Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів

Аналіз науково-педагогічної літератури з теми дослідження [3; 6; 7; 8; 10] дозволяє стверджувати, що соціально-економічні та політичні перетворення, зокрема проголошення суверенітету України, які відбувалися в країні в 90-х рр. ХХ ст. сприяли активному впровадженню інновацій в систему освіти, яка «є засобом відтворення й нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, дієвим чинником модернізації суспільства, зміцнення авторитету держави на міжнародній арені» [6, с. 86]. «Європа знань», до якої прагнула долучитися й Україна, була і залишається загальновизнаним чинником соціального й людського розвитку, невід'ємною складовою «зміцнення інтелектуального забезпечення європейських громадян» [6, с. 87]. Націленість на участь у цьому «союзі» висувала перед національною системою вищої освіти низку завдань, спрямованих на такі її реформування й оновлення, які могли б забезпечити міжнародну конкурентоспроможність управління вищої школи. Про спрямованість держави на досягнення такої мети свідчила і подана Україною заява на прилучення до Болонської декларації (1999 р.), яка проголошувала за мету створення в Європі системи загальнозрозумілих і таких, що піддаються співставленню, документів про вищу освіту [1].

Відтак, саме з цього часу у вищих закладах освіти значного поширення набула модульно-рейтингова система організації навчальнопізнавальної діяльності студентів, яка значно змінила традиційний характер освітнього процесу. Така організація навчально-пізнавальної діяльності активізувала роботу студентів протягом семестру, спонукала їх працювати систематично та самостійно, розширювала можливості для всебічного розкриття здібностей студентів, розвивала творче мислення, розширювала межі самостійної роботи, якій сприяло покращення стану навчально-методичного забезпечення та матеріально-технічної бази ВНЗ.

Вищезазначене спричинило активні пошуки в напрямі побудови нових методик навчання іноземних мов, які поступово оформлялися у вигляді технологій навчання іноземних мов, таких як комунікативна методика, інтенсивна, інтерактивна, особистісно-орієнтована, інформаційно-комунікаційна технологія та ін. Відзначимо, що викладачі вищих навчальних закладів України також активізували роботу щодо впровадження цих технологій у практику. Педагогічною технологією, що набула подальшого розвитку і найбільшого поширення у вищих педагогічних навчальних закладах України на рубежі ХХХХІ ст., була інтерактивна технологія.

Безперечний інтерес для розкриття інтерактивної технології навчання іноземної мови мав досвід Хмельницької гуманітарнопедагогічної академії. Професори та доценти зазначеного ВНЗ проводили такі види лекцій: проблемні, інструктивні, бінарні, лекції- «прес-конференції», презентації, конференції, візуалізації, консультації, бесіди, дискусії, лекції із заздалегідь запланованими помилками, аналізом конкретних ситуацій тощо. Найефективнішими, на наш погляд, є інтерактивні, проблемні лекції, лекції із запланованими помилками, під час яких студенти мають бути уважними, помітити помилки і назвати їх в кінці лекції. Залежно від підготовленості студентів такі лекції плануються з тем «Особливості перекладу текстів різних жанрів», «Перекладацькі трансформації», «Рівні еквівалентності у перекладі» тощо. В ХГПА лекційні та семінарські заняття в основному передбачали активне засвоєння матеріалу під час обговорення найважливіших суперечливих проблем та дискусій, до яких спонукав лектор, використовуючи метод проблемних дискусій. Пошук істини у ході лекції відбувався шляхом вільного обміну думками, що дозволяло кожному учаснику дискусії критично оцінювати як свій погляд, так і погляд опонентів на порушену проблему. На лекційних заняттях часто використовувався також прийом «сократівського діалогу або бесіди» (Socratic method або debate), за допомогою якого з’ясовується істина шляхом полеміки. Лектор за допомогою запитань підводив студентів до потрібних висновків, раніше для них не відомих [3].

На семінарських заняттях викладачі організовували дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готували тези на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Як свідчить проведене дослідження, найбільш поширеними формами організації дискусій у ХГПА є «круглий стіл» — обмін думками; засідання експертної групи; форум, симпозіум; дебати тощо.

Досить цікавими і неординарними є прийоми активізації попередніх знань, які використовували викладачі ХГПА. Наприклад, прийом «карти думок» (mind map) — відомий як «павутина», де ідеї та думки організовуються у вигляді схеми навколо ключового поняття. «Мозковий штурм», який давав можливість за короткий час висловитись великій кількості студентів, що є передумовою вироблення найбільш розумного рішення [3].

Серед інших інтерактивних методів навчання, які були характерними для вищих педагогічних навчальних закладів України кінця ХХпочатку ХХІ ст. у процесі вивчення іноземної мови виявлено методи «Карусель», «Прес», «Займи позицію», «Ралі з читання» тощо [2; 4; 8; 9].

Нові й, мабуть, безмежні можливості у вивченні іноземних мов надають мультимедійні технології. Багатофункціональність комп’ютера при роботі з джерелами інформації різного типу (або його мультимедійні властивості) дає змогу створювати й відтворювати програмні продукти, основною характерною межею яких, з погляду навчальних технологій, є інтерактивна наочність — ефект занурення в навчальне програмне середовище і взаємодії з нею. Програмні продукти, що використовуються в практиці вищих педагогічних навчальних закладах України, або освітні електронні ресурси з іноземної мови можна розділити на такі групи відповідно до їхнього змісту й функціонального призначення: 1) інформаційно-довідкові матеріали (енциклопедії, довідники, словники, журнали, газети, альманахи); 2) електронні книги для читання; 3) фільми на DVD; 4) бібліотеки електронних наочних посібників і бази даних; 5) методичні матеріали на електронних носіях (розробки уроків, методичні рекомендації з навчання аспектів мови і видів мовленнєвої діяльності, тести й інші контрольно-вимірювальні матеріали); 6) інтернет-ресурси; 7) комбіновані електронні засоби навчання (навчальні програми, електронні підручники, збірки вправ і розвивальні ігри); 8) навчально-методичні програмні засоби для супроводу лекцій (демонстраційні матеріали, презентації, проекти, комп’ютерні розробки уроків і т. п.), створені викладачами для конкретного заняття [5; 7].

Як свідчить проведене дослідження, найбільш популярними і доступними є проекти, презентації, комп’ютерні навчальні програми. Розглянемо досвід роботи з комп’ютерними навчальними програмами на заняттях іноземної мови у Львівських освітніх вищих закладах. Зокрема, викладач М. Коваль використовує навчальні комп’ютерні програми для роботи студента в аудиторії та для самостійної роботи. У викладанні дисциплін «Іноземна мова», «Ділова іноземна мова» використовуються авторські і спеціальні комп’ютерні програми. Наприклад, електронна система тестування «Колоквіум» дозволяє скласти тестовий матеріал з урахуванням навчальної програми дисципліни, рівня володіння іноземною мовою студентів.

Система дистанційного навчання «Прометей», яку також використовує викладач, включає навчальний матеріал з англійської, німецької та французької мов, розроблений викладачами кафедри. Програма містить діалоги, паралельні тексти, словники до оригіналу, вправи на закріплення навчального матеріалу, який укладено з урахуванням усіх етапів оволодіння іноземною мовою.

Для самостійної роботи в залежності від рівня володіння мовою, індивідуальних особливостей студентам викладачі рекомендують використовувати навчальні комп’ютерні програми, які є доступними та безкоштовними в Інтернеті (Language in Use 24/7; QDictionary; FVords; EZ Memo Booster; Exerciser) [5; 7].

Для самостійної роботи студентів використовуються також навчальні комп’ютерні програми для вивчення англійської мови, які розроблено для різних пристроїв (iPod, iPhone, iPad) Cambridge University Press (http://store.apple.com/uk). Вони включають IELTS 7.

Trainer; English Grammar in Use. Tests; English Grammar in Use. Activities; Essential Grammar in Use та ін. [7].

Використовуючи комп’ютерні навчальні програми у процесі викладання іноземних мов, педагоги Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського наголошують на їх перевагах у порівнянні з традиційними методами навчання. Як зазначає викладач англійської мови О.В. Олійник, вони дозволяють тренувати різні види мовної діяльності і сполучити їх у різних комбінаціях, допомагають усвідомити мовні явища, сформувати лінгвістичні здібності, створити комунікативні ситуації, а також забезпечують можливість реалізації індивідуального підходу й інтенсифікації самостійної роботи студентів. Викладач у своїй педагогічній діяльності використовує наступні навчальні комп’ютерні програми: «Triple play plus in English», «English in holidays», «English Gold» та інші [10].

Новим напрямом загальної дидактики і часткової методики та технологій навчання іноземних мов стало використання кібернетичного простору у навчанні. Одним із найбільш революційних досягнень за останні десятиліття, що значно вплинуло на освітній процес у всьому світі, стало створення всесвітньої комп’ютерної мережі, що одержала назву Інтернет.

Як інформаційна система, Інтернет пропонує своїм користувачам різноманіття інформації і ресурсів. Базовий набір послуг може містити: електронну пошту (e-mail); можливість публікації власної інформації, створення власної домашньої сторінки (homepage) і розміщення її на Web-сервері; доступ до інформаційних ресурсів: довідкові каталоги (Yahoo!, InfoSeek, UltraSmart, LookSmart, Galaxy); пошукові системи (Alta Vista, HotBob, Open Text, WebCrawler, Excite); спілкування в мережі (Chat). Ці ресурси, як свідчить проведене дослідження, активно використовуються у вищих навчальних закладах у процесі вивчення іноземної мови [8; 9; 10].

Безперечний інтерес, на нашу думку, має досвід використання блоґ-технологій (або веб-журналів) викладачами Г. Ф. Драненко, Д. А. Руснак у навчанні французької мови. Персональний блоґ викладача слугує інтерактивною платформою для реалізації методичних цілей навчання [4]. Функціональність блоґу дає змогу реалізувати такі загальнодидактичні принципи, як принцип наочності, доступності, систематичності та послідовності, принцип розвиваючого та виховуючого навчання. Інформаційно-навчальне середовище блоґу забезпечує реалізацію методичних принципів комунікативності та домінувальної ролі вправ, дозволяє ефективно керувати самостійною роботою студентів у позааудиторний час. Завдяки дидактичним властивостям мультимедійності та інтерактивності інформаційний простір блогу уможливлює організацію роботи над удосконаленням іншомовної комунікативної компетенції у різних видах мовленнєвої діяльності, забезпечуючи при цьому кожному студентові індивідуальну траєкторію учіння.

Педагогічна технологія, що набула найбільше поширення у ВНЗ України — комунікативно-розвивальна технологія, основним завданням якої є навчання спілкуванню. Як свідчить вивчення досвіду роботи викладачів вищих навчальних закладів України [4; 6; 7; 8; 10], у практиці своєї роботи вони переважно використовують методи, які мають комунікативну спрямованість: «Спільний проект», «Синтез думок», «Мозковий штурм», «Мозаїка», методи створення ситуацій, наближених до реальних у спілкуванні. Такі методи передбачають парну співпрацю, роботу в ротаційних трійках, роботу у малих групах і фронтальне включення до процесу обговорення, оцінки чи просто повідомлення навчальної інформації.

Так, викладач Л. Карпінець, вивчаючи тему «Beruhmte Leute Deutschlands», пропонує студентам вправу «мозаїка». Для цього вона готує матеріал з теми для членів «домашніх груп». Вони опрацьовують дану інформацію вдома. На занятті члени «домашньої групи» діляться своєю інформацією з іншими студентами, що об'єднуються в «експертні групи». Щоб перевірити розуміння і засвоєння матеріалу, студентам пропонуються спеціально розроблені завдання та запитання [91].