Характеристика позасистемних чинників розвитку формальної освіти на прикладі фаху студента (культуролога)

Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет Культури та мистецтв Кафедра філософії мистецтва Охарактеризувати позасистемні чинники розвитку формальної освіти на прикладі фаху студента (культуролога) Виконала студентка Групи КМК — 51 (м) Крижевич Юлія Перевірила Цюра С. Б.

Львів 2012

Українська культурологічна освіта вважається одною із найкращих у Східній Європі. І, це дякуючи тому, що навчання студентів з самого першого курсу орієнтоване на цінності світової художньої та культурної спадщини. Крім теоретичних занять з історії культури і мистецтв, музейної справи, естетики, художньої культури і т.п., майбутні дипломовані спеціалісти з культурології відвідують музеї та виставки, готують презентації та курсові роботи, виїжджають на пленери і екскурсії. А, вже залежно від специфіки навчання, практика проходить в музеях, архівах, профільних НДІ.

Аналіз позасистемних чинників розвитку формальної освіти культурологів.

Логічно, що завдяки успішному впровадженні формальної освіти культуролог буде підготовлений до вирішення наступних завдань:

* вивчення проблем теорії та історії культури,

* пізнання сучасних культурних форм і процесів.

* робота з виявлення, збереження та використання культурної та природної спадщини

* культурно-освітня робота в державних і недержавних установах і організаціях

* робота в установах системи освіти,

* робота в проектних організаціях, пов’язаних з вивченням культури, збереженням і освоєнням культурної і природної спадщини,

* робота в державних установах та громадських організаціях, що займаються управлінням культурою і охороною пам’яток історії та культури, підготовкою і реалізацією науково-практичних програм.

* консультування в сфері культури.

* соціокультурне моделювання.

Звичайно, що вибір спеціальності культуролога впливають так звані чинники розвитку освіти:

1. позасистемні:

· умови проживання;

· міграційна політика (мобільність студентів);

· можливість сезонної зайнятості під час навчання

· популярність і реклама ВНЗ;

· якість навчання, що задовільняє попит на ринку праці.

2. внутрішньосистемні:

· репутація системи освіти (ВНЗ);

· обмеження доступу до ВО і відсутність програми навчання на території прожиття;

· низька вартість оплати за навчання, рівень стипендії.

3. задані:

· мова навчання;

· географічне розташування;

· історичні, культурні зв`язки.

· власний вибір фаху.

Тепер, спробуємо проаналізувати вплив позасистемних чинників на впровадження формальної освіти на прикладі спеціальності культурологія (факультет культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка).

1. З умовами проживання тут досить зручно, багато студентів — львів`яни, а інших (іногородніх) ЛНУ Ім. І. Франка забезпечує студентів гуртожитками (досить невисока ціна в місяць 128 грн.), і місцезнаходження яких від головного корпусу всього 3 зупинки трамваєм.

2. З мобільністю студентів важко сказати, так звісно наші студенти можуть вільно відвідувати іноземні університети, навіть слухати там лекції місяць-два, адже система БП дозволяє, проте кількість таких студентів незначна.

3. Так, багато наших студентів підробляють, щоб якось покращити своє життя чи то у сфері обслуговування населення, наприклад у «McDonalds», чи у будівництві. І, університетський розпорядок цьому сприяє, пар все менша, а отже часу все більше.

4. Можна достеменно сказати, що здобуття спеціальності культуролога є досить пріорітетним, адже навіть цього року поступило 30 студентів (15 платників), і це тільки на факультет культури і мистецтв, а крім цього в ЛНУ ім. Франка готують культурологів на філософському факультеті.

5. Отже, є три основні можливості професійного розвитку для культуролога:

1.наукова та дослідна діяльність. У цьому випадку фахівці займаються збором і аналізом інформації про об'єкти культури, систематизують відомості, курують дослідження.

2.викладацька. Викладачі культурологи потрібні як і в художні школи, та і в коледжі та університети.

3.прикладна. Культурологи можуть працювати співробітниками музеїв, виставкових центрів, аукціонних будинків, антикварних салонів, реставраційних майстерень.

Проте, вакансії у газетах або на відповідних сайтах для цієї професії з’являються рідко. На допомогу кадрових агентств також розраховувати не доводиться. Більшість культурологів воліють працювати в близьких сферах: багато заробити на своїй безпосередній спеціальності практично нереально.

культурологічний освіта професійний студент

Висновок З усього вище переліченого, можна зрозуміти, що формальна освіта дипломованих спеціалістів — культурологів — це освіта, спрямована на одержання або зміну освітнього рівня та кваліфікації в навчальних закладах та установах освіти згідно з визначеними освітньо-професійними програмами і терміном навчання, заходами державної атестації, що підтверджується отриманням відповідних документів про освіту.