Постановка проблеми і зв'язок її з важливими науковими завданнями

Модернізація, що протікає в новій концепції оптимізації вищої освіти [ Указ президента України № 344/2013 «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» [Електронний ресурс]. Офіційне інтернет представництво. — Режим доступу URL: http://www.president.gov.ua/documents/15 828.html] визначила розвиток інституції вищих навчальних закладів ІІІ-ІV акредитації, одночасно сприяла укрупненню існуючих університетів. В цілому минуле десятиліття стало епохою якісного розвитку і реформування вищих військових навчальних закладів, підрозділів Україні [ Гужва Д. Ю. Военное образование — время перемен / Д. Ю. Гужва // Связь в Вооруженных Силах Российской Федерации, 2011 — С. 18 — 20. [Электронный ресурс]. Сборник Связь в вооруженных силах Российской федерации — Режим доступа URL: http://www.army.informost.ru/2011/arxiv/1−6.pdf]. Зміни, що відбулися, зобов’язують керівників вищих військових навчальних закладів визначати найближчу та подальшу перспективу розвитку інституту. Ця проблема має безпосередній зв’язок з сучасними темпами інформаційного приросту, на які звернув увагу Президент України В. Ф. Янукович [1].

Квінтесенція останніх досліджень. Швидкі темпи появи нової інформації починаючи з 50-х років минулого століття призвели до запізнення її засвоєння. Цей процес наочно демонструється А. С. Михальовим [ Михалев А. С. Кризис мировой образовательной системы / А. С. Михалев // Инновационные образовательные технологии. — 2005. — № 1(1) — С. 7 — 14.] на рис. 1. Запізненню засвоєння частково сприяє існуюча система управління сучасного вищого навчального закладу (ВНЗ), що також акцентує А. С. Михальов [ Михалев А. С. Анализ временных запаздываний в системах управления современным вузом / А. С. Михалев, Т. В. Таборовец // Экономика и управление. — 2006. — № 4(8) — С. 37−41.]. Очевидність в необхідності вирішення даного питання не викликає сумніву.

Векторний напрям розвитку дослідних університетів направлено на прикладний і фундаментальний результат, а отже є базисом. Відмінності між ними детально висвітлено в монографії Е.А. Солодової [ Солодова Е. А. Новые модели в системе образования: Синергетический подход. Учебное пособие / Е. А. Солодова // Предисл. Г. Г. Малинецкого. — М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. — 344 с. (Синергетика: от прошлого к будущему. № 56; Будущая Россия). — ISBN 978−5-397−2 470−9.]. Вона доказово акцентує, що ставку слід робити не на повноту, а на фундамент знань, тобто, на набуття здібностей сприймати, розуміти і освоювати прискорений потік нових знань на протязі всього життя індивіда.

Рис. 1. Темпи накопичення та освоєння інформації

Формулювання цілей статті. Метою статті є визначення пріоритетного векторного напрямку розвитку Військового інституту телекомунікацій та інформатизації.