Перша світова війна (1914-1918)

ТЕРМІНИ:

План Шліфена — план німецького генерального штабу, розрахований на «блискавичну війну» з Францією і Росією.

ДАТИ:

28 липня 1914 р. — оголошення Австро-Угорщиною війни Сербії, початок Першої світової втни.

ПЕРСОНАЛІЇ:

ШЛІФЕН Альфред (1833 — 1913) — граф, німецький командуючий, генерал-фельдмаршал, теоретик блискавичної війни. У 1891 — 1905 рр. начальник генерального штабу німецької армії. Склав план війни, за яким передбачалося швидко розгромити Францію шляхом удару через Бельгію на Париж, а потім спрямувати основні сили проти Росії.

1. Швидкий економічний розвиток провідних країн світу, завершення в них промислового перевороту призвели до остаточного поділу світу. На початку XX ст. загострилися протиріччя між двома воєнно-політичними блоками країн — Троїстим союзом (Н., А-У.,І.) та Антантою (А., Ф., Р.). В основі протиріч — спір за колонії між Німеччиною та Англією.

Німеччина намагалася покінчити з пануванням Англії на морях, послабити її вплив на світовий ринок і захопити колонії. Німеччина також бажала приєднати промислове розвинуті північно-східні регіони Франції, захопити у Росії Прибалтику, Україну, Дон і Кавказ.

Австро-Угорщина прагнула розширити сферу впливу на Балканах, захопити Сербію, відібрати у Росії Польщу, Правобережну Україну (Поділля та Волинь).

Османська імперія, що виступила на боці Троїстого союзу в жовтні 1914 р., розраховувала захопити російське Закавказзя і відновити свій вплив на Балканах.

Англія сподівалася послабити Німеччину, захопити частину німецьких колоній в Африці, поділити Османську імперію — забрати багаті нафтою Месопотамію та частину Аравійського півострова.

Франція прагнула повернути Ельзас і Східну Лотарингію, що були захоплені Німеччиною після франко-прусської війни, захопити Саарську область (вугільні шахти) та лівий берег Рейну — природний кордон з Німеччиною, крім того, там знаходилися сучасні промислові підприємства.

Росія бажала встановити своє панування на Балканах і в протоках Босфор і Дарданелли, послабити Німеччину економічно, відібрати в Австро-Угорщини Східну Галичину, землі по нижній течії Німану.

Японія, що вступила у війну з Німеччиною в середині 1914 р., намагалася захопити німецькі орендні території в Китаї (півострів Шаньдунь) та острова у Тихому океані.

З обох боків війна мала загарбницький імперіалістичний характер. Тільки Сербія та Бельгія вели війну за своє визволення, що, однак, не міняє характеру самої війни, її ініціаторами були Німеччина та Австро-Угорщина, які розпочали війну першими. Початок війни викликав сплеск патріотизму у воюючих країнах, що швидко переріс у шовінізм.

На 1914 р. протиріччя між блоками вкрай загострилися, особливо щодо Балканського питання. Австро-Угорщина, за порадою німецького імператора, вирішила одним ударом по Сербії затвердити свій вплив на Балканах. Приводом для розв’язання війни стало вбивство спадкоємця престолу, австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда. Він був убитий у Сараєво сербськими націоналістами Принципом та Гавриловичем — членами напіввійськової організації «Чорна рука». Австро-Угорщина пред’явила Сербії ультиматум, виконання умов якого означало б для Сербії відмову від державного суверенітету. Сербія, за порадою Росії, згодилася виконати всі умови ультиматуму, крім останньої - допустити австрійських урядовців до розслідування обставин убивства.

• 28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. Росія розпочала мобілізацію. Тоді Німеччина 1 серпня 1914 р. оголосила війну Росії, а 3 серпня — Франції. Німецькі війська рушили на французьку територію через Бельгію. Англія стала на захист нейтралітету останньої і 4 серпня оголосила війну Німеччині. У воєнний конфлікт і поступово було втягнуто 38 держав, мобілізовано 70 млн. чоловік. Війна стала світовою.
• 2. Війна велася на десятку фронтів у різних куточках земної кулі. Однак головними фронтами були Західний, де Німеччина воювала з англійськими, французькими та бельгійськими військами, та Східний, де німецькі та австро-угорські війська билися з російськими. План воєнних дій Німеччини був складений начальником Генерального штабу генералом фон Шліфеном і передбачав «блискавичну війну»: за півтора місяця розгромити Францію, до того як Росія відмобілізує свої війська. Потім всі війська мали бути перекинути на Східний фронт і розбити за півмісяця російську армію.
• 3. Однак німецька армія зустрілася з героїчним опором бельгійських військ під Мобажем і Антверпеном. Росія у цей час розпочала наступ у Східній Пруссії та Галичині. Німеччина була змушена перекинути сюди з Західного фронту два армійських корпуси і тим самим відмовилася від захоплення столиці Франції. Після битви 3−10 серпня 1914 р. на р. Марні, під Парижем, було остаточно зірвано «план ПІліфена». Західний фронт до кінця 1914 р. стабілізувався. Наступ Росії у Східній Пруссії виявився невдалим, а в Галичині австро-угорські війська були вимушені відступити до Карпат. Східний фронт теж стабілізувався.

Наприкінці 1914 р. до Троїстого союзу приєдналася Туреччина.