Розділ 2. Сучасний стан підприємств аграрного сектору Миколаївської області та оцінка експортно-імпортних операцій

Економічна характеристика аграрного сектору Миколаївської області

Сприятливі ґрунтово-кліматичні передумови, родючі землі та давні хліборобські традиції сприяють розвитку аграрного сектору Миколаївської області. Миколаївщина традиційно вважається одним із регіонів інтенсивного землеробства в Україні та має значні земельні ресурси. Загальна площа сільськогосподарських угідь області перевищує 2 млн. га (займає близько 5% площ України), з яких 1,7 млн. га становить рілля.

Сучасний розвиток аграрного сектору економіки потребує особливої уваги до формування та активізації діяльності суб'єктів ринкової інфраструктури, створення ефективної маркетингової мережі руху сільськогосподарької продукції від виробника до споживача, яка мала б забезпечити паритетність економічних інтересів виробників, переробників і кінцевих споживачів. На рисунку 2.1 представлена структура реалізації сільськогосподарської продукції за каналами продажу.

Рис. 2.1 Структура реалізації сільськогосподарської продукції за каналами продажу в Миколаївській області

Аналіз каналів продажу аграрної продукції показав, що найбільшу частину у виручці від реалізації займає продаж за іншими каналами (комерційним структурам, безпосередньо підприємствам торгівлі та громадського харчування, зарубіжним країнам, за валюту, тощо), незважаючи на те, що цей канал збуту є найменш організованим і прозорим.

У 2010 році ним забезпечено 85,7% загальнообласної виручки від продажу сільськогосподарської продукції. Наступним, найбільш використовуваним аграріями каналом реалізації, є продаж безпосередньо на ринку, через власні магазини, ларки, палатки. За цим каналом сільгосптоваровиробниками Миколаївщини у 2010р. отримано 7% загальної суми виручки. Менш привабливими каналами реалізації виступають продаж населенню і пайовикам, що є одним із засобів матеріального стимулювання працівників підприємства й соціально-економічного захисту селян. Частка продажу пайовикам у рахунок орендної плати за землю та майнових паїв становить 2,1%, населенню в рахунок оплати праці (включаючи продаж через систему громадського харчування) — 0,2% [64]. Суб'єктами аграрного сектору є сількогосподарські підприємства різних форм господарювання. Кількість діючих сільськогосподарських підприємств за формами господарювання станом на 1 липня представлені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Кількість діючих сільськогосподарських підприємств у Миколаївській області за формами господарювання станом на 1 липня.

Аналізуючи таблицю 2.1 можна сказати, що фермерські господарства займають основну частину у кількісному складі сільськогосподарських підприємств області і становить вона 85,9%. Проведення радикальних аграрних реформ у 90-х роках стали вагомим поштовхом до створення та становлення цієї нової організаційно-правової форми господарювання, яка нині є визнаною й рівноправною в системі аграрних соціально-економічних та виробничих відносин. Господарські товариства та приватні підприємства займають 6,9% та 5,5% відповідно. Найменшу частину у кількісному складі сільськогосподарських підприємств області становлять виробничі кооперативи та державні підприємства. Усього у 2010 році зареєстровано 19 виробничих кооперативів та 13 державних підприємств і це становить 0,4% та 0,2% відповідно. Якщо розглядати зміни у 2010 році порівняно з 2009 роком можно помітити, що вони є незначними.

У 2010р. в регіоні було вирощено 5,6% загальнодержавного обсягу виробництва зернових культур (у 2009р. — 5,4%); 8,7% - насіння соняшнику (стільки ж); 8,2% - ріпаку (3,3%), 4,3% - овочів (4%); 2,2% - плодів та ягід (1,8%); 1,6% - м’яса у живій вазі (1,5%); 3,2% - молока (стільки ж); 3,4% - яєць (3%); 2,4% - вовни (2,9%).

Таблиця 2.2 Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у Миколаївській області на одну особу населення, кг.

Виробництво зернових культур у розрахунку на одну особу у Миколаївській області за 2010 рік перевищує аналогічний показник по Україні у 2,2 рази, соняшнику — у 3,3 раза, овочів — у 1,7, молока — на чверть, яєць — на 30,5%. Але виробництво картоплі на одну особу у Миколаївський області менше ніж по Україні на 64,7%, плодів та ягод — на 15,8%, м’яса (у живій вазі) — на 39,1%. Порівнючи ці показники за 2010 рік з відповідними показниками за 2009 рік можна побачити, що виробництво майже усіх основних видів сільськогосподарської продукції збільшилось, крім зернових культур, виробництво яких зменшилось на 11,4%.

У 2010р. на одного мешканця регіону валової продукції сільського господарства (за попередніми даними) вироблено майже на 32% більше ніж у середньому по Україні, продукції рослинництва — у 1,6 раза більше, натомість тваринницької продукції - на 6,1% менше. Слід відмітити, що у минулому році обласні показники виробництва продукції сільського господарства на одну особу за останнє десятиріччя були найбільшими.

Таблиця 2.3 Валова продукція сільського господарства у Миколаївській області (у порівнянних цінах 2005 року), млн. грн.

Аналізуючи данні таблиці 2.3 можна зробити наступні висновки, що валова продукція рослинництва у 2010 порівняно з 2007 роком збільшилась вдвічі, це пояснюється тим, що у 2007 році із-за несприятливих кліматичних умов та посухи, які знищили більшість врожаю, а порівнюючи цей показник з 2009 роком можна побачити, що він майже не змінився. Валова продукція тваринництва у 2010 році порівняно з 2007 роком збільшилась на 16,9%, а поріняно з 2009 роком — збільшилась на 39,6 млн.грн. В 2010р. була порушена тенденція характерна для останніх 7 років щодо скорочення площ, зайнятих картоплею та овоче-баштанними культурами. Під ці культури торік відведено 42,4 тис. га, що на 7,2% більше ніж у попередньому році, але на 9% менше ніж у 2005р. При цьому, площі під картоплею в порівнянні з 2009р. розширилися на 1,7%, під овочами — на 13,1%.

Таблиця 2.4 Питома вага Миколаївської області в загальній посівній площі сільськогосподарських культур України, %.

Розглядаючи данні таблиці 2.4 можна можна відмітити наступні зміни питомої ваги посівних площ основних сільськогосподарських культур у загальнодержавних посівах у 2010 році порівняно з 2009 роком: посівна площа зернових та зернобобових культур збільшилась на 0,3%, овочів — на 0,4%, по соняшнику зменшилась на на 0,7%, а по картоплі - залишилась незмінним.

Проаналізуємо урожайність основних сільськогосподарських культур серед південних регіонів, показники представлені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Урожайність основних сільськогосподарських культур в південних регіонах у 2009;2010 роках, ц з 1 га

З таблиці 2.5 можна побачити, що найбільшу врожайність зернових культур отримали аграрні підприємства Одеської області і він становив 25,5 ц з 1га, на другому місці знаходиться Миколаївська область з показником 25,1 ц з 1 га. Урожайність соняшнику 14,8 ц з 1 га дозволило Миколаївській області зайняти перше місце в південних регіонах. Найбільшу урожайність картоплі продемонструвала Одеська область з показником 151,8 ц з 1га, а у Миколаївській області майже вдвічі менше і дорівнює 87,1 ц з 1 га. Херсонська область посідає перше місце по врожайності овочів, показник дорівнює 193,9 ц з 1 га, Миколаївська область показала 191,1 ц з 1 га, і це гарантувало їй другу сходинку. Найкращу урожайність плодоягідних культур показала АР Крим з показником 84,6 ц з 1 га, а найвищу урожайність винограду — Запорізька область.

Хліборобам Миколаївщини, незважаючи на непередбачувані примхи природи, вдалося досягти високих показників по виробництву зернових культур. Як і в попередні два роки, валовий збір зерна в області перевищив двохмільйонну відмітку. У рейтингу регіонів по виробництву зерна Миколаївщина займає почесну 7 сходинку. Господарствами усіх категорій у 2010р. зібрано 2200,7 тис. т зернових культур (у вазі після доробки), що на 10,7% менше ніж у 2009р., але разом з тим майже на чверть більше ніж у 2005р. Варто зазначити, що на формування врожаю зернових культур у минулому році суттєво вплинуло зменшення виробництва ячменю. Надмірні зливи, які супроводжувалися градом та шквалами, зумовили передумови для так званого «стікання» зерна цієї культури в період повної воскової стиглості.

В таблиці 2.6 представлено виробництво основних видів тваринницької продукції.

Таблиця 2.6 Виробництво основних видів продукції тваринництва у Миколаївській області.

За підсумками 2010 року у Миколаївській області вироблено м’яса всіх видів обсягом 45,9 тис.т., що на 15% вище ніж за 2009 рік і на 2,5% ніж за 2005 рік. Також збільшилось виробництво яєць, іх було вироблено 572,7 млн. штук яєць, що на 20,8% більше рівня попереднього року, і на 82,6% більше ніж у 2005 році. Виробництво молока у 2010 році скоротилось лише на 1% і дорівнювало 364,0 тис.т., а у порівнянні з 2005 роком на 15,8%. Також скоротилось виробництво вовни на 15% порівняно з 2009 роком і становить 102 т, скоротилось і виробництво меду на 20,7% .

Позитивну роль у стабілізації виробництва тваринницької продукції відіграють господарства населення. Ця категорія господарств виявилася більш стійкою в умовах переходу до ринкових відносин, та забезпечила відносну стабільність тваринницької галузі аграрного сектору, компенсувавши значною мірою зменшення виробництва в сільськогосподарських підприємствах. Проте результати діяльності домогосподарств були б набагато кращими, якщо б не високі ціни на корми, проблеми з реалізацією продукції, матеріально-технічним забезпеченням, соціальними і демографічними змінами на селі.

Слід наголосити, що господарства населення майже вичерпали можливості для подальшого нарощування обсягів виробництва м’ясної продукції. Крім того, племінна робота в них практично відсутня, що негативно впливає на якісний породний склад тварин. За останні 6 років спостерігається негативна тенденція зменшення виробництва яєць (на 18,8%), молока (на 14,5%) та м’яса у живій вазі (на 1,3%). Збільшилося виробництво вовни (у 1,9 раза) та меду (на 23,7%).

Останніми роками триває динаміка підвищення продуктивності корів, розпочата у 2000р. Якщо у 2005р. середній удій молока від однієї корови (яка була в наявності на початок року) в усіх категоріях господарств становив 3482 кг, то у 2010р. — 3839 кг, що на 70 кг більше ніж у попередньому та на 357 кг — ніж у 2005р. У сільськогосподарських підприємствах у порівнянні з 2009р. відбулося зростання продуктивності корів на 1,4%, в господарствах населення — на 1,8%. Середній надій молока від однієї корови в аграрних підприємствах становив 3359 кг. Варто відмітити, що господарствам цієї категорії окремих районів вдалося перевищити середньообласний показник. Сільгосппідприємствами Арбузинського району від однієї корови отримано в середньому 6304 кг, Очаківського (4427 кг), Миколаївського (3994 кг) та Снігурівського (3612 кг). Середній надій молока від однієї корови в господарствах населення складав 3888 кг.

Основою для нарощування обсягів виробництва тваринницької продукції є наявність поголів'я худоби та птиці. Нажаль, протягом минулого року в області спостерігалася негативна тенденція скорочення чисельності великої рогатої худоби (на 2,1%), з них корів (на 1,2%) та овець і кіз (на 8,5%). Позитивним моментом є збільшення поголів'я свиней (на 13%) та птиці (на 8,9%).

Таблиця 2.7 Поголів'я худоби та птиці в усіх категоріях господарств Миколаївської області, тис. голів.

Слушно відмітити, що характерною особливістю більш тривалого періоду спостережень (з 2005р. по 2010р.) є стійка тенденція збільшення поголів'я птиці всіх видів (в середньому за рік на 5,6%), яке у порівнянні з 2005р. зросло майже на третину. Однією з основних причин цього стала наявність значних резервів дешевого зерна, що є основою кормів для птахівництва, дає можливість виробляти м’ясо птиці, ціна якого значно нижча за яловичину та свинину.

На початок 2011р. більше 34% загальнообласного поголів'я великої рогатої худоби зосереджено у господарствах Новоодеського, Баштанського, Снігурівського, Вознесенського та Доманівського районів; майже 28% чисельності свиней — Первомайського, Арбузинського та Новоодеського. Аграрії Жовтневого, Баштанського, Березанського та Первомайського районів утримують третину загального поголів'я овець та кіз у цій категорії господарств. Значна сумарна частка (58,2%) поголів'я птиці всіх видів припадає на господарства Снігурівського, Арбузинського, Миколаївського та Баштанського районів.

Стосовно розподілу поголів'я худоби та птиці за категоріями господарств слід відмітити, що у минулому році зберігалася тенденція зростання питомої ваги окремих видів худоби, що утримується у господарствах населення. Так, на початок поточного року на подвір'ях громадян було зосереджено 84,5% загальнообласної чисельності великої рогатої худоби (на початок 2006р. — 79,2%), з неї корів — 90,6% (88,1%), свиней — 58,8% (51,3%).

За період 2005;2010рр. у сільськогосподарських підприємствах чисельність поголів'я великої рогатої худоби зменшилася на 41,6%, корів — на 36,5%. Чисельність птиці за цей період зросла в 2,3 раза, овець та кіз — на 45,2%, свиней — на 0,6%. Тенденція скорочення чисельності худоби тривала і протягом минулого року: наявність поголів'я великої рогатої худоби в аграрних підприємствах зменшилася на 6%, овець та кіз — на 16,1%. Проте поголів'я птиці збільшилося на 13,8%, а корів та свинейзалишилося майже на рівні попереднього року. При цьому, за підсумками 2010р., 64,8% аграрних підприємств мали до 200 голів великої рогатої худоби, 25,7% - від 200 до 500 голів, 9,5% - від 500 голів до 2000 голів. Основна частина підприємств утримували не більше 300 голів свиней (61,5%) та 200 голів овець та кіз (62,7%). До 1 тис. голів птиці налічувалося у 44,8% сільськогосподарських підприємств, від 1 тис. до 10 тис. — у 20,7%, від 10 тис. до 50 тис. — у 17,2%, понад 50 тис. — у решти.

Науково доказано, що пріоритетним напрямом подальшого розвитку галузі тваринництва повинно стати великотоварне спеціалізоване виробництво, створення нових ферм і комплексів, технічне переоснащення діючих приміщень, що потребує значних капіталовкладень. З цією метою необхідно забезпечити фінансову підтримку сільськогосподарських товаровиробників шляхом надання кредитів, розширення лізингових операцій, удосконалення системи міжгалузевих економічних відносин.

Подоланню спаду виробництва продукції тваринництва сприятиме розвиток вітчизняної системи селекції та племінної справи, відтворення поголів'я худоби на вищій генетичній основі.

У таблиці 2.8 представлені дані стосовно реалізації сільськогосподарської продукції.

Таблиця 2.8 Обсяги реалізації основних видів сільськогосподарської продукції у Миколаївській області, т.

Аграрними підприємствами Миколаївської області у 2010 році було реалізовано 1368,2 тис. т зернових культур, що на 1,6% менше рівня 2009р. У структурі реалізації зернових культур 48,6% припадало на пшеницю і реалізовано було 665,5 тис. т, що на 9,6% менше ніж у 2009 році. Реалізація плодів та ягод у 2010 році порівняно з 2009 збільшилась на 56,5% і становила 11,6 тис.т. Також у 2010 році збільшилась реалізація худоби та птиці на 9,8% і становила 10,6 тис. т, а у 2009 році - 9,6 тис.т. Реалізація олійних культур зросла на 12,4% і становила у 2010 році 549 тис.т.

Триває тенденція нарощення обсягу продажу яєць. Середньорічний темп приросту цього показника за період з 2005р. складав 25,7%. У минулому році господарствами області реалізовано 424,7 млн. штук яєць, що на 28,8% більше ніж у 2009р. та більше ніж утричі - 2005р.