Висновки. 
Психолого-педагогічне обґрунтування проблеми розвитку пізнавальних процесів у дітей дошкільного віку

Дослідження підтвердило правильність сформульованої гіпотези і дозволило зробити ряд важливих теоретичних і практичних висновків:

Теоретичний аналіз наукової літератури свідчить про те, що на кожному віковому етапі закладається відповідний фундамент чи так званий «поверх», який має своє визначне місце в структурі цілісної особистості. Саме і лише на такому фундаменті повноцінно формуються ті психічні процеси і загальнолюдські здібності, які необхідні для переходу на наступний віковий стан.

Новітні погляди на процес формування психологічного світу дитини ґрунтуються на теорії О. В. Запорожця про самоцінність дошкільного дитинства. А це означає, що основний шлях розвитку на цьому етапі - збагачення і наповнення його найбільш значимими формами і способами діяльності. Провідною лінією розвитку є розвиток пізнавальних процесів і специфічних видів діяльності дитини. Вирішального значення набуває формування у дошкільника активно-пізнавального ставлення до оточуючої дійсності.

Підкреслимо, що пізнавальні процеси дитини розвиваються лише за умов, коли витримується повна логічна схема загальної організації пізнавальної діяльності дошкільників: від виділення окремих предметів до виділення системи зв’язків між предметами, а за тим виділення окремих властивостей і якостей предметів, їх аналіз і осмислення міжпредметних функціональних зв’язків. Важливим моментом такого пізнавального процесу є так зване «проживання» дитиною різноманітних життєвих ситуацій, коли вона не лише сприймає дійсність, а й виявляє до неї своє ставлення.

Зрозуміло, що найперше і головне при цьому — нові взаємини дорослого і дитини на основі особистісно-орієнтованої моделі виховання.

Аналіз психологічних та педагогічних аспектів досліджувальної проблеми дозволив встановити, що гра в житті дитини має таке ж значення, як у дорослого діяльність, робота. У теоретичній літературі гра розглядається як:

Відносини особистості до оточуючого світу.

Діяльність дитини, яка змінюється і розширюється як його суб'єктивна діяльність.

Діяльність, в ході якої відбувається пізнавальний розвиток і розвиток психіки дитини.

Соціально-педагогічна форма в організації всього дитячого життя, «дитячого суспільства».

Довільність пізнавальних процесів ефективно формується в ігровій діяльності. Саме в грі зростають зосередженість, стійкість процесів, тривалість збереження матеріалу в пам’яті, легкість уяви. Це підтверджує, що пряме навчання на заняттях повинне поєднуватися з різними іграми та ігровими прийомами, які підвищують інтерес дітей. Таке поєднання дає можливість підтримувати пізнавальні процеси на достатньо високому рівні.

Серед розмаїття ігор набувають значення такі ігри навчального характеру, які багатофакторно впливають на всебічний розвиток особистості дошкільника. Такими є «міжпредметні» ігри.

Визначено критерії та показники розвитку пізнавальних процесів у дітей старшого дошкільного віку. Охарактеризовані рівні сформованості цих процесів. Встановлено наявність застосування «міжпредметних» ігор у розвитку пізнавальних процесів у дітей старшого дошкільного віку.

З’ясовано, що розвиток пізнавальних процесів у старших дошкільників досягається за умов:

Мета 1 етапу: вивчити стан розвитку пізнавальних процесів у дітей старшого дошкільного віку, виявити особливості впровадження гри у педагогічний процес Мета 2 етапу: на підставі теоретичних висновків та результатів першого етапу апробувати спеціально нами сконструйовану методику, метою якої була експериментальна перевірка ефективності «міжпредметних» ігор в розвитку пізнавальних процесів дітей старшого дошкільного віку.

Аналіз результатів дослідження дозволяє стверджувати, що:

Використання ігор з комплексним рішенням програмних задач в певній системі і послідовності сприяє розвитку пізнавальних процесів.

Керування пізнавальними процесами можливе, а їхній розвиток в іграх значно вищій, ніж в умовах традиційного дошкільного виховання.

ігри цінні ще й тим, що вони актуалізують приховані пізнавальні можливості дітей.

На розвиток пізнавальних процесів суттєво впливає педагогічне керівництво, застосування спеціальних видів допомоги дитині, серед яких особливо виділяються: Стимуляція пошуку рішення, стимуляція пізнавальної ініціативи, організація сумісної діяльності дітей у тих випадках, коли потрібна орієнтація на однолітка.

Встановлено, що запропоновані нами нетрадиційні «міжпредметні» ігри та педагогічне керівництво дає позитивний розвиваючий ефект не тільки в роботі з добре підготовленими дітьми, але й з підготовленими недостатньо або малоактивними.

Встановлено, що при організації педагогічного керування розвитком пізнавальних процесів у старших дошкільників бажано і, навіть необхідно передбачити послідовне відпрацювання завдань та підготовку до них.

Розглянуті положення не вичерпують усіх питань досліджуваної проблеми, актуальність якої визначає необхідність її подальшого вивчення.