Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Поведінка виробника в умовах досконалого і недосконалого ринку

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Спочатку ринок означав певне місце, де виставлялися для продажу харчові продукти та інші товари. Потім це поняття було узагальнено і почало означати будь-яку групу людей, пов’язаних між собою тісними діловими відносинами. Ринок — це не місце для обміну, а сам обмін, тобто діяльність по купівлі-продажу товарів, організована за законами товарного виробництва і грошового обігу… Читати ще >

Поведінка виробника в умовах досконалого і недосконалого ринку (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Суть, суб'єкти ринку та умови ефективного функціонування ринку

Ринок виник в процесі становлення товарного виробництва і є його найважливішим елементом. Причини виникнення ринку слід шукати в причинах існування товарного виробництва:

1) важлива причина виникнення ринку — природна обмеженість виробничих можливостей людини;

  • 2) економічна відокремленість товаровиробників, щоб вони могли вільно розпоряджатись результатами своєї праці;
  • 3) можливість (свобода) для кожного економічного суб'єкта забезпечувати свої інтереси.

Спочатку ринок означав певне місце, де виставлялися для продажу харчові продукти та інші товари. Потім це поняття було узагальнено і почало означати будь-яку групу людей, пов’язаних між собою тісними діловими відносинами. Ринок — це не місце для обміну, а сам обмін, тобто діяльність по купівлі-продажу товарів, організована за законами товарного виробництва і грошового обігу.

Ринок — це синтетична категорія. Зміст ринку можна тлумачити двояко: у вузькому і широкому розумінні. У вузькому — під ринком мається на увазі сфера обігу якогось товару (ринок телевізорів, автомобілів, деревини тощо). У широкому розумінні ринок — певний засіб організації економічного життя [10, с. 12].

Види ринкової діяльності: магазин, базар, аукціон, біржа, ярмарок, «невидимі товари і послуги».

Принципами ринкового господарства являються:

  • — вільний доступ кожної людини до будь-якого виду господарської діяльності; - економічна свобода, повна самостійність і матеріальна відповідальність за результати своєї діяльності учасників економічного процесу;
  • — плюралізм (всі можливі рішення приймаються);
  • — конкуренція за гроші покупців, ресурси, місце застосування капіталу;
  • — примхи споживача (диктує волю, бажання, смаки виробнику);
  • — відкритість економіки (підприємства мають право здійснювати зовнішньоекономічні операції при дотриманні певних умов і обмежень).

Основних суб'єктів ринкового господарства прийнято ділити на три групи: домашні господарства, бізнес (підприємці), уряд. Одна і та ж людина може бути в складі всіх трьох.

Об'єктами ринкових відносин визначають все те, з приводу чого виникають відносини купівлі-продажу: матеріальні і нематеріальні блага і послуги, фактори виробництва [12, с. 35].

Позитивні сторони ринку:

  • — сприяє розвитку НТП, стимулює застосування нової технології, раціональне використання ресурсів;
  • — створює оптимальну систему заохочення до ефективної діяльності;
  • — швидко перебудовується (рішення приймаються дуже швидко) — гнучка і пристосована система до зміни умов;
  • — на повну потужність включаються особисті інтереси;
  • — забезпечує суб'єктам реальну економічну свободу, свободу форм і способів господарювання, гарантовану законодавством (незалежність товаровиробників і споживачів у прийнятті рішень, укладанні угод);
  • — формує і виховує «економічну людину», для якої характерні підприємливість, готовність до ризику, відчуття особистої відповідальності за свої дії;
  • — звільняє економіку від дефіциту, черг, здатна задовольняти різнорідні потреби в необхідній кількості і з високою якістю;
  • — встановлює чітку залежність між реальним вкладом в створення необхідних

товарів і доходами;

— це саморегулююча система, здатна ефективно функціонувати без прямого втручання держави.

Ринок не є ідеальною моделлю організації економічного життя [18, с. 10].

Недоліки ринку:

  • — нестабільність (інфляція, кризи);
  • — не забезпечує повну зайнятість (неповністю використовуються ресурси), не

гарантує право на працю і доход;

  • — монополізм (породжує фактори, що порушують свободу підприємця, створюються невиправдані привілеї для обмеженого кола суб'єктів ринку);
  • — не може регулювати так звані зовнішні ефекти економічної діяльності, які не мають грошового виміру, але реально впливають (позитивно чи негативно) на добробут суб'єктів економічних відносин;
  • — не може встановити соціальну рівновагу — не враховує потреби безробітних, непрацездатних, багатодітних, бо вони не забезпечені грошима, і тому ринок їх «не бачить»;
  • — породжує значну диференціацію доходів, майнове розшарування, розорює частину населення;
  • — неспроможний забезпечити країну суспільними благами (товарами і послугами колективного користування, у споживанні яких беруть участь усі громадяни без винятку (оборона, освіта, управління, охорона правопорядку тощо);
  • — не в змозі самостійно реалізувати стратегічні ідеї в галузі науки і техніки, здійснити структурні зрушення, направлені на перспективу;
  • — не властиві ідеали добра, справедливості, патріотизму [18, с. 14].

Умови існування ринку:

  • 1) багатоукладність економіки (існування великої кількості незалежних виробників, що несуть повну матеріальну відповідальність за результати діяльності);
  • 2) конкуренція (примушує підприємства застосовувати досягнення НТП, знижувати витрати виробництва і ціни);
  • 3) правові умови (права суб'єктів ринкової економіки повинні бути надійно захищені законом, порушники правил гри повинні у ряді випадків нести кримінальну відповідальність);
  • 4) соціально-психологічні умови (потрібен певний рівень економічної культури мас, сформовані навики життя за умов конкурентної боротьби, психологічна стійкість на випадок поразки, невдачі, віра в свої сили і здібності. Важливе значення мають навики людей до самоорганізації, до протидії різним негативним процесам;
  • 5) наявність розвинутої ринкової інфраструктури;
  • 6) державне регулювання;
  • 7) наявність і доступність всебічної інформації про ринок;
  • 8) розгалужений розвинутий комплекс об'єктів власності, що можуть стати предметом купівлі-продажу (засоби виробництва, в тому числі земля, робоча сила, інтелектуальна власність (патент, ліцензія), послуги, цінні папери, гроші, нерухомість, предмети споживання) [18, с. 16].
Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою