Формулювання цілей статті

Метою статті є висвітлення проблемного питання, щодо формування у науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації єдиної методології системи оцінювання знань, умінь, навичок та компетенцій у осіб, що навчаються.

Обговорення результату дослідження

Існуюча за радянських часів, а згодом впроваджена Болонська рейтингова система оцінювання — система, в основу якої покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність студента з певного кредитного модуля (дисципліни), не об'єктивно всебічно забезпечує оцінювання навчання.

За час навчання у студентів та аспірантів (ад'юнктів) взагалі не формується єдина методологія системи оцінювання знань, умінь, навичок та компетенцій у осіб, що навчаються. З впровадженням у вищу школу Болонський процес і взаємопов'язані філософські принципи мають багатогранні тлумачення. Одні і ті види діяльності мають різні критерії і числові показники оцінювання. Це веде до непорозуміння осіб, що навчаються.

В табл.1 в наочній формі порівняно системи оцінювання навчальних досягнень студентів вітчизняних вищих навчальних закладів за матеріалами VІІІ всеукраїнської науково-методичної конференції [ Ковальов С. В., Костюкевич Р. М., Валюх А. М. Методи оцінювання навчальних досягнень студентів / Матеріали VІІІ всеукраїнської науково-методичної конференції «Кредитно-модульна система підготовки фахівців для ринкової економіки: стан, проблеми та перспективи». — Рівне, НУВГП, 2007. — С. 15−29. ]. Як бачимо, існує значна розбіжність відповідності балів за 100-бальною шкалою, 4-бальною та ECTS. Це явище породжує хаос в оцінюванні, а отже порушує принцип єдності вимірювань та оцінювань.

Таблиця 1.

Порівняльна таблиця систем оцінювання навчальних досягнень студентів вітчизняних вищих навчальних закладів.

Автор дисертаційного дослідження [1] на чисельних наукових конгресних заходах акцентував увагу на існуванні проблемного питання переосмислення критеріїв об'єктивного оцінювання навчальних досягнень студентів та курсантів [ Козубцов І.М., Козубцова Л. С. Необхідність переосмислення існуючих підходів для об'єктивного оцінювання міждисциплінарних знань та вмінь // Materialy VIII Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Kluczowe aspekty naukowej dzialalnosci — 2012» Volume 11. Pedagogiczne nauki.: Przemysl. Nauka i studia — Str. 27 — 33. ].

В роботах, що направлені на удосконалення рейтингової системи оцінювання успішності курсантів ВВНЗ в рамках Болонського процесу, досі не приділено належної уваги, а саме:

визначенню кількості нових знань та умінь для формування в навчально-виховному процесі науково-педагогічних знань;

визначення (вимірювання) трудомісткості (навчального навантаження).

Рекомендоване переведення результатів оцінювання навчальних досягнень курсантів та студентів у національну шкалу та шкалу ECTS [. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23. 01.2004 р. № 48 «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу». ] не є догмою. Її рекомендовано використовувати як систему для перерахунків з однієї національної системи в іншу.

Другим проблемним питанням є непорозуміння викладачами ВНЗ навчального відділу по забезпеченню виконання вимог рекомендованого відсоткового розподілу студентів за оцінками. Рекомендований та реальний відсотковий розподіл студентів за оцінками представлено в табл.2.

Таблиця 2.

Аналіз відповідності систем оцінювання вітчизняних навчальних закладів нормальному розподілу.

Відповідність розподілу балів за різними шкалами оцінювання наочно демонструється на рис. 1. Це явище породжено не розумінням фізичного змісту цього рекомендованого розподілу [ Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. Мозг, разум и поведения: Пер. с англ. М.: Мир, 1988. — 248 с. — ISBN 5−03−1 258−3].

Непорозуміння — це системне явище. Системно закладено не формувати осмислену методологію єдиної системи оцінювання знань, умінь, навиків та компетенцій у студентів (аспірантів) підчас навчання в закладах вищої освіти. Відсутність єдиних критеріїв об'єктивності та числових показників призводить до довільного підходу у їх виборі зі сторони педагога. Певну міру хаосу внесло введення у практику шкали ECTS, підміняючи у курсантів та студентів поняття і цінності Національної шкали оцінювання. Однак слід пам’ятати, що однією з головних завдань системи оцінювання є створення позитивного ефекту мотиваційного ставлення особи до навчання. Низька активність і пригніченість виникає у навчаючих лише у випадках несправедливого оцінювання їх знань та умінь педагогами-початківцями.

оцінювання знання студент навчальний.

Рис. 1. Рекомендований та реальний відсотковий розподіл студентів за оцінками

В сучасному інформаційному суспільстві філософська категорія мотивації стає першочерговим показником успішності освоєння передових технологій особою, що навчається. Імітаційне моделювання [ Козубцов І.М. Технічний аспект мотиваційної моделі процесу компетентного навчання студентів в міждисциплінарному просторі // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони, 2012. — № 2 (14). — С. 72 — 76. ] переконливо свідчить, що успіх у формуванні професійної компетенції залежить від особистих здібностей особи ставлення до навчання (графік же розподілу і виражає представлений на рис. 1 нормальний або Гаусівський закон) та позитивної результуючої мотиваційної сили.

В роботі [ Козубцов І.М. Суб'єктивна оцінка сформованості науково-педагогічного працівника до підготовки військових фахівців Збройних Сил України / І.М. Козубцов / Проблеми створення, розвитку та застосування інформаційних систем спеціального призначення: 18-та наук. — практ. конф., Житомир, 15 квіт. 2011 р.: тези доповідей.Ч. 1 / Житомир. військ. ін-т; відп. за випуск Дзюбчук Р. В. — Житомир: ЖВІ НАУ, 2011. — С. 72 — 73. ] висунуто припущення, що суб'єктивна оцінка сформованості науково-педагогічного працівника до професійної діяльності залежить від позитивного ставлення педагога. Отримані закономірності [6] підтверджують гіпотезу [7].

Одним з дієвих шляхів рішення цієї проблеми є введення теоретичного та практичного курсу з формування методології оцінювання. З першого навчального заняття педагог має повідомити всім навчаючим критерії і числові показники, за якими вони будуть оцінюватися.

Методологія навчання має включати:

відкрите оцінювання результатів навчання педагогами;

елементи залучення самих навчаючих до процесу оцінювання.

Відкрите оцінювання результатів навчання дає змогу навчаючим відслідкувати хід дій педагога в справедливості оцінювання. Відкрите оцінювання результатів залучати самих навчаючих до процесу оцінювання має набагато ширший зміст, ніж виставлення оцінок. Для забезпечення об'єктивності оцінювання навчання особи, що навчаються, мотивовано змушені особисто ретельно слідкувати за відповідями колег. Цим вони показують власні знання з відповідного матеріалу та набуття умінь та критеріїв оцінювати знання, як майбутні педагоги [ Козубцов И. Н. Обучения электротехнических дисциплин методом виртуальной компьютерной игры. // Электротехнологии, электропривод и электрооборудование предприятий: сб. НТ II Всерос. НТК: Т. 2 — Уфа: Изд-во УГНТУ, 2009. — С. 107 — 110. ].

Іншим шляхом є застосування удосконаленої модульно-рейтингової системи оцінювання, вони детально представлені науковому суспільству з публікацій [Козубцов І.М. Модель модульно-рейтингової системи оцінювання результатів поточного контролю студентів в контексті Болонського процесу / І.М. Козубцов Л. С. Козубцова // Інноваційний розвиток регіонів та глобалізаційні процеси: матеріали І міжнар. наук. — практ. конф. молодих науковців, аспірантів та студентів 13 — 14 квітня 2011 р., м. Тернопіль. — Тернопіль: ТІСІ, 2011. — С. 244 — 247. — ISBN 978−966−8284−10−6., Козубцов І.М. Модель середньозваженої модульно-рейтингової системи оцінювання результатів поточного контролю студентів в контексті болонського процесу / І.М. Козубцов, Л. С. Козубцова // Научный электронный архив. URL: http: //econf. rae.ru/article/6185 (дата обращения: 26. 06.2013). ].