Порівняння якості життя жінок Закарпаття залежно від етнічного та соціального статусу

У сучасній медицині якість життя людини розглядають як інтегральну характеристику її стану, що складається з фізичного, психологічного, соціального компонентів. За допомогою цих компонентів можна визначити рівень життя окремої особи та цілих груп, встановити, який складник має позитивний або негативний вплив та на що треба вплинути, щоб покращити якість життя [1]. соціальний медичний здоров’я Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає якість життя як сприйняття людьми свого положення в житті залежно від культурних особливостей і системи цінностей та в зв’язку з їхніми цілями, очікуваннями, стандартами, турботами [2].

Проект «Якість життя» ВООЗ (WHOQOL) був розпочатий у 1991 році. Його мета полягала в розробці міжнародного крос-культурного порівняльного інструменту для оцінки якості життя [3]. Опитувальник WHOQOL-BREF оцінює чотири галузі, пов’язані з якістю життя: фізичне здоров’я, психологічний стан, соціальні відносини і навколишнє середовище [4]. Кожна галузь включає ряд складових: фізичне здоров’я — симптоми захворювання, можливість виконання фізичної роботи, здатність до самообслуговування; психологічний стан — тривогу, депресію, ворожу поведінку; соціальні відносини — соціальну підтримку, роботу, громадські зв’язки тощо [1]. За допомогою цих компонентів можна визначити загальну якість життя і загальний стан здоров’я [4].

Закарпаття, як і багато європейських країн, є домом для населення рома, яке належить до соціально незахищених груп. Населення, яке проживає в поселеннях рома, характеризується значно нижчими соціально-економічними стандартами, значно гіршими умовами життя, порівняно з більшістю [5]. Життя в поселеннях рома асоціюється з гіршим здоров’ям, порівняно з більшістю населення [6].

У більшості країн ряд медичних і соціальних факторів в сукупності зумовлюють більш низьку якість життя жінок. Нерівномірний доступ до інформації та основних медичних послуг ще більше посилює ризики для їх здоров’я [7].

Порівняння якості життя жінок ромської та інших національностей та оцінка впливу на показники якості життя віку, кількості дітей, шкідливих звичок, рівня освіти і достатку.

Було оцінено якість життя 100 жінок: з них 21 жінка була ромської національності. Анкетування проводили за допомогою адаптованого та перекладеного українською мовою (Кутчак І.І., Долгіх А.С., Колесник П. О., 2016) опитувальника WHOQOL-BREF, запропонованого ВООЗ, що включає 26 питань. Визначали кореляційні зв’язки між якістю життя у різних сферах та віком жінки, кількістю дітей, шкідливими звичками, рівнем освіти і достатку. Статистичний аналіз даних проводили за допомогою пакета прикладних програм Statistica 8.0 (StatSoft, США).

Середній вік жінок, яких опитували, становив (33,54±9,53) роки. Середні показники якості життя по сферах для всіх обстежуваних жінок становили: у сфері фізичного здоров’я — (46,3±12,8), психічного — (б4,0±13,7), соціального — (70,6±16,5), навколишнього середовища — (37,4±11,2). Загальна якість життя дорівнювала (54,6±9,7).

Для всіх обстежених жінок характерний слабкий прямий кореляційних зв’язок загальної якості життя з кількістю дітей і кількістю викурених сигарет за добу — R =0,247 і R =0,262 відповідно (р<0,05). У жінок з низьким соціальним достатком кількість дітей і куріння мають найбільший вплив на загальну якість життя (R=0,738 і R=0,776 відповідно; р<0,05). На нашу думку, це виникає через переорієнтацію жінки зі своїх потреб на потреби дитини.

Відмічався прямий кореляційний зв’язок середньої сили між якістю життя у сфері фізичного здоров’я та навколишнього середовища з кількістю дітей (R=0,302 9 і R=0,305 відповідно; р<0,05), кількістю викурених в день сигарет (R=0,484 і R=0,485 відповідно; р<0,05) та слабкий — з кількістю випитих чашок кави за добу (R=0,228 і R=0,231 відповідно; р<0,05). Можливо, це пов’язано з тим, що шкідливі звички призводять до суб'єктивного покращення самопочуття жінок.

Для всіх жінок характерний слабкий обернений кореляційний зв’язок між психологічною та соціальною складовими якості життя та віком (R=-0,215 і R=-0,198 відповідно; р<0,05). Вік найбільше впливає на психологічну складову якості життя небагатодітних жінок (R=-0,361, р<0,05), а соціальна складова найбільше погіршується з віком у жінок, які не мають дітей або мають одну дитину (R=-0,550; р<0,05). Скоріш за все, з подорослішанням дітей жінка знову починає акцентуватися на собі, а при відсутності дітей немає потреби в соціальній адаптації, що з віком зазвичай погіршується.

Було опитано 76 жінок віком до 40 років: 21 — ромської, 55 — інших національностей. Показники загальної якості життя та якості життя у сферах фізичного здоров’я та навколишнього середовища у віці до 40 років у жінок ромської національності статистично достовірно вищі, ніж у жінок інших національностей такого ж віку, р<0,05 (рис. 1).

Рис. 1. Середні значення показників якості життя у жінок ромської на інших національностей у віці до 40 років

У віці до 40 років кількість дітей та кількість викурених сигарет впливають на загальну якість життя (R=0,290 і R=0,267 відповідно, р<0,05), якість життя у сферах фізичного здоров’я (R=0,438 і R=0,530 відповідно, р<0,05) та навколишнього середовища (R=0,440 і R=0,531 відповідно, р<0,05) всіх жінок. Психологічний компонент якості життя у всіх обстежених жінок до 40 років погіршується з віком (R=-0,236, р<0,05).

У жінок ромської національності загальна якість життя та якість життя у сферах фізичного здоров’я та навколишнього середовища статистично достовірно вища, ніж у жінок інших національностей такого ж віку (Z=3,122; Z=-4,614; Z=-4,631 відповідно, р<0,05). Така ситуація може бути спричинена заниженим рівнем вимог до свого здоров’я та навколишнього середовища через неосвіченість більшості жінок ромської національності.

Для ромських жінок характерна пряма кореляційна залежність середньої сили якості життя у сферах фізичного здоров’я та навколишнього середовища від кількості дітей (R=0,492 і R=0,492 відповідно; р<0,05).

У небагатодітних жінок ромської національності соціальний компонент якості життя статистично достовірно гірший, ніж у небагатодітних жінок інших національностей (Z=2,662, р<0,05). Можливо, більша кількість дітей примушує ромську жінку до сильнішої соціальної адаптації.

Було порівняно якість життя жінок неромської національності віком до 40 і після 40 років включно (рис. 2).

Рис. 2. Середні показники якості життя жінок інших національностей у віці до 40 років і старше 40 років

Для всіх жінок інших національностей характерна обернена залежність соціальної складової якості життя від віку жінки (R=-0,228, р<0,05).

У жінок 40 років і старше між якістю життя у сфері фізичного здоров’я і навколишнього середовища з віком відмічається обернений кореляційний зв’язок середньої сили (R=-0,566 і R=-0,566 відповідно, р<0,05).

Отже, для жінок неромської національності вік негативно впливає на соціальну якість життя, що, можливо, пов’язано з труднощами у пошуках роботи, а після 40 років здоров’я жінок погіршується.

Показники загальної якості життя та якості життя у сферах фізичного здоров’я та навколишнього середовища у віці до 40 років у жінок ромської національності статистично достовірно вищі, ніж у жінок інших національностей такого ж віку.

• 1. Кількість дітей впливає на показники якості життя жінок, особливо у жінок ромської національності.
• 2. Шкідливі звички, такі як куріння та вживання кави, підвищують загальну якість життя, а якісь життя у сфері фізичного здоров’я та навколишнього середовища також покращується зі збільшенням кількості викурених сигарет на добу.
• 3. У жінок з низьким соціальним статусом шкідливі звички є одним з основних факторів, що детермінують якість життя.
• 4. Для жінок неромської національності вік є основним фактором, що впливає на психологічний і соціальний компоненти якості життя.

Перспективи подальших досліджень — оцінити вплив на якість життя різних захворювань.

Література

• 1. Ягенський А. В. Оцінка якості життя у сучасній медичній практиці / А. В. Ягенський, І.М. Січкарук // Журнал «ВнутріНшня медицина». — 2007. — № 3 (3).
• 2. Якість життя: матеріал з Вікіпедії.
• 3. WHO. Quality of Life-BREF (WHOQOL-BREF). Management of substance abuse.
• 4. Development of the World Health Organization WHOQOL-BREF quality of life assessment // Psychol Med. — 1998. — № 28 (3). — Р. 551−558.
• 5. Socioeconomic characteristics of the population living in Roma settlements and their association with health and health-related behaviour / A.M. Geckova, I. Babinska, D. Bobakova [et al.] / Cent. Eur. J. Public. Health. — 2014. — № 22 -P. 57−64.
• 6. Do eating habits of the population living in Roma settlements differ from those of the majority population in Slovakia? / E. Hijova, A.M. Geckova, I. Babinska I. [et al.] / Cent. Eur. J. Public Health. — 2014. — № 22 — P. 65−68.
• 7. 10 facts about women’s health: WHO site. — 2011.