Нарахування заробітної плати

Порядок нарахування заробітної плати працівникам підприємства залежить від форм і систем оплати праці, а також від організації робіт, що виконувались.

При погодинній оплаті праці основним документом, що служить для нарахування заробітної плати, є табель. Для розрахунку погодинного заробітку працівника необхідно знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду та кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця, якщо відпрацьовано не повну кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножується на кількість відпрацьованих днів.

Приклад 1.1 Посадовий оклад працівника 400 грн. Робочих днів у звітному місяці 25, з них відпрацьовано 22.

Середньоденний заробіток — 16 грн. (400 грн.: 25).

Нарахована зарплата за місяць становить — 352 грн. (16 грн. х 22).

При підрядній оплаті праці зарплата працівника визначається шляхом множення кількості виготовлених виробів, зазначених у відповідних первинних документах, на встановлену розцінку за одиницю роботи.

В умовах бригадної форми організації праці заробітна плата і премії нараховуються всій бригаді, а потім нарахована сума розподіляється між членами бригади пропорційно кількості відпрацьованого кожним працівником часу з урахуванням його кваліфікації (розряду).

Норма тривалості робочого часу. Норма тривалості робочого часу розраховується за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу і неділю та залежно від тривалості робочого тижня становить відповідну кількість годин при 40, 38,5, 36, 33, 30, 24, 18-годинному робочому тижні.

Згідно з Кодексом законів про працю України:

нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень;

працівникам, яким встановлено 40-годинний робочий тиждень, тривалість роботи напередодні святкових і неробочих днів скорочується на одну годину;

для деяких категорій працівників встановлено скорочену тривалість робочого часу;

робота не проводиться на підприємствах, в установах, організаціях також у наступні святкові і неробочі дні:

• 1 січня — Новий рік;
• 7 січня — Різдво Христове;
• 8 березня — Міжнародний жіночий день;
• 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

Пасха (Великдень);

9 травня — День Перемоги;

Трійця;

• 28 червня — День Конституції України;
• 24 серпня — День незалежності України.

Якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Оплата праці за середнім заробітком встановлена Порядком нарахування середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами КМУ).

Зазначений Порядок застосовується при нарахуванні середньої заробітної плати на час чергових щорічних і додаткових відпусток (або компенсації за невикористані відпустки); оплаті часу простоїв; оплаті перерви в роботі матерів, які годують грудних дітей; при переведенні працівників на іншу, нижче оплачувану роботу за станом здоров’я або за виробничою необхідністю; при виплаті вихідної допомоги при звільненні; виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності; оплаті відпусток по вагітності і пологах та в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться, виходячи із середнього заробітку.

Середня заробітна плата може розраховуватись, виходячи із виплат за останні 12 календарних місяців роботи, 6 календарних місяців роботи.

Нарахування заробітної плати за місяць проводиться в розрахунково-платіжній відомості. В лівій її частині проводяться нарахування, а в правій — утримання із заробітної плати і суми до видачі (типова форма №П — 49).

Підставою для нарахування заробітної плати в розрахунково-платіжній відомості є:

табель використання робочого часу;

штатний розпис (для посадових окладів);

накази керівника (про надання відпусток, підвищенні розряду, звільненні з роботи та ін.);

накопичувальні карточки (для працівників з підрядною оплатою праці);

виконавчі листи;

заяви працівників на різні види перерахувань із заробітної плати Розрахунково-платіжні відомості підписуються керівником підприємства та головним бухгалтером із зазначенням суми і термінів виплати грошових коштів (3-х робочих днів).

По закінченні трьох днів, встановлених для виплати заробітної плати, платіжна відомість закривається двома сумами: видано та депоновано (якщо таке має місце). Депоновані суми касир записує в реєстр невиданої заробітної плати (ф. № П-11), після чого всі документи подаються бухгалтеру для перевірки та виписки видаткового касового ордеру.

Суми депонованої заробітної плати вносяться в банк для зарахування на поточний рахунок підприємства.

На підставі розрахунково-платіжних відомостей складаються звіти про працю, а відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку проводиться бухгалтерськими проводками.

Схема бухгалтерських проводок з обліку розрахунків з робітниками і службовцями, складена відповідно щодо чинних нормативних документів, наведена нижче в таблиці(1.2).

Таблиця1.2 Схема бухгалтерських проводок Рахунок 661 «Розрахунки за заробітною платою».

Отже, формування фонду оплати праці на підприємстві відповідно до статті І Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Порядок документального оформлення обліку розрахунків з працівниками оплати праці регламентується Типовими формами первинного обліку розрахунків з працівниками і службовцями по заробітній платі, затвердженими наказом Мінстату України № 144 від 22.05.96 р Порядок нарахування заробітної плати працівникам підприємства залежить від форм і систем оплати праці, а також від організації робіт, що виконувались.

Нарахування заробітної плати за місяць проводиться в розрахунково-платіжній відомості. В лівій її частині проводяться нарахування, а в правій — утримання із заробітної плати і суми до видачі .