Вступ. 
Зміст навчального матеріалу спецкурсу "Хмарні інформаційно-аналітичні технології у науково-дослідному процесі"

Поглиблення реформування вітчизняної вищої освіти значної мірою зумовлене прийняттям нової редакції Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року [1].

Відповідно до його ст. 5 науковий ступінь кандидата наук прирівнюється до доктора філософії. Підготовка докторів філософії, здійснюється за відповідними освітньо-науковими програмами на третьому рівні вищої освіти, посилюється її освітня складова.

Особливо важливим є те, що саме на цьому рівні має забезпечуватися повноцінна інтеграція наукового й освітнього компонентів підготовки, що разом з уведенням нового ступеня «доктор філософії» (PhD) виводить українську вищу освіту на якісно новий міжнародний рівень.

Процеси глобалізації, інформаційна революція, запровадження в багатьох сферах нанотехнологій кардинально змінили вимоги до фахівців усіх рівнів, особливо до наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, які відіграють вирішальну роль у прогресі людства на всіх напрямах його розвитку.

У зв’язку з цим особливої актуальності набуває питання підготовки докторів філософії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій з метою формування у них професійних, зокрема інформаційно-комунікаційної компетентності, необхідних для проведення якісних наукових і науково-педагогічних досліджень.

Постановка проблеми. Основною тенденцією сучасного розвитку ІКТ є інтенсивне впровадження хмарних технологій, що знаходять все більше поширення в аналітичних і наукових дослідженнях. Здійснюється активне впровадження хмарних інформаційно-аналітичних технологій в науково-дослідний процес, що представлені відповідними сервісами наукометричних і реферативних баз даних.

Тому однією з проблем підготовки докторів філософії є науково-методичне забезпечення використання інформаційно-аналітичних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Удосконалення інформаційного забезпечення, модернізація структури, змісту й організації освіти на засадах компетентністного підходу є одними з ключових напрямів Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012;2021 роки [2].

У роботі [3] зазначено, що нині наукову діяльність важко оцінити лише одним параметром, тим більше, є необхідність її оцінювання з використанням кількісних і якісних показників. Це пов’язано з багатьма проблемами, основними з яких є врахування якісного характеру наукової роботи й інтерпретування показників у числовій розмірності, що дає можливість отримати важливі відомості про актуальність певної тематики і навпаки про застарілість, рівень опису сучасних проблем тощо.

У роботі [3] висвітлено широке впровадження електронних бібліотек у науководослідний процес, що пропонують нові можливості для користувача, зокрема: оперативно надають необхідні відомості чи дані у будь-яке місце і час у різних форматах; інтегруються з такими сучасними комунікаційними сервісами, як електронна пошта, соціальні сервіси, веб-конференції та ін.

У роботі [5] уточнено поняття «інформаційно-комунікаційна підтримка наукової діяльності», що передбачає допомогу і сприяння суб'єктам наукової діяльності в оприлюдненні, розповсюдженні та використанні наукових результатів засобами ІКТ та «інформаційно-комунікаційна компетентність наукових працівників в галузі педагогічних наук», що полягає у підтвердженій здатності особистості на основі сформованих знань, умінь, навичок і ставлень автономно та відповідально використовувати засоби ІКТ для підтримки наукової діяльності в галузі педагогічних наук, соціальної взаємодії та поведінки в інформаційному науково-освітньому просторі.

У [6] визначено, що використання електронних бібліометричних систем (ЕБС) як засобу інформаційно-аналітичної підтримки науково-педагогічних досліджень відкривають нові можливості оцінювання значення ЕОР для сучасного суспільства, публікаційної активності науковців, рівня ефективності їх наукової діяльності; дозволяють фіксувати рівень актуальності науково-дослідних робіт, тем, публікацій та ін. наукової продукції через аналіз значень показників ЕБС, що застосовуються.

У [7] підкреслено, що важливим інструментом розповсюдження результатів науково-педагогічних досліджень (НПД) є web-орієнтовані вітчизняні й міжнародні наукометричні бази даних наукових публікацій. Доцільним вбачається внесення до таких баз даних наукових статей зі збірників наукових праць, матеріалів конференцій, наукових періодичних фахових видань тощо.

Таке внесення, як правило, здійснюється централізовано відповідними редколегіями і редакціями після реєстрації у наукових реферативних базах даних.

Використання міжнародних наукометричних систем у підготовці докторів філософії підтверджено і на законодавчому рівні:

• — згідно статті 30 розділу 4 Закону України про вищу освіту одним із критеріїв, за якими науково-освітній установі надається статус дослідницького університету є кількість публікацій за показниками визнаних міжнародних наукометричних баз і в міжнародних реферованих виданнях [1, с. 37].
• — відповідно до п. 2.2 Наказу Міністерства освіти і науки України від 17 жовтня 2012 № 1112 за темою дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук (зараз доктора філософії) необхідна наявність не менше п’яти публікацій у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України, з яких: не менше однієї статті у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз [8].

У роботі [9] представлено модель освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії і висвітлено принципи й суть підготовки доктора філософії згідно європейських вимог.

У роботі [10] виділено критерії добору наукометричних платформ відкритого доступу у проведенні наукових досліджень: охоплення українських наукових видань і публікацій, точність даних, загальні характеристики міжнародної наукометричної бази даних, технічні характеристики, функціональні характеристики та зроблено огляд найбільш популярних наукометричних баз даних відкритого доступу Google Scholar, Російський індекс наукового цитування (РІНЦ), Scholarometer, Index Copernicus (IC), Microsoft Academic Search.

Але проблема розроблення науково-обґрунтованого методичного забезпечення використання хмарних інформаційно-аналітичних технологій у процесі науково-педагогічних досліджень, розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності докторів філософії висвітлена недостатньо, тому метою статті є добір змісту навчального матеріалу з розподілом його за змістовими модулями спецкурсу «Хмарні інформаційно-аналітичні технології у науково-дослідному процесі» і визначення складу відповідних знань й умінь, на базі яких формується інформаційно-аналітична компетентність майбутніх докторів філософії.