою — 20%.

Кошти на суму податку на додану вартість, яку підприємство одержує, виходячи з економічної суті цього податку, мають перераховуватись продавцем до державного бюджету, тобто при одержанні цих коштів у підприємства виникає податкове зобов’язання.

Реєстр отриманих та виданих податкових накладних (І розділ — Отримані податкові накладні) (додаток) — це реєстр, що ведеться виключно особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість.

У І розділі реєстру — Отримані податкові накладні окремо враховуються операції, зв’язані з придбанням товарів (робіт, послуг) із правом включення до податкового кредиту і без права включення до податкового кредиту. Окремо ведеться облік як по товарах (роботах, послугах) придбаних на митній території України, так і по імпортованих. Окремо враховуються операції, пов’язані з придбанням імпортних товарів, на які оформлюється податковий вексель. Окремо ведеться облік операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат, або тих, що не підлягають амортизації.

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників є документом, що надає право (підставу) покупцю вносити зміни в раніше включені в обсяг податкового кредиту, отриманого на підставі податкових накладних, будь-які витрати по сплаті податку.

Датою виникнення права платника на податковий кредит є перша дата з двох подій:

• — дата списання коштів із банківського рахунку платника податків на плату товарів;
• — дата одержання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником товарів.

Для товарообмінних операцій датою виникнення права на податковий кредит є дата оприбуткування товарів, одержання робіт чи послуг.

Податкове зобов’язання — загальна сума податку на додану вартість, одержана (або нарахована) підприємством у звітному податковому періоді у зв’язку з продажем товарів, робіт, послуг.

Оскільки Закон визначає поняття «продаж» товарів (робіт, послуг) як будь-які операції, здійснені не тільки згідно з договорами купівлі-продажу, а й з іншими цивільно-правовими документами, що передбачають передання права власності, об'єктами податку на додану вартість виступають також:

• — безоплатне надання товарів, робіт, послуг (крім надання благодійної допомоги);
• — передання майна в оперативну оренду (лізинг);
• — передання права власності на об'єкти застави (крім цінних паперів) позичальнику (кредитору) для погашення простроченого боргу заставодавця.

Датою виникнення податкових зобов’язань є:

• 1) для операцій із продажу товарів перша з подій:
  • — дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок чи у касу платника податків;
  • — дата відвантаження товарів;
• 2) для операцій із продажу товарів чи валютних цінностей з використанням торгових автоматів перша з подій:
  • — дата виїмки з торгового автомата виручки у грошової формі;
  • — дата продажу жетонів, карток чи інших замінників гривень;
• 3) для бартерних товарообмінних операцій:
  • — дата відвантаження платником податку товару;
  • — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку.

Реєстр отриманих та виданих податкових накладних (Розділ ІІ. Видані податкові накладні) (додаток) друкується за допомогою комп’ютера, поліграфічним чи іншим способом.

Записи в ІІ розділ реєстру заносяться в момент виникнення податкових зобов’язань. Підставою для записів є податкові накладні або дані бухгалтерського обліку.

Основним первинним документом з ПДВ, як зазначалося вище, є податкова накладна (додаток).

Податкова накладна являє собою первинний податковий документ, що підтверджує виникнення податкового зобов’язання у платника податку в зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) і одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця — платника податку у зв’язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна — це звітний податковий документ і одночасно розрахунковий документ з ПДВ.

Податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань у двох примірниках, причому оригінал передається покупцю, а копія запишається у продавця. Податкова накладна виписується на кожну повну чи часткову поставку товару. Право виписки податкової накладної має винятково особа, зареєстрована як платник ПДВ. Для фізичних осіб, незареєстрованних як суб'єкти підприємницької діяльності, але які ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають обкладанню ПДВ, оформлюється вантажна митна декларація, яка прирівнюється до складання податкової накладної.

У податковій накладній повинні бути зазначені такі реквізити:

• 1) порядковий номер;
• 2) дата виписки;
• 3) назва юридичної особи чи прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ;
• 4) податковий номер платника податку, продавця й покупця;
• 5) місце розташування юридичної особи чи податкова адреса фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ;
• 6) опис товарів і їх кількість;
• 7) повна назва одержувача;
• 8) ціна продажу без ПДВ;
• 9) ставка й сума ПДВ;
• 10) загальна сума коштів, що піддягає сплаті з урахуванням податку. При звільненні від оподатковування робиться напис «Без ПДВ».

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом терміну, передбаченого законодавством для зобов’язань по сплаті податків.

Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту:

ПДВ = ПЗ — ПК, де (2.15).

ПЗ — податкове зобов’язання, ПК — податковий кредит.

Система нарахування та сплати ПДВ показана на схемі 2.3.

У випадку, якщо за результатами звітного періоду сума податку має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного за звітним періодом.

Якщо за результатами звітного періоду сума має додатне значення вона перераховується до бюджету, за допомогою платіжного доручення (додаток Н), не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним.

Розглянемо динаміку сплати податку на додану вартість ЗАТ «Концерн «Біг-М» до бюджету (діаграма 3.1 — додаток).

За даними діаграми можна зробити висновок, що ЗАТ «Концерн «Біг-М» сплачувало податок на додану вартість за 2005;2007 роки майже щомісяця. Відсутність сплати податку свідчить про те що в дані періоди підприємство не здійснювало реалізації продукції і в нього не виникали податкові зобов’язання. У 2007 році порівняно з 2005 роком сплата податку на додану вартість до бюджету зросла. Найбільше відрахування ПДВ простежується у червні 2005 року — 63 050,00 грн., а найменше в лютому 2007 року — 39,00 грн.

Схема 2.3 Структурно-логічна схема ПДВ На підставі даних бухгалтерського обліку підприємства та даних книг податкового обліку, складається звітна декларація з податку на додану вартість. Звітний період дорівнює одному календарному місяцю.

Податкова декларація з податку на додану вартість затверджена наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу ДПА України від 30.09.2003 р. № 466). ЗАТ «Концерн «Біг-М» подає скорочену форму декларації з податку на додану вартість.

податок доданий облік аудит.