Масовий відкритий онлайн-урок як інноваційна форма навчання в загальноосвітніх навчальних закладах

У статті автори з метою пошуку оптимальних технологій взаємодії між учасниками єдиного інформаційно-освітнього простору для їх спільної діяльності, отримання нових знань, умінь та навичок, взаємообміну досвідом теоретично обґрунтували особливості організації та проведення масового відкритого онлайн-уроку в загальноосвітніх навчальних закладах як інноваційної форми організації навчання з використанням сучасних технологій та засобів.

Ключові слова: онлайн-урок, віртуальна мобільність, масовий відкритий онлайн-курс, мережеве навчання, відеоконференцзв'язок.

Постановка проблеми. Інтенсивний розвиток техніки та інформаційно-комунікаційних технологій сприяє зростанню ролі засобів навчання та його інформатизації, широкому використанню інформаційних та телекомунікаційних технологій для реалізації віртуальної мобільності, співпраці у навчанні та вихованні, формуванню єдиного інформаційно-освітнього простору, однією з провідних ознак якого є вільний доступ до освітніх ресурсів. Одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти за таких умов є її відкритість, що забезпечує вільний розвиток особистості, широкий доступ до навчальних матеріалів, умови для творчої співпраці всіх учасників освітнього процесу, а як наслідок — підвищення якості освіти. В межах єдиного інформаційно-освітнього простору відкриваються можливості для: рівного доступу до освіти незалежно від місця проживання, оптимального використання всіх видів ресурсів для здійснення ефективної навчальної діяльності; вирішення проблеми інформаційного забезпечення освіти; поширення передового педагогічного досвіду; задоволення інформаційних потреб; формування індивідуальної траєкторії розвитку учнів.

Таким чином, виникає необхідність у пошуку оптимальних технологій взаємодії між учасниками єдиного інформаційно-освітнього простору для їх спільної діяльності, отримання нових знань, умінь та навичок, взаємообміну досвідом тощо. На нашу думку, одним із найоптимальніших шляхів співпраці засобами дистанційних технологій є відеоконференц-зв'язок, який дає змогу ліквідувати проблему відсутності безпосереднього контакту між учасниками, які знаходяться одночасно у різних місцях, а також унаочнювати навчальну інформацію.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Питанням формування єдиного інформаційно-освітнього простору присвячено роботи вчених В. Бикова, Ю. Грицюка, Ю. Караван, О. Лозинського, А. Пилипчука та ін.; проблемам організації та проведення масових дистанційних курсів — К. Бугайчука, В. Кухаренко, Л. Лейн, Д. Холтона, С. Щеннікова. Серед останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв’язання досліджуваної проблеми реалізації принципів відкритої освіти у відкритих педагогічних системах взагалі та в системі післядипломної педагогічної освіти зокрема, варто відзначити роботи В. Бикова, В. Гравіта, В. Кухаренка, В. Олійника, Б. Шуневича.

Щодо безпосереднього дослідження проблеми масових відкритих онлайн-курсів (МВОК) або масових відкритих дистанційних курсів (означений термін також часто трапляється у працях дослідників), то в Україні цими питаннями займаються В. Кухаренко [5; 6; 9] та К. Бугайчук [2; 3]. У своїх працях учені розглядають поняття масових відкритих онлайн-курсів, принципи їх побудови, класифікацію основних видів МВОК, а також історію їх виникнення. К. Бугайчук обґрунтовує перспективи їх упровадження в освіту України, а В. Кухаренко — досвід використання МВОК і за кордоном та перші кроки їх упровадження в освітню діяльність школярів, студентів та науково-педагогічних працівників у ході підвищення кваліфікації, вивчає роль тьютора у МВОК та необхідність формування персонального навчального середовища того, хто бере участь у МВОК. Дослідженню МВОК також присвячено праці зарубіжних учених, зокрема С. Брауна [10], Дж. Сіменса, Б. Стюарта, С. Корм'є [11].

Проте варто зауважити, що означена проблема в дослідженнях як вітчизняних, так і зарубіжних науковців висвітлена не повною мірою.

Аналіз досвіду використання технологій дистанційного навчання за кордоном засвідчив широку практику застосування масових відкритих онлайн-курсів (освітні портали Coursera, OpenStudy, Udacity, MIT OpenCourseWave), створення освітніх відеоканалів (Univertv.ru, Лекторій, відкритий освітній канал Північно-Західного технічного університету та ін.). Позитивну динаміку навчальних досягнень має освітня технологія Салмана Хана, заснована на індивідуалізації, відкритості та доступності навчання за допомогою невеликих за тривалістю відеосюжетів, студентське телебачення на основі мережевих технологій передачі даних, а також технологія подкастингу. Отже, відбувається формування єдиного інформаційно-освітнього простору з використанням сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, що надають можливість вільного доступу до освітніх ресурсів та активної співпраці всіх учасників освітнього процесу, що ґрунтується на високій мотивації до навчальної діяльності та самостійності її суб'єктів.

Відповідно реформування потребує і система післядипломної педагогічної освіти. Курси підвищення кваліфікації наразі відбуваються із визначеною періодичністю — один раз на п’ять років, що не відповідає темпам розвитку науки та техніки, дослідженням у сфері компетентності та вимогам до фахівців нового покоління. Науково-педагогічні та педагогічні працівники потребують знань, умінь та навичок використання найсучасніших технологій і засобів навчання. Водночас особливості професійної діяльності працівників освітніх закладів часто ускладнюють підвищення їх кваліфікації з відривом від професійно-педагогічної діяльності.

Сучасні технології дистанційного навчання дають змогу дотримуватися принципів неперервності освіти, тобто підвищувати кваліфікацію без відриву від професійно-педагогічної діяльності за індивідуальною освітньою траєкторією, обираючи при цьому зручні для себе засоби навчання та навіть навчальний контент.

Масові відкриті онлайн-курси та система ваучеризації післядипломної педагогічної освіти дадуть можливість науково-педагогічним та педагогічним працівникам вчасно оновлювати свої знання, отримувати нові вміння та навички відповідно до постійно оновлюваних навчальних програм, розробка яких ґрунтуватиметься на запитах кінцевого споживача.

Розробка та використання МВОК потребує доцільного використання електронних освітніх ресурсів (електронних мультимедійних підручників, систем управління навчальними ресурсами, автоматизованих систем контролю знань тощо), сервісів мережі Інтернет (хмарних технологій, відеохостингів, онлайн-програм, редакторів тощо), які складають основу навчально-методичного забезпечення МВОК та роблять процес електронного навчання наочним, посилюють емоційність сприйняття навчального матеріалу.

Мета статті - теоретично обґрунтувати особливості організації та проведення в загальноосвітніх навчальних закладах масового відкритого онлайн-уроку — інноваційної форми організації навчання з використанням сучасних технологій та засобів.

Виклад основного матеріалу. Масовий відкритий онлайн-урок — це інноваційна форма проведення заняття, яка вперше була запропонована вченими науково-дослідної лабораторії систем відкритої освіти (завідувач — кандидат педагогічних наук, доцент Л. Ляхоцька), які у 2015 році розпочали науково-дослідну роботу над темою «Теоретико-методичні засади проектування технологій навчання в системі відкритої післядипломної педагогічної освіти» (державний реєстраційний номер 0115U002062) [7].

Зазначимо, що термін «масовий відкритий онлайн-урок» обраний на основі концепції масового мережевого навчання, а прототипом для подальшої роботи став масовий відкритий онлайн-курс. Від традиційного заняття таку форму організації відрізняють наступні ознаки: масовість (можливість залучення до уроку значної кількості учнів загальноосвітніх навчальних закладів, студентів педагогічних вишів, слухачів курсів підвищення кваліфікації закладів післядипломної педагогічної освіти, а також педагогічних працівників-практиків), відкритість (доступність матеріалів уроку для усіх бажаючих, його безкоштовний перегляд будь-ким у будь-який момент і на будь-якому етапі проведення), мережева взаємодія (передбачає можливість дистанційної участі за допомогою інтернет-сервісів).

Зважаючи на те, що форма проведення уроку в синхронному режимі за допомогою відеоконференц-зв'язку є інноваційною і малодослідженою, для першого етапу апробації цієї технології, її впровадження в освітній процес було обрано метод проектів. Зазначимо, що означена технологія є оптимальною саме під час проведення онлайн-уроку, оскільки, по-перше, вона є особистісно орієнтованою і має гуманістичну спрямованість, а по-друге — однією із найбільш доцільних для формату онлайн-взаємодії географічно віддалених учасників, які не мають досвіду віртуальної співпраці.

Тема уроку «З Україною в серці!» була обрана відповідно до заходів Міністерства освіти і науки України з метою реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді [8].

Як інноваційна форма організації навчання масовий відкритий онлайнурок проводиться в кілька етапів:

• 1) реєстрація;
• 2) підготовка учасників;
• 3) онлайн-взаємодія;
• 4) рефлексія.

Розробником інноваційної методики організації та проведення масового відкритого онлайн-уроку є науковий співробітник лабораторії систем відкритої освіти, кандидат педагогічних наук Л. Бондаренко [4].

Для підготовки та проведення масового відкритого онлайн-уроку було розроблено методичні рекомендації учасників, охоплених вищеозначеними етапами. Усі матеріали щодо організації та проведення заходу розміщено в блозі (див. рис. 1).

Рис. 1. Скріншот блогу «Масовий відкритий онлайн-урок «З Україною в серці!»

Проведений урок відповідає принципам побудови масових відкритих онлайн-курсів, зокрема до уроку долучилася значна кількість учасників (учні, педагогічні та науково-педагогічні працівники навчальних закладів); реєстрація та участь — відкриті на всіх етапах проведення; найбільша активність учасників відзначалася поза межами віртуальної аудиторії, створеного блогу; підготовка проектів здійснювалася на базі експериментальних навчальних закладів різних регіонів України; обговорення уроку проходило як безпосередньо серед його учасників, так і серед глядачів; аналіз уроку продовжився на базі експериментальних закладів, які готують майбутніх учителів та викладачів; після проведення уроку всі його матеріали залишились у вільному доступі в мережі Інтернет, а його відеозапис можна переглянути на каналі YouTube, оффлайн-проекти учасників також доступні на блозі заходу; урок проходив на умовах співпраці всіх учасників освітнього процесу, джерелом нових знань стали дослідницькі проекти учнів, а вчитель, який проводив урок, виконував роль модератора, організатора заходу; всі учасники уроку були розподілені на декілька категорій (онлайн-учасники та лідери їх груп; оффлайн-учасники, які подавали виконані проекти; вчителі-куратори мікро-груп; глядачі, які здійснювали аналіз уроку; модератори заходу, які виконували організаційні функції) і виконували відповідні функції задля досягнення поставленої мети; всі учасники уроку самостійно формували свої навчальні цілі та траєкторію навчання (обираючи форму участі в заході та теми дослідницьких проектів).

Висновки. Проведення масового відкритого онлайн-уроку не лише показало рівень готовності освітян, учнів, студентів, педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів післядипломної педагогічної освіти до застосування інноваційних технологій, зокрема залучення до дистанційної віртуальної взаємодії в режимі синхронного зв’язку під час уроку, а й дозволило виявити труднощі та перешкоди в активному застосуванні такої технології у подальшій діяльності педагогічних працівників. Так, більш детального дослідження потребує питання активної роботи більшої кількості учасників уроку одночасно в режимі онлайн, підготовка педагогічних працівників та учнів до використання технологій відеоконференцзв'язку для проведення засобів у режимі онлайн та ін.

Підготовлені матеріали та отримані результати дослідження сприятимуть підвищенню якості навчання в системі освіти, забезпечать високий рівень ефективності підвищення кваліфікації керівних, науково-педагогічних і педагогічних кадрів освіти.

онлайн урок відео конференція інноваційний.

Список використаної літератури

• 1. Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія / В. Ю. Биков. — К.: Атіка, 2009. — 684 с.
• 2. Бугайчук К. Л. Массовые открытые дистанционные курсы: история, типология, перспективы / К. Л. Бугайчук // Высшее образование в России. — 2013. — № 3. — С. 148−155.
• 3. Бугайчук К. Л. Масовий відкритий дистанційний курс: поняття, особливості проведення та перспективи використання в навчальному процесі системи МВС / К. Л. Бугайчук // Інформаційні технології і засоби навчання. — 2011. — № 6 (26). — С. 4.
• 4. Калачова Л. В. Масовий відкритий онлайнурок як засіб формування відкритого освітнього простору / Інформаційні матеріали Всеукраїнського «круглого столу» «Відкрита освіта: від теорії до практики» в рамках VI Міжнародної електронної науково-практичної конференції «Теорія і практика дистанційного навчання в освіті» (м. Київ, 29 жовтня 2015 р.) / автори-упоряд.: Л. Л. Ляхоцька, Л. Г. Кондратова, Л. В. Калачова; [за заг. ред. Л.Л. Ляхоцької]. — К.: ДВНЗ «Ун-т менеджменту освіти» НАПН України, 2015. — С. 12.
• 5. Кухаренко В. М. Інструменти соціальних мереж: [матеріали вебінару]
• 6. Кухаренко В. Н. Инновации в e-Learning: массовый открытый дистанционный курс / В. Н. Кухаренко // Высшее образование в России. — 2011. — № 10. — С. 93−99.
• 7. Ляхоцька Л. Л. Звіт про науково-дослідну роботу «Теоретико-методичні засади проектування технологій навчання в системі відкритої післядипломної педагогічної освіти (проміжний) / Л. Л. Ляхоцька. — К.: ДВНЗ «Ун-т менедж. освіти», 2015. — 42 с.
• 8. Наказ МОН України «Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді» № 641 від 16.06.2015
• 9. Педагогічні аспекти відкритого дистанційного навчання / за ред. О.О. Андрєєва, В. М. Кухаренка. — Харків: Міськдрук, 2013. — 212 с.
• 10. Brown S. Back to the future with MOOCs? In Proceedings of the 2013 Ed. of ICICTE
• 11. McAuley А. The MOOC Model for Digital Practice (2010) / А. McAuley, B. Stewart, G. Siemens, В. Cormier
• 12. Mintz S. The Future of MOOCs