Класифікація стратегій в теорії управління
Таблиця 1.2 відображає види стратегічних дій, які відповідають кожному з чотирьох рівнів розробки стратегії. Розробка заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності та збереження конкурентних переваг. Досягнення синергізму серед споріднених підрозділів і перетворення його в конкурентну перевагу. Керівники вищої ланки, інші провідні менеджери (рішення зазвичай приймаються радою… Читати ще >
Класифікація стратегій в теорії управління (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Різноманітність стратегій, які застосовуються в стратегічному управлінні, значно ускладнює їх класифікацію. Серед класифікаційних ознак найбільш суттєвими є наступні:
рівень прийняття рішення (корпоративна, ділова, функціональна, ресурсна, оперативна);
базова концепція досягнення конкурентних переваг;
стадія життєвого циклу галузі;
відносна сила галузевої позиції організації;
ступінь «агресивності» поведінки організації в конкурентній боротьбі (пасивна і активна).
Активна (наступальна) стратегія характеризується диверсифікацією, технологічною орієнтацією, наступальністю. Пасивна (реактивна) стратегія характеризується концентрацією діяльності фірми га визначеній сфері, ринковою орієнтацією, обороною. Пасивна стратегія може набувати двох форм: рецептивної та адаптивної. Для рецептивної стратегії характерно обмеження інновацій, використання вже перевірених управлінських рішень і методів. Адаптивна стратегія має на меті утримання серед новаторських фірм шляхом негайного використання нових рішень, зразків тощо (рис. 1.2.) [57, с. 296−297]. Крім того, значно ускладнює класифікацію той факт, що більшість стратегій не можуть бути однозначно визначені за однією з цих ознак.
Рисунок 1.2.
Корпоративний, бізнесовий та функціональний рівень стратегії.
Корпоративна стратегія (стратегія для компанії та сфер її діяльності в цілому).
Ділова стратегія (для кожного окремого виду діяльності компанії).
Функціональна стратегія (для кожного функціонального напрямку певної сфери діяльності). Кожна сфера діяльності базується на виробничій стратегії, стратегії маркетингу, фінансів, НДДКР тощо.
Операційна стратегія (більш вузька стратегія для основних структурних одиниць: заводів, торгових регіональних представництв та відділів (всередині функціональних напрямків.
На одногалузевому підприємстві існує лише три рівні (відсутній корпоративний курс). Це продовжується до того часу, доки до уваги не приймаються намагання диверсифікувати свою діяльність в інші сфери.
Таблиця 1.2. Розробка стратегії за рівнями ієрархії [79, с. 71−88]
Рівень стратегії. | Відповідальні особи. | Заходи, характерні для кожного рівня. |
Корпоративна стратегія. | Керівники вищої ланки, інші провідні менеджери (рішення зазвичай приймаються радою директорів). |
|
Ділова стратегія. | Генеральні директори/ керівники підрозділів (рішення зазвичай приймаються корпоративним керівництвом або радою директорів). |
|
Функціональна стратегія. | Керівники середньої ланки (рішення приймаються керівником підрозділу). |
|
Операційна стратегія. | Керівники на місцях (рішення приймаються керівниками функціональних служб та інших відділів). | * Дії, спрямовані на вирішення вузькоспеціалізованих питань та проблем, пов’язаних із досягненням цілей підрозділу. |
Таблиця 1.2 відображає види стратегічних дій, які відповідають кожному з чотирьох рівнів розробки стратегії.