Виклад основного матеріалу

Впровадження в навчальний процес на підготовчих відділеннях комунікативно орієнтованого навчання мов та природничих дисциплін передбачає системність та систематичність, функціональність та ситуативність, мовленнєву спрямованість навчання [3]. При цьому основними принциповими положеннями є:

вивчення природничих дисциплін передбачає оволодіння конкретними знаннями не тільки в предметно-змістовому, але і в мовному аспекті, що передбачає комунікативно-пізнавальну діяльність для вирішення вербальних і невербальних завдань в кожній конкретній ситуації;

формування моделі мовленнєвої поведінки студента на основі визначення ситуативно-тематичного мінімуму інформації (теми, підтеми, ситуації), поетапних комунікативних завдань і мовних способів їх вираження.

З огляду на специфіку контингенту студентів-іноземців особливого значення набувають такі питання:

оптимізація процесу навчання мов, природничих дисциплін, наукового стилю мови;

відбір, мінімізація і презентація цілей і завдань навчання з урахуванням початкового етапу та подальших етапів на підготовчому відділенні;

вирішення питань специфічного відбору і організації навчального матеріалу на основі ситуацій і проблем спілкування в навчально-професійній сфері;

реалізація когнітивного аспекту навчання на основі управління пізнавальною діяльністю студентів в предметно-змістовому та мовному аспектах;

формування предметних, комунікативно-професійних і операційних мовних компетенцій в різних видах мовленнєвої діяльності.

Комунікативність, насамперед виражається у функціональності навчання, основним проявом якої є специфічний відбір та організація навчального матеріалу на основі проблем і ситуацій спілкування. При професійно-комунікативній спрямованості навчання основною одиницею організації мовної діяльності виступає типовий навчальний текст, який має чітку структуру, професійну спрямованість.

Типовий навчальний текст — це узагальнена мовленнєва схема, яка відображає основні компоненти наукових знань з певної дисципліни, відповідає типовій ситуації і має структурно-композиційні та мовні особливості. На початковому етапі навчання ці тексти повинні мати оптимальні інформаційні показники.

Досвід викладання природничих дисциплін, наукового стилю мови показує ефективність використання для побудови навчально-професійних текстів системно-образних схем, які відображають структуру програмного матеріалу з природничих дисциплін, його логічне упорядкування та логіко-дидактичні відношення між компонентами. Спочатку будується логічно-структурна схема, яка відповідає змісту навчального матеріалу та є його комунікативним планом і відображає його мовленнєву спрямованість. Кожен текст відповідає одній з типових ситуацій, з якими зустрічаються студенти в процесі навчання спеціальності. При цьому витримано принцип мінімізації загальнонаукової і спеціальної лексики, словосполучень і конструкцій, характерних для наукового стилю мовлення. Матеріал текстів орієнтований на активізацію мовного матеріалу та формування умінь і навичок конспектування, побудови основних видів мовленнєвого висловлювання. При побудові текстів визначаються зв’язки між поняттями на основі відносин рівнозначності або їх підпорядкованості з урахуванням таких видів зв’язків: необхідні або строго логічні; детерміновані, або функціональні, що виражають певні закони та відповідають умовним положенням. При цьому враховуються рекомендації з організації зв’язного тексту: послідовність у міркуванні або доведенні, причинно-наслідкові та умовно-наслідкові зв’язки між поняттями, логічне застосування загальнонаукових прийомів пізнавальної діяльності студентів. Добір текстів і система вправ спрямовані на закріплення мінімуму загальнонаукової лексики і оптимізації спеціальної, мінімуму словосполучень і конструкцій, характерних для наукового стилю мови.

Усі ці принципові положення, пов’язані з реалізацією комунікативно-когнітивного підходу, та їх практична реалізація знайшли своє відображення в нових навчальних посібниках з наукового стилю мови, фізики та математики, розроблених авторами [4−6].

На початковому етапі навчання природничих дисциплін студентів цілеспрямовано готують до роботи за допомогою системно-образних схем. Спочатку відпрацьовуються вимоги до рівня володіння основними видами мовленнєвої діяльності відповідно до цілей навчання: чіткість структурно-смислової організації висловлювань за темами, опис явищ, законів, теорій, методів дослідження, інших компонентів за єдиною схемою, але з урахуванням змісту конкретної дисципліни.

Розглянемо характеристики текстів, які використовуються нами на початковому етапі навчання (етап вводу природничих дисциплін — перший семестр), який є найбільш складним та має свої особливості.

На основі спеціальних досліджень з проблеми оцінювання якості текстів було виділено основні інформаційні показники — мінімальна надлишковість термінів та щільність викладання навчального матеріалу. Під термінами розуміють назви об'єктів, предикатів та зв’язків між ними. Щільність викладання — це відношення кількості безумовно необхідних термінів до їх загальної кількості. Надлишковість — це відношення кількості фактично використаних термінів до числа безумовно необхідних. В неадаптованих посібниках висока надлишковість термінів зазвичай пов’язана з необхідністю урізноманітнити стиль викладення матеріалу. Проте відомо, що для адекватного вираження кожного певного змісту, що має самостійне логічне значення, достатньо однієї структури наукового стилю мови.

Аналіз інформаційних показників текстів типових підручників для підготовчих відділень та адаптованих з природничих дисциплін [5; 6] дозволив одержати такі результати: в типових текстах з фізики надлишковість термінів складає в середньому 370%, з хімії - 320, з математики — 240%. Для адаптованих текстів з фізики надлишковість термінів складає в середньому 120%, з хімії - 110, з математики — 92%. Середня щільність навчального матеріалу з фізики — 45%, з хімії - 49, з математики — 52%. Досвід роботи з адаптованими текстами показує, що студенти-іноземці задовільно засвоюють навчальний матеріал. Можна вважати, що наведені значення щільності і надлишковості термінів є достатньо раціональними з точки зору заданих критеріїв при вивченні природничих дисциплін в першому семестрі.

Навчальний матеріал на початковому етапі характеризується відносною відкритістю, здатністю до його розширення на наступних етапах навчання. У другому семестрі паралельно з роботою над системно-образними схемами та адаптованими текстами проводиться робота з формування основних прийомів навчально-пізнавальної діяльності (порівняння, класифікація, узагальнення, систематизація, аналогія). На початковому етапі дається визначення прийому, схема його дії, перелічуються вимоги для оволодіння кожним з них. Необхідно зазначити, що системно-образна схема може бути побудована для одного заняття, для узагальнення матеріалу, для формування певного прийому та переносу його в нову навчально-професійну ситуацію.

Після відпрацювання прийому в різних темах, розділах студентам пропонуються картки-завдання для самостійної роботи з метою закріплення знань, перенесення дії даного прийому в нову ситуацію. Такий підхід дає можливість сформувати у студентів необхідні мовні навички та вміння, пов’язані з логічним мисленням, і підняти їх розумову діяльність на вищий рівень. Ця робота повинна проводитися з урахуванням міжпредметних зв’язків при вивченні природничих дисциплін і закономірностей поетапного оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності: аудіюванням, читанням, говорінням і письмом.