Забезпечення педагогічних умов успішного моніторингу результативності навчального процесу у ВНЗ

У статті розглянуто проблему забезпечення необхідних педагогічних умов для успішного моніторингу результативності навчального процесу у ВНЗ, розкрито зміст системи педагогічних умов моніторингу результативності навчального процесу у ВНЗ.

Ключові слова: педагогічні умови, моніторинг, навчальний процес, результативність навчального процесу.

Постановка проблеми. У національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012;2021 роки визначено основні напрями, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову і соціальну політику; вона є основою для внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, управління і фінансування, структури і змісту системи освіти. Її розроблення зумовлене необхідністю кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості і конкурентоспроможності освіти, вирішення стратегічних завдань, що стоять перед національною системою освіти в нових економічних і соціокультурних умовах, її інтеграцію в європейський і світовий освітній простір.

Стратегічними напрямами розвитку освіти визначено такі: розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підвищення якості освіти на інноваційній основі та забезпечення національного моніторингу системи освіти. Нині особливої уваги потребує розвиток системи моніторингу та оцінювання якості результатів реформування всіх підсистем та напрямів освіти [10].

Успішний моніторинг результативності діяльності у ВНЗ можливий за умови наявності розробленої методології моніторингу та оцінювання якості освіти, запровадження автоматизованої інформаційної системи моніторингу для забезпечення:

• ? ефективності діяльності навчальних закладів;
• ? удосконалення змісту і технологій навчання;
• ? науково-методичного контролю за якістю підготовки студентів;
• ? організації розроблення та експертизи контрольно-вимірювального інструментарію;
• ? підвищення кваліфікації педагогічних та управлінських кадрів тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор. Аналіз наукової літератури свідчить про те, що досліджувана проблема розглядається вченими в різних аспектах: питання забезпечення ефективності навчального процесу вищої школи досліджувалися А. Алексюком [1], В. Безпальком [2] та ін.; модульно-рейтингової системи, стандартизованого контролю та педагогічного аналізу — В. Бондарем [3], І.Зязюном [6] та ін.; педагогічного менеджменту — В. Масловим [9], В. Симоновим [11]; стратегічного менеджменту та управління за цілями — Г. Дмитренком [4; критеріальний апарат оцінювання якості знань визначають В. Кальней [7], Н. Кузьміна [8] та інші дослідники; основи вимірювання результативності діяльності педпрацівників розробляються Г. Дмитренком та В. Олійником [5].

Проте дотепер недостатньо досліджень, у яких розглядається роль педагогічних умов моніторингу результативності навчального процесу у ВНЗ для отримання об'єктивних даних про стан навчального процесу та забезпечення його результативності на основі поетапного відстеження та поточного регулювання.

Відтак мету статті вбачаємо у розкритті змісту та необхідності забезпечення педагогічних умов успішного моніторингу результативності навчального процесу у ВНЗ.

Виклад основного матеріалу. Управління вищим навчальним закладом розглядається як управління складною, цілісною, відкритою динамічною соціально-педагогічною системою, що підпорядковується загальній теорії управління соціально-педагогічними системами, у якій розкрито закономірності, принципи, зміст управління (загальні та часткові функції). Моніторинг є складовою управління, тому зазначені методологічні засади створюють підґрунтя концептуальних положень та моделі моніторингу результативності навчального процесу.

Теоретичну основу моніторингу в освітніх системах складають головні положення провідних наукових підходів, зокрема: антропосоціальний підхід, що ґрунтується на положеннях соціального та педагогічного управління, за реалізації якого у центрі уваги в управлінні є людина; системний підхід, який уможливлює дослідження елементів системи з метою утримання її функціонування у визначеному стані; синергетичний підхід, основою якого є процеси самоорганізації та взаємодії в умовах нестабільності; особистісно-орієнтований підхід, що спрямовує процеси навчання відповідно до індивідуальних особливостей та здібностей студентів; кваліметричний підхід, що забезпечує можливість кількісного визначення якісних змін у навчальному процесі.

Реалізація системи моніторингу відбувається на основі здійснення моніторингових процедур — послідовних етапів спостереження, які реалізують суб'єкти управління.

Метою моніторингу результативності навчального процесу в системі педагогічного менеджменту у ВНЗ є інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень учасниками навчального процесу, спрямованих на узгодження дій та відносин між ними для досягнення запланованих результатів навчального процесу у ВНЗ.

У процесі створення системи моніторингу результативності навчального процесу необхідно враховувати, що його оцінювання, по-перше, не зводиться тільки до тестування знань студентів (хоча це і залишається одним з показників якості освіти); по-друге, воно має здійснюватися комплексно, з урахуванням усіх аспектів навчально-виховного процесу.

Дотримуючись зазначених вище положень, можна гарантувати отримання об'єктивних даних про стан навчального процесу та забезпечити його результативність на основі поетапного відстеження та поточного регулювання.

Об'єктами моніторингу результативності навчального процесу у ВНЗ є, як зазначалося, умови, процес і результат. Умовами освітнього процесу є такі: наявність якісних стандартів підготовки фахівців; матеріально-технічне та науково-методичне забезпечення навчального процесу, його організація; забезпечення науково-педагогічними кадрами, робота з ними; соціальний захист, адаптація, збереження та зміцнення здоров’я учасників навчального процесу.

Здійснення навчального процесу передбачає зміст навчання (відповідність стандарту освітньої галузі та програм навчального курсу); якість навчання та викладання (рівень навчальних досягнень студентів та рівень педагогічної й наукової діяльності викладача); розвиток професійної компетентності випускників.

Результат навчального процесу складають такі показники: якість підготовки випускників та їх конкурентоздатність на ринку праці; рівень професійної і соціальної адаптації випускників; рівень професійної діяльності науково-педагогічних працівників; результати акредитації спеціальності; рівень задоволення освітніх і професійних потреб учасників навчального процесу.

Для забезпечення успішності моніторингу навчальної діяльності в системі педагогічного менеджменту вищого навчального закладу визначаємо такі умови:

• 1. Результативність навчального процесу має розглядатися як підсумкова оцінка ступеня забезпечення умов здійснення та рівня досягнення мети навчального процесу у ВНЗ відповідно до сучасних державних і ринкових вимог.
• 2. Зміст моніторингу повинен співвідноситися з умовами та метою здійснення навчального процесу, які, по-перше, відповідають державним вимогам щодо ліцензування, атестації та акредитації конкретних спеціальностей або напрямів підготовки майбутніх фахівців. Водночас умови й мета обов’язково узгоджуються з вимогами ринку праці та освітніх послуг й оновлюються та коригуються відповідно до зміни попиту на цих ринках.
• 3. Необхідне розроблення спеціального науково обґрунтованого інструментарію для здійснення моніторингових процедур: кваліметричної факторно-критеріальної субмоделі оцінки результативності навчального процесу у ВНЗ.
• 4. Визначена й науково обґрунтована технологія здійснення моніторингу результативності навчального процесу та його регулярне проведення повинні передбачати самостійність, рефлексію і саморегуляцію тих, чия діяльність відстежується; при цьому результати досліджень мають бути доступними респондентам (забезпечення відкритості вимірювання).
• 5. Для забезпечення моніторингових та маркетингових досліджень щодо потреб ринку праці та формування конкурентоздатності випускників потрібно створити спеціальний структурний підрозділ.
• 6. Корекційна робота за результатами моніторингу має здійснюватися на основі поєднання зовнішнього цілеспрямованого впливу адміністрації та внутрішнього рефлексивного самоаналізу тасамовдосконалення того, чия діяльність відстежується. Необхідно постійно визначати та представляти колективу перспективи подальшого розвитку навчального процесу на основі маркетингових досліджень.
• 7. Необхідно здійснювати цілеспрямовану підготовку науково-педагогічних працівників до використання технології моніторингу результативності навчального процесу.
• 8. Обчислювальні операції мають здійснюватися за допомогою спеціально створеної інформаційної технології з використанням комп’ютерної техніки.

Зазначені вище умови можна інтегрувати у три групи. Перша група — концептуально-педагогічних умов — поєднує перші дві із зазначених вище умов; друга група — організаційно-педагогічних — включає третю та четверту з них, а третя — технолого-педагогічних умов — об'єднує п’яте-восьме визначені положення.

Названі групи умов взаємозв'язані, мають логічну структуру та об'єднуються інтегрованою метою — забезпечення успішності моніторингу навчального процесу у ВНЗ. Ця мета декомпонується в кожній групі умов на часткову, що відповідає назві групи.

Так, концептуально-педагогічні умови — це педагогічні умови, що розкривають концептуальну сутність понять «результативність навчального процесу», «зміст моніторингових процедур» та «особливості навчання у вищій школі». Тому інтегральна мета забезпечення успішності здійснення моніторингу навчального процесу в першій групі умов проявляється у його (моніторингу) концептуальній сутності. Таким чином, розкриваючи зміст концептуально-педагогічних умов та приймаючи їх за основу, створюємо своєрідний «каркас» факторно-критеріальної субмоделі навчального процесу у ВНЗ, компонентами якої є параметри, фактори, критерії, показники.

Параметричними складовими субмоделі є:

• — ступінь забезпечення умов навчального процесу;
• — рівень досягнення мети навчального процесу.

За фактори (як чинники впливу на результат) умовно приймаємо подане нижче; при цьому в межах першого параметра визначаємо такі показники:

• — зміст професійної підготовки студентів з позицій державних і ринкових вимог (наявність якісних стандартів професійної підготовки студентів);
• — організацію навчального процесу;
• — забезпеченість науково-педагогічними кадрами, роботу з ними;
• — рівень науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу у ВНЗ;
• — соціальний захист, адаптація, збереження та зміцнення здоров’я учасників навчального процесу.

У межах другого параметра визначаємо такі показники:

• — процес професійної підготовки студентів (зміст навчальної діяльності студентів та науково-педагогічної діяльності викладачів у контексті маркетингових досліджень);
• — реальний результат навчання (рівень конкурентоздатності випускників, їх професійної і соціальної адаптації);
• — рівень професійної діяльності науково-педагогічних працівників;
• — результати акредитації спеціальності;
• — рівень задоволення освітніх та професійних потреб учасників навчального процесу).

Критеріями є державні та ринкові вимоги до професійної підготовки студентів, а показниками є критерії другого порядку, які добираються або розробляються кожним вищим навчальним закладом відповідно до його (закладу) специфіки та характеристики певного критерію, яку бажано досягти в навчальному процесі.

За суттю, всі складові факторно-критеріальної субмоделі отримуються за допомогою декомпозиції складних характеристик навчального процесу на менш складні - фактори, критерії та показники.

Реалізація організаційно-педагогічних умов моніторингу результативності навчального процесу у ВНЗ пов’язана з розробленням його факторно-критеріальної субмоделі та використанням її для самоаналізу і самокорекції на основі саморефлексії учасників навчального процесу.

Для розроблення субмоделі використовуються вже визначені параметричні та факторні складові. Критерії і показники виокремлюються з переліку державних вимог, представлених у нормативних та інструктивно-методичних матеріалах [1]. На основі цих вимог нами було розроблено перелік характеристик, які використовуються в контрольно-оцінних та моніторингових процедурах під час вивчення якості навчального процесу у ВНЗ. Такий перелік набуває особливого значення у здійсненні самоаналізу та саморегуляції учасниками навчального процесу.

Рис. 1. Система педагогічних умов моніторингу результативності навчального процесу у ВНЗ

Забезпечення технолого-педагогічних умов передбачає відкритість процесу та результату моніторингових процедур; органічне поєднання зовнішнього і внутрішнього поточного коригування діяльності об'єктів моніторингу; усвідомлення учасниками навчального процесу його перспективного розвитку; використання інформаційних технологій та комп’ютерної техніки для автоматизації процесів в управлінні процесом навчання і формування фахової компетентності студентів ВНЗ. Автоматизація обчислювальних операцій здійснюється за допомогою комп’ютеризації навчального процесу, спеціальної підготовки науково-педагогічних працівників до використання комп’ютерної техніки та відповідних інформаційно-комунікаційних технологій. Розроблена система педагогічних умов моніторингу результативності навчального процесу у ВНЗ представлена на рис. 1.

Висновки. Реалізація педагогічних умов моніторингу результативності навчального процесу у ВНЗ набуває особливого значення за умови самоаналізу та самовдосконалення учасників навчального процесу.

Самомоніторинг освітньої діяльності у ВНЗ доцільно будувати на принципах змагальності, що стимулює самостійність і творчий підхід до виконання функціональних обов’язків, надає змогу виявити труднощі в удосконаленні якості підготовки фахівців, отримати інформацію про необхідність корекції в діяльності ВНЗ.

педагогічний моніторинг навчальний.

Список використаних джерел

• 1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України / А. М. Алексюк. — К.: Либідь, 1998. — 326 с.
• 2. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. — М.: Педагогика, 1989. — 192 с.
• 3. Бондар В. І. Теоретичні основи і технологія педагогічного аналізу: управлінський аспект: навч. посібник / В. І. Бондар. — К.: УДПУ, 1996. — 67с.
• 4. Дмитренко Г. А. Стратегический менеджмент в системе образования: учеб. пособ. / Г. А. Дмитренко. — К.: МАУП, 1999. — 176 с.
• 5. Дмитренко Г. А. Цільове управління: вимірювання результативності діяльності учнів і педагогів: навч.-метод. посіб. / Дмитренко Г. А., Олійник В. В., Ануфрієва О. Л. — К.: УІПКККО, 1996. — 84 с.
• 6. Зязюн І. А. Технологізація освіти в контексті удосконалення професійного розвитку особистості / І. А. Зязюн // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992;2002 рр.: зб. наук. праць до 10-ти річчя АПН України. — Харків: ОВС, 2002. — Ч. 2. — С. 28−44.
• 7. Кальней В. А. Технология мониторинга качества обучения в системе «учитель-ученик» / В. А. Кальней, С. Е. Шишов. — М.: Педагогическое общество России, 1999. — 86 с.
• 8. Кузьмина Н. В. Понятие «педагогическая система» и критерии ее оценки / Н. В. Кузьмина // Методы системного педагогического исследования: учеб. пособие; под. ред. Н. В. Кузьминой. — Л.: Ленинградский университет, 1980. — 172 с.
• 9. Маслов В. І. Теоретичні основи педагогічного менеджменту: навч. посібник / Маслов В. І., Драгун В. П., Шаркунова В. В. — К.: УІПКККО, 1996. — 88 с.
• 10. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012;2021 н.р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/zvyazki-z-gromadskistyu-ta-zmi/gromadske-obgovorennya/4710.
• 11. Симонов В. П. Педагогический менеджмент: 50 НОУ-ХАУ в управлении педагогическими системами: учеб. пособие / В. П. Симонов. — [3-е изд., испр. и доп.]. — М.: Педагогическое общество России, 1999. — 430 с.