Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Зовнішньоторговельна складова розвитку Харківського регіону

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Структура експорту Харківського регіону в цілому відповідає загальносвітовим тенденціям збільшення експорту товарів із високою доданою вартістю, а також послуг та інформаційних технологій. У той же час, відбувалася помітна диверсифікація експорту, а саме: розширення продажу на зовнішніх ринках вже конкурентоспроможної продукції харківського виробництва, яка раніше не була традиційною для нашого… Читати ще >

Зовнішньоторговельна складова розвитку Харківського регіону (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Зовнішньоторговельна складова розвитку Харківського регіону

Актуальність дослідження. Одним з головних критеріїв авторитету держави в світовій спільноті є рівень розвитку її зовнішньоторговельної діяльності, причому, в найважливішій мірі оцінюється експортна діяльність країни, успішність якої адекватна пошані і визнанню країни в світі. Таке визнання важливості зовнішньоторговельної діяльності вимагають від центральних, і особливо регіональних, органів влади системних дій, спрямованих на підвищення експортного потенціалу, в першу чергу економічно розвинених областей, впровадження нових механізмів і методів державного управління зовнішньоторговельною діяльністю.

Враховуючи вагомий промисловий, підприємницький і інтелектуальний потенціал Харківського регіону, можна стверджувати, що стабільне положення і безперервний прогрес регіональної експортної діяльності мають вельми велике значення для соціально-економічного розвитку країни в цілому.

Вагомий внесок у дослідження проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону зроблено у працях таких вітчизняних вчених як: А. П. Голиков, В. П. Кучерявий, Ю. В. Макогон та інших.

Однак, незважаючи на наявність наукового доробку, окремі питання дослідження проблем розвитку зовнішньоекономічної діяльності Харківського регіону в достатньому обсязі не розглядались. Актуальність та практична значущість розвитку зовнішньоекономічної діяльності Харківського регіону зумовили вибір теми дослідження, постановку його мети.

Мета статті - на основі дослідження сучасного стану зовнішньоторговельної діяльності Харківського регіону, охарактеризувати її структуру, визначити сильні та слабкі сторони, та узагальнити існуючі напрями удосконалення.

Харківський регіон має вигідне розташування. Сусідство з найбільшими індустріальними центрами України і Росії, розвинута система комунікацій роблять регіон привабливим для промисловців та інвесторів. Харківський регіон виділяється серед інших регіонів країни своїм науковим та освітнім потенціалом. Через місто проходять найважливіші залізничні і автомобільні магістралі, багато міст світу зв’язані з Харковом повітряними лініями.

Зовнішня торгівля Харківського регіону протягом 2001;2008 років характеризувалась зростанням зовнішньоторговельного обігу, експортних поставок та імпортних надходжень. Внаслідок впливу світової фінансової та економічної кризи на економіку України зовнішньоторговельний обіг Харківського регіону протягом 2009 року зменшився (табл. 1).

Як видно з табл. 1, за останні роки імпорт в Харківський регіон зростав більше експорту з регіону. Зростання випереджаючими темпами імпортних поставок, в першу чергу устаткування, машин та обладнання для галузей промисловості Харківського регіону з країн Євросоюзу та Російської Федерації, свідчить про те, що продовжується процес технічного переоснащення виробництва в регіоні та виконуються вимоги Світової організації торгівлі (СОТ) по доступу на ринок. Rc).

Таблиця 1. Динаміка зовнішньої торгівлі Харківського регіону (млрд. дол. США).

Показник.

Зовнішньоторговельний обіг.

0,76.

0,90.

0,94.

1,34.

2,24.

2,29.

2,82.

3,89.

4,03.

2,75.

Експорт регіону.

0,31.

0,42.

0,39.

0,52.

0,72.

0,72.

0,88.

1,39.

1,55.

1,30.

Імпорт в регіон.

0,45.

0,47.

0,55.

0,81.

1,52.

1,57.

1,93.

2,50.

2,48.

1,45.

Сальдо.

— 0,14.

— 0,05.

— 0,16.

— 0,29.

— 0,8.

— 0,85.

— 1,05.

— 1Л1.

— 0,93.

— 0,15.

Динаміка експорту та імпорту Харківського регіону представлена на рис. 1.

Динаміка експорту та імпорту Харківського регіону.

Рис. 1. Динаміка експорту та імпорту Харківського регіону

Вплив світової фінансової кризи на зовнішньоекономічну діяльність Харківського регіону можна порівняти з результатами зовнішньоекономічної діяльності нашої країни в цілому (табл. 2).

Як видно з табл. 2, експорт Харківського регіону зменшився на 16% порівняно з 42% падінням в цілому по Україні, що свідчить про достатній світовий попит на продукцію харківського виробництва. В той же час імпорт знизився на 42%, порівняно з 47% зменшенням по Україні в цілому. За рахунок такого скорочення імпорту зменшилось від'ємне сальдо торгівельного балансу Харківського регіону з більше ніж 1 млрд. дол. США у 2006;2007 pp. до 150 млн. дол. США у 2009 р.

Таблиця 2. Зовнішньоторговельний обіг України та Харківського регіону.

Роки.

2009 р.

Зменшення порівняно з 2008 р.

Зовнішньоторговельний обіг України.

85,1 млрд. дол.

44%.

Експорт України.

39,7 млрд. дол.

41%.

Імпорт України.

45,4 млрд. дол.

47%.

Зовнішньоторговельний обіг Харківського регіону.

2,7 млрд. дол.

32%.

Експорт Харківського регіону.

1,3 млрд. дол.

16%.

Імпорт Харківського регіону.

1,4 млрд. дол.

42%.

Протягом 2009 р. експортні операції здійснювало 951 підприємство регіону, імпортні товари надійшли до 1 268 підприємств Харківського регіону. В товарній структурі експорту Харківського регіону значну питому вагу мають декілька товарних груп, про що свідчать данні табл. 3.

Tаблиця 3. Динаміка зміни товарної структури експорту Харківського регіону.

Товарні групи.

2000 р.

2009 р.

Механічне обладнання, машини, устаткування та механізми.

40,9%.

35,9%.

Транспортні засоби та шляхове обладнання.

11,9%.

9,9%.

Мінеральні продукти (цемент, штукатурні матеріали).

1,9%.

7,6%.

Інші товарні групи (продукція борошномельно-круп'яної промисловості, фармацевтичної продукції, текстилю і виробів з текстилю, взуття, молочних продуктів та масла тощо).

45,3%.

46,6%.

Як видно з табл. З, традиційно найбільше експортувалося механічне обладнання, машини, устаткування. В той же час, істотну питому вагу мають інші товарні групи, причому їх частка в експорті постійно збільшується за рахунок таких товарних груп, як продукції борошномельно-круп'яної промисловості, фармацевтичної продукції, текстилю і виробів з текстилю, взуття, молочних продуктів та масла тощо.

Найбільш питому вагу у загальній вартості експортних поставок Харківського регіону у 2009 році займали товари, які відносяться до сектору високих технологій (машини та устаткування, електричне та електронне устаткування, транспортне устаткування, фармацевтичне устаткування). Частка цього сектору склала 48% від загальної вартості експортних поставок (рис. 2).

Друге місце у загальній вартості експортних поставок у 2009 році займали товари, які відносяться до сектору середніх технологій (продукція харчової промисловості, продукція легкої промисловості, деревина та вироби з деревини, продукція целюлозно-паперової промисловості, продукція нафтохімічної промисловості, та ін.). Частка цього сектору склала 45% від загальної вартості експортних поставок.

Третє місце у загальній вартості експортних поставок за 2009 рік займали товари сектору низьких технологій, частка якого склала 6% від загальної вартості експортних поставок (сіль, штукатурні матеріали, цемент, вироби з чорних металів та ін.).

У січні - серпні 2010 р. експортні поставки Харківського регіону зросли на 15,7% порівняно з аналогічним періодом 2009 р. [2].

Структура експорту Харківського регіону за технологічними секторами представлена на рис. 2.

Структура экспорту Харківського регіону за технологічними секторами.

Рис. 2. Структура экспорту Харківського регіону за технологічними секторами

Структура експорту Харківського регіону в цілому відповідає загальносвітовим тенденціям збільшення експорту товарів із високою доданою вартістю, а також послуг та інформаційних технологій. У той же час, відбувалася помітна диверсифікація експорту, а саме: розширення продажу на зовнішніх ринках вже конкурентоспроможної продукції харківського виробництва, яка раніше не була традиційною для нашого регіону (будівельні матеріали та кераміка, продукти харчування, текстиль, взуття).

Перше місце у загальній вартості імпортних надходжень за 2009 рік займає сектор середніх технологій, частка якого складає 57,1% від загальної вартості імпортних надходжень (рис. З).

Сектор високих технологій займає друге місце у загальній вартості імпортних надходжень Харківського регіону у 2009 році, частка якого складає 28% від загальної вартості імпортних надходжень.

Сектор низьких технологій займає третє місце у загальній вартості імпортних надходжень за 2009 рік, частка якого складає 14,8% від загальної вартості імпортних надходжень. У січні-серпні 2010 р. імпортні надходження зросли на 25% порівняно з аналогічним періодом 2009 р. [2].

Структура імпорту Харківського регіону за технологічними секторами представлена на рис. 3.

Структура імпорту Харківського регіону за технологічними секторами.

Рис. 3. Структура імпорту Харківського регіону за технологічними секторами

Обсяги зовнішньоекономічної діяльності Харківського регіону значно зменшилися у 2009 році. При цьому помітно покращилась структура зовнішньої торгівлі області: так, коефіцієнт покриття імпорту експортом збільшився до 0,9 проти 0,62 у відповідному періоді 2008 р., тобто майже на 30% (рис. 4).

Згідно нашим розрахункам, експортна квота України за 2009 р. склала 47,4%, а експортна квота Харківського регіону — 20,0%. (табл. 4, рис. 5).

Таблиця 4. Експортна квота України та Харківського регіону, %.

Показники.

Експортна квота України.

63,6.

51,5.

46,6.

44,8.

46,8.

47,4.

Експортна квота Харківського регіону.

18,6.

14,3.

13,9.

16,0.

13,8.

20,0.

Структура експорту в цілому відповідає загальносвітовим тенденціям збільшення експорту товарів із високою доданою вартістю, а також послуг та інформаційних технологій. У той же час, відбувалася помітна диверсифікація експорту, а саме: розширення продажу на зовнішніх ринках вже конкурентоспроможної продукції харківського виробництва, яка не була традиційною для нашого регіону (будівельні матеріали та кераміка, продукти харчування, текстиль, взуття). Така продукція, як відомо, менш чутлива до світової кон’юнктури цін і попиту, але вимагає постійного вдосконалення і впровадження інноваційних технологій та продуктів з метою збереження гідних позицій в конкуренції за якістю, яка домінує в сучасному світі.

Динаміка зовнішньої торгівлі Харківської області у 2007;2009 pp.

Рис. 4. Динаміка зовнішньої торгівлі Харківської області у 2007;2009 pp.

Динаміка експортної квоти України та Харківського регіону.

Рис. 5. Динаміка експортної квоти України та Харківського регіону

Наявність зовнішньоторговельного дефіциту Харківського регіону в поєднанні із зростанням технологічної складової експорту (частка високотехнологічного експорту у 2009 р. склала 48%) можна розглядати як появу тенденції до технічного переоснащення та модернізації виробництв в регіоні, отже — підвищення їх конкурентоспроможності на світових ринках.

Географічна структура експорту та імпорту Харківського регіону майже не змінюється, що свідчить про стабільні стосунки з основними торгівельними партнерами, які зацікавлені у продукції виробників Харківського регіону, та про платоспроможність і фінансову дисципліну підприємств-імпортерів регіону (табл. 5).

Таблиця 5. Географічна структура експорту та імпорту Харківського регіону.

Експорт в країни.

Питома вага, %.

Імпорт з країн.

Питома вага, %.

Російська Федерація.

49,8%.

Російська Федерація.

38,2%.

Казахстан.

5,5%.

Китай.

9,1%.

Білорусь.

5,1%.

Італія.

4,9%.

Грузія.

4%.

Німеччина.

4,8%.

Молдова.

3,7%.

Білорусь.

4,2%.

Індія.

3,7%.

Індія.

3,9%.

СІЛА.

3,6%.

Казахстан.

2,5%.

Необхідно відзначити, що світова фінансова криза мала негативний вплив на обсяг та якість зовнішньоекономічної діяльності Харківського регіону. Так, починаючи з 2008 року усі показники значно знизились до рівня 2006;2008 років. Таким наслідкам посприяла також і внутрішня розбалансованість економіки України і всіх її регіонів. Отже, питання регіонального розвитку в контексті зовнішньоторговельної діяльності країни набуває все більшого значення.

Таким чином, в результаті проведеного дослідження зовнішньоторговельної складової розвитку Харківського регіону, можна зробити наступні висновки:

  • 1. Для розвитку експортної складової Харківського регіону необхідні заходи щодо зменшення зовнішньоторговельного дефіциту шляхом розширення і підвищення якості товарів та послуг та нарощуванням їх експорту (а не обмеженням імпорту).
  • 2. Позитивний досвід зовнішньоторговельної діяльності Харківського регіону може бути використаний для успішного розвитку зовнішньоторговельної діяльності і в інших регіонах, на основі існуючого потенціалу, геополітичного положення, інвестиційної привабливості та ефективності управління органів місцевого самоврядування. Тобто, стимулювання експортної діяльності шляхом участі у міжнародній виставковій діяльності та завдяки унікальності природних та економічних ресурсів кожного регіону, залучення іноземних інвестицій через розробку вигідних для національної економіки пропозицій, вдосконалення фінансового сектору та сектору інноваційних технологій та ін.

зовнішньоторговельний регіон експорт виставка.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою