Поведінка виробника в умовах досконалого і недосконалого ринку
Спочатку ринок означав певне місце, де виставлялися для продажу харчові продукти та інші товари. Потім це поняття було узагальнено і почало означати будь-яку групу людей, пов’язаних між собою тісними діловими відносинами. Ринок — це не місце для обміну, а сам обмін, тобто діяльність по купівлі-продажу товарів, організована за законами товарного виробництва і грошового обігу… Читати ще >
Поведінка виробника в умовах досконалого і недосконалого ринку (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Суть, суб'єкти ринку та умови ефективного функціонування ринку
Ринок виник в процесі становлення товарного виробництва і є його найважливішим елементом. Причини виникнення ринку слід шукати в причинах існування товарного виробництва:
1) важлива причина виникнення ринку — природна обмеженість виробничих можливостей людини;
- 2) економічна відокремленість товаровиробників, щоб вони могли вільно розпоряджатись результатами своєї праці;
- 3) можливість (свобода) для кожного економічного суб'єкта забезпечувати свої інтереси.
Спочатку ринок означав певне місце, де виставлялися для продажу харчові продукти та інші товари. Потім це поняття було узагальнено і почало означати будь-яку групу людей, пов’язаних між собою тісними діловими відносинами. Ринок — це не місце для обміну, а сам обмін, тобто діяльність по купівлі-продажу товарів, організована за законами товарного виробництва і грошового обігу.
Ринок — це синтетична категорія. Зміст ринку можна тлумачити двояко: у вузькому і широкому розумінні. У вузькому — під ринком мається на увазі сфера обігу якогось товару (ринок телевізорів, автомобілів, деревини тощо). У широкому розумінні ринок — певний засіб організації економічного життя [10, с. 12].
Види ринкової діяльності: магазин, базар, аукціон, біржа, ярмарок, «невидимі товари і послуги».
Принципами ринкового господарства являються:
- — вільний доступ кожної людини до будь-якого виду господарської діяльності; - економічна свобода, повна самостійність і матеріальна відповідальність за результати своєї діяльності учасників економічного процесу;
- — плюралізм (всі можливі рішення приймаються);
- — конкуренція за гроші покупців, ресурси, місце застосування капіталу;
- — примхи споживача (диктує волю, бажання, смаки виробнику);
- — відкритість економіки (підприємства мають право здійснювати зовнішньоекономічні операції при дотриманні певних умов і обмежень).
Основних суб'єктів ринкового господарства прийнято ділити на три групи: домашні господарства, бізнес (підприємці), уряд. Одна і та ж людина може бути в складі всіх трьох.
Об'єктами ринкових відносин визначають все те, з приводу чого виникають відносини купівлі-продажу: матеріальні і нематеріальні блага і послуги, фактори виробництва [12, с. 35].
Позитивні сторони ринку:
- — сприяє розвитку НТП, стимулює застосування нової технології, раціональне використання ресурсів;
- — створює оптимальну систему заохочення до ефективної діяльності;
- — швидко перебудовується (рішення приймаються дуже швидко) — гнучка і пристосована система до зміни умов;
- — на повну потужність включаються особисті інтереси;
- — забезпечує суб'єктам реальну економічну свободу, свободу форм і способів господарювання, гарантовану законодавством (незалежність товаровиробників і споживачів у прийнятті рішень, укладанні угод);
- — формує і виховує «економічну людину», для якої характерні підприємливість, готовність до ризику, відчуття особистої відповідальності за свої дії;
- — звільняє економіку від дефіциту, черг, здатна задовольняти різнорідні потреби в необхідній кількості і з високою якістю;
- — встановлює чітку залежність між реальним вкладом в створення необхідних
товарів і доходами;
— це саморегулююча система, здатна ефективно функціонувати без прямого втручання держави.
Ринок не є ідеальною моделлю організації економічного життя [18, с. 10].
Недоліки ринку:
- — нестабільність (інфляція, кризи);
- — не забезпечує повну зайнятість (неповністю використовуються ресурси), не
гарантує право на працю і доход;
- — монополізм (породжує фактори, що порушують свободу підприємця, створюються невиправдані привілеї для обмеженого кола суб'єктів ринку);
- — не може регулювати так звані зовнішні ефекти економічної діяльності, які не мають грошового виміру, але реально впливають (позитивно чи негативно) на добробут суб'єктів економічних відносин;
- — не може встановити соціальну рівновагу — не враховує потреби безробітних, непрацездатних, багатодітних, бо вони не забезпечені грошима, і тому ринок їх «не бачить»;
- — породжує значну диференціацію доходів, майнове розшарування, розорює частину населення;
- — неспроможний забезпечити країну суспільними благами (товарами і послугами колективного користування, у споживанні яких беруть участь усі громадяни без винятку (оборона, освіта, управління, охорона правопорядку тощо);
- — не в змозі самостійно реалізувати стратегічні ідеї в галузі науки і техніки, здійснити структурні зрушення, направлені на перспективу;
- — не властиві ідеали добра, справедливості, патріотизму [18, с. 14].
Умови існування ринку:
- 1) багатоукладність економіки (існування великої кількості незалежних виробників, що несуть повну матеріальну відповідальність за результати діяльності);
- 2) конкуренція (примушує підприємства застосовувати досягнення НТП, знижувати витрати виробництва і ціни);
- 3) правові умови (права суб'єктів ринкової економіки повинні бути надійно захищені законом, порушники правил гри повинні у ряді випадків нести кримінальну відповідальність);
- 4) соціально-психологічні умови (потрібен певний рівень економічної культури мас, сформовані навики життя за умов конкурентної боротьби, психологічна стійкість на випадок поразки, невдачі, віра в свої сили і здібності. Важливе значення мають навики людей до самоорганізації, до протидії різним негативним процесам;
- 5) наявність розвинутої ринкової інфраструктури;
- 6) державне регулювання;
- 7) наявність і доступність всебічної інформації про ринок;
- 8) розгалужений розвинутий комплекс об'єктів власності, що можуть стати предметом купівлі-продажу (засоби виробництва, в тому числі земля, робоча сила, інтелектуальна власність (патент, ліцензія), послуги, цінні папери, гроші, нерухомість, предмети споживання) [18, с. 16].