Вступ. 
Функціональний підхід до використання технологій візуалізації для інтенсифікації навчального процесу

Відмінною рисою сучасного суспільства є те, що його науково-технічний і економічний потенціал, конкурентоспроможність на світовій арені, якість життя визначаються новим видом національного ресурсу — інтелектуальним, у відтворенні й примноженні якого ключову й безперервно зростаючу роль відіграє освіта. Саме тому визначення перспектив, цілей та основних завдань у сфері освіти належить до пріоритетних напрямів державної політики. Прийнята в Україні Національна стратегія розвитку освіти на період до 2021 року ставить за мету забезпечення системного підвищення якості освіти на інноваційній основі. Досягнення поставленої мети потребує проведення ґрунтовних психолого-педагогічних досліджень, зорієнтованих на обґрунтування й розробку таких підходів до навчання, які інтегрують продуктивні педагогічні ідеї з потужним освітнім потенціалом сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, забезпечуючи ефективність навчального процесу.

Постановка проблеми.

Динамічність сучасного світу, неухильне зростання потужності інформаційних потоків, надвисокі темпи науково-технічного прогресу суттєво впливають на освітній процес, позначаючись, перш за все, на збільшенні обсягу й ускладненні навчального матеріалу, який підлягає засвоєнню. Вимоги якості освіти наштовхуються на обмеженість реальних можливостей людини щодо сприйняття, усвідомлення, засвоєння великих масивів навчальної інформації. У таких умовах традиційні методи навчання втрачають свою дієвість, і це виводить на перший план проблему пошуку нових інструментів підтримки навчально-пізнавальної діяльності, які б надали змогу інтенсифікувати навчальний процес.

Одним із перспективних напрямів вирішення окресленої проблеми є застосування технологій візуалізації. Технології візуалізації надали фантастичні можливості для створення комп’ютерних ігор, широко застосовуються в рекламі, бізнесі, медицині, наукових дослідженнях, кіноіндустрії і т.д. Щодо освітньої сфери, то, попри загальновизнаний дидактичний потенціал технологій візуалізації, їх використання у навчальному процесі є стихійним за характером, обмеженим як за масштабами, так і за дидактичними цілями, спрямовуючись здебільшого на те, щоб додати яскравості й виразності викладу навчального матеріалу, зачепити емоції учнів, пробудити їх інтерес до навчання, залучити до самостійної роботи тощо. В освітянську практику технології візуалізації часто приходять із сфери бізнесу, реклами тощо; випереджуючи пошуки науковців, ініціативні педагоги шляхом спроб і помилок відшукують перспективні способи застосування технологій, успішно апробованих в інших галузях, на своїх уроках. Такому стихійному проникненню у навчальний процес сприяє стрімкий розвиток як самих технологій візуалізації, їх функціональних можливостей, так і поява доступних для вільного використання інструментальних програмних засобів, призначених для створення електронних візуальних дидактичних додатків користувачем, який володіє базовими навичками застосування інформаційних технологій.

Разом із тим, адекватна реалізація дидактичного потенціалу технологій візуалізації, їх ефективне застосування з метою досягнення вагомих педагогічних цілей, зокрема й таких як інтенсифікація навчального процесу, потребує переходу від стихійності до системності, до етапу педагогічного проектування візуальних засобів навчання на засадах свідомої опори на їх дидактичні функції, значимі у ракурсі вирішення поставленого завдання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Педагогічні основи інтенсифікації навчання закладені у працях С.І. Архангельского, Ю. К. Бабанського, В. П. Беспалька, З.І. Васильєвої та інших. Питання активізації пізнавальної діяльності учнів у ракурсі інтенсифікації процесу навчання досліджувалися М. О. Даниловим, І.Я. Лернером, М.М. Скаткіним та іншіми. Теоретичні основи візуалізації навчальної інформації відображені в працях О. Г. Асмолова Ф.Ч. Бартлетта, А. О. Вербицького, В. О. Давидова, П. М. Эрднква, З.В. Калмикової та інших.

Психологи, фахівці в галузі теорії пізнання, педагоги, культурологи (З.С. Бєлова, Р. Гарднер, Н. М. Манько, К.Р. Фрумкін, М. О. Холодна та інші) у ході вивчення особливостей когнітивних стилів та способів їх урахування у процесі навчання звертають увагу на евристичний потенціал візуалізації. У працях Р.В. Гуріної, Т. М. Колодочки, М. А. Чошанова, В. Ф. Шаталова, С. Д. Шевченка, В. Е. Штейнберга розглянуто використання візуалізації як способу «стиснення» навчальної інформації в рамках пошуку шляхів удосконалення навчального процесу. У психолого-педагогічних дослідженнях П.К. Анохіна, Т.М. Артем'єва, М.І. Жинкіна, Д.О. Поспєлова, О.О. Смірнова, О. С. Соколова, І.С. Якиманської доведено, що візуалізація навчального матеріалу сприяє його більш успішному сприйманню і запам’ятовуванню.

Висвітленню дидактичного потенціалу візуалізації і наукових засад її використання у навчальному процесі присвячені праці Л.І. Білоусової, Н. М. Манько, Г. Рапуто, Т. В. Сороки. Способи організації навчального процесу з використанням комп’ютерних візуальних навчальних матеріалів запропоновані Л.В. Долінером, М. В. Паком, Н. Р. Семеновою, В. О. Стародубцевим та іншими. Створенню оригінальних прийомів комп’ютерної візуалізації навчального матеріалу, розробці нових методик її застосування у викладанні конкретних дисциплін присвячені праці А. Касторнової, І.В. Косенко, Л.М. Кошкіної, А. М. Мансурова, М. О. Орешко, А.Л. Соболєвої, Б.Є. Стариченко, С. В. Шушкевич та інших.

Метою статті є конкретизація і розкриття дидактичних функцій технологій візуалізації як інструмента інтенсифікації навчального процесу.