Вступ. 
Методи та рівні навчання у вищій школі

Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») визначає потребу перегляду усталених підходів до змісту, методів і форм навчання.

Метод — (від грец. metodos — шлях до чого-небудь) означає спосіб діяльності, спрямованої на досягнення певної мети.

Метод навчання — спосіб упорядкованої взаємозв'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти.

В дидактичній літературі іноді розрізняють методи викладання, що стосуються діяльності вчителя і методи учіння, що забезпечують протікання навчальної діяльності учнів. Методи навчання — характеризують насамперед спільну роботу вчителя й учнів.

Окрім основного визначення влітературі зустрічаються й інші визначення методів навчання:

Метод — це форма руху змісту навчального матеріалу.

Метод — це упорядкована сукупність методичних прийомів, дій та операцій, за допомогою яких організовується навчальна діяльність учнів і процес засвоєння знань.

Метод — форма обміну навчальною інформацією між тим, хто навчає, і тим, хто вчиться.

Метод — форма руху пізнавальної діяльності учнів.

Метод — упорядкована сукупність прийомів, дій і логічних операцій.

Метод — це спосіб співробітництва педагога й учнів.

Таким чином, метод навчання — досить складне, багатоякісне багатовимірне педагогічне явище, в якому знаходять відображення об'єктивні закономірності, принципи, цілі, зміст і форми навчання.

Цей зв’язок з іншими дидактичними категоріями взаємозворотній: принципи, цілі, зміст і форми навчання визначають метод, але вони не можуть бути реалізовані без нього, без урахування можливостей їх практичної реалізації.