Розділи антропології. 
Антропологія як наука

Антропологія включає три основні розділи:

Морфологію;

Антропогенез;

Расознавство чи етнічну антропологію.

Розділ морфології розв’язує питання, пов’язані:

• а) з індивідуальною мінливістю фізичного типу;
• б) з його віковими змінами від ранніх стадій зародкового розвитку до старості включно;
• в) з явищами статевого диморфізму;
• г) з аналізом тих особливостей фізичної організації людини, які виникають під впливом різних умов життя і праці.

Розділ антропогенезу зосереджує свою увагу на тих змінах, які зазнає природа найближчого предка людини, а потім і самої людини протягом четвертинного періоду. Це морфологія людини і його попередника, розглянута в часі, вимірюваному геологічним масштабом. Розділ расознавства, присвячений вивченню подібностей та відмінностей між расами людини, може бути названий за аналогією з розділом антропогенезу морфологією, що розглядається в просторі, тобто на всій поверхні земної кулі, населеної людиною.

Само собою зрозуміло, ці короткі характеристики не слід розуміти так, що морфологія вивчає людини поза часом і простором, расознавство — поза епохи, а розділ антропогенезу — поза територією. Звичайно, і для проблеми антропогенезу важливо знання місця походження людини, так само для расознавства необхідно дослідження історії виникнення рас та їх родовід і, нарешті, для морфології зв’язок відкритих нею закономірностей мінливості з фактами, що дійшли з далекого минулого людства, з одного боку, і з різних областей поширення людей в теперішньому — з іншого. Однак найважливіше завдання розділу антропогенезу — це вивчення процесу становлення людини і перш за все послідовності виникнення його властивостей та ознак; в розділі морфології головна проблема — дослідження факторів і проявів мінливості у сучасної людини, тобто самих «механізмів» формоутворення, і, нарешті, в розділі расознавства основною метою є відшукання тих причин, які пояснюють поширення рас людини на поверхні Землі.

Розділ морфології складається з:

• 1) мерології (від грецького «мерос» — частина), що вивчає варіації окремих органів людини й окремих тканин, а також їхній взаємний зв’язок;
• 2) соматології (від грецького «сома» — тіло), яка вивчає будову людського тіла в цілому, тобто закономірності варіацій росту, маси, окружності грудей, пропорцій і т. д.

Важливим підрозділом соматології є та галузь антропології, яка ставить своїм завданням встановлення стандартів чи норм розмірів людського тіла, тобто найбільш часто зустрічаються комбінацій розмірів, і розробляє методи розрахунку, що дозволяють встановити, як часто зустрічаються ті чи інші відхилення від цих комбінацій. Антропологія тим самим дає можливість організувати на цілком науковій основі масове виробництво предметів індивідуального користування (взуття, одяг, головні убори, рукавички, меблі і т.д.), що особливо важливо в умовах планової організації народного господарства. Велике значення має морфологія для встановлення норм фізичного розвитку в різних віках, а також варіацій статури і їхнього зв’язку з фізіологічними особливостями організму.

Найбільш важливими допоміжними дисциплінами для розділу морфології є нормальна анатомія, ембріологія і гістологія людини. Істотно відзначити відмінності між нормальною анатомією і морфологією. Нормальна анатомія вивчає людину як певний узагальнений тип і дає сумарну характеристику «середнього» людини. Морфологія ж зосереджує свою увагу на варіаціях типу і прагне осягнути причини, закономірності і значення цих ухилень від середнього типу.

У розділі антропогенезу розглядаються питання про місце людини в системі тваринного світу, відношенні його як зоологічного виду до інших приматів, відновлення шляху, по якому йшов розвиток вищих приматів, дослідження ролі праці в походженні людини, виділення стадій у процесі людської еволюції, вивчення умов і причин становлення людини сучасного типу.

Розділ антропогенезу включає:

Приматоведення, тобто вивчення сучасних і викопних мавп, і напівмавп;

Еволюційну анатомію людини;

Палеоантропології, тобто вивчення викопних форм людини.

Необхідними допоміжними дисциплінами для цього розділу є: з наук природно-історичних — геологія четвертинного і третинного періодів, фізіологія вищої нервової діяльності; з наук соціально-історичних — археологія палеоліту; з наук філософських — психологія.

Расознавство, чи етнічна антропологія, вивчає класифікацію расових типів, поширення їх по території Землі, історію формування рас, причини расообразованія та закономірності змін расових типів. У числі суміжних дисциплін, з якими особливо тісно стикається расознавство, слід назвати з кола біологічних наук — генетику і біометрію, а з наук соціально-історичних — археологію пізнього палеоліту і наступних епох, етнографію, мовознавство та історію. Терміни «расознавство» і «етнічна антропологія» нерідко вживаються як рівнозначні. Строго кажучи, етнічна антропологія — тільки частина расознавства, вивчає антропологічний склад народів світу і проблему етногенезу. Антропологія в цілому, а особливо розділи, присвячені проблемі походження людини і його рас, із самого зародження знання про природу людини були ареною жорстокої ідеологічної боротьби між матеріалістичною наукою, з одного боку, і ідеалістичним і метафізичним світоглядом — з іншого.