Характеристика основних причин слабкої мотивації учіння сучасного школяра

Найкращий учитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися. Ця незаперечна істина проголошувалася у тій чи іншій формі прогресивними педагогами всіх часів. У книжці «Серце віддаю дітям» В. О. Сухомлинський, звертаючись до вчителів, писав: «Не забувайте, що грунт, на якому будується ваша педагогічна майстерність, — у самій дитині, у її ставленні до знань і до вас, учителю. Це — бажання вчитися, натхнення, готовність до подолання труднощів. Дбайливо збагачуйте цей грунт, без нього немає школи». Щоб навчити дитину, треба не просто передати їй знання і уміння, а й викликати у неї відповідну активність, пізнавальну чи практичну. Важливим структурним елементом цієї активності є мотивація, у якій виявляється ставлення школяра до навчання.

На жаль, для сучасного учня, який перебуває у полоні інформаційного простору, характерна слабка мотивація учіння. Чому склалась така ситуація? Які шляхи подолання проблем? Як вияснити, що ж заставляє дитину учитись? Переконаний: якщо учитель зможе визначити, який з великої кількості мотивів учіння є головним, то зможе так побудувати урок, знайти такий «чарівний ключик» до кожного учня, що результатам навчання можна буде тільки позаздрити. Саме тому я обрав таку тему для індивідуального науково — дослідного завдання з педагогіки: «Характеристика основних причин слабкої мотивації учіння сучасного школяра». Тема цікава для мене, бо вважаю проблему діагностики мотивів, які визначають сприймання учнями навчальної діяльності, однією із найбільш актуальних у сучасній педагогіці. Ситуація «дитина не хоче вчитися» — дуже поширена у сучасній шкільній освіті. Хвилює вона і учителів, і батьків. А позначається все на розвитку дитини, її поведінці, навчанні, успішності.

Почав свою роботу над ІНДЗ із опрацювання відповідного теоретичного матеріалу. Вибрав головне.

Що ж таке мотив? Мотив (від латинського moveoштовхаю, рухаю) — спонукальна причина дій, вчинків людини. Ступінь навчальної активності школяра є наслідком сильної або слабкої мотивації навчання (мотивація — це система мотивів). Можна сказати, що мотиви учіння — це активізуючи сила, одна з основних умов навчальної діяльності. У загальному вигляді проблема мотивації навчання є сукупністю причин, які наперед визначають різні форми виявлення активності тих, хто навчається.

Мотиваційному аспекту навчання уже порівняно давно приділяли велику увагу в психологічній і педагогічній літературі (С. Л. Рубінштейн, О. М. Лнонтьєв, Л. І. Божович, О. Г. Ковальов, Г. С. Костюк, В. О. Сухомлинський, М. І. Алексєєва та інші). У працях видатних психологів та педагогів засуджувалися учіння з — під палиці, як малопродуктивне. У світовій літературі багато написано про те, які страждання терпіли школярі усіх часів від такого навчання. Тим часом, на початку навчання усі діти прагнуть учитися. А потім? Чому у сучасних школярів пропадає інтерес до навчальної діяльності, і, як наслідок слабкої мотивації учіння, виникає тенденція до зниження успішності у старшокласників? Які фактори впливають на формування слабкої мотивації учіння сучасного школяра? Чому теперішній учень намагається лише мати інформацію, а не хоче нічого знати по суті? На ці питання я прагну знайти відповідь.

Питання мотивації учіння є предметом педагогічних і психологічних досліджень, темою науково — популярних статей багатьох періодичних видань. Проаналізую наступні статті, які стосуються тематики мого ІНДЗ з педагогіки :

Стаття «Мотивація до навчання». Автор: В. Власенко, учитель мови та літератури гімназії № 191, м. Київ. Журнал «Завуч», № 6, 2011 р.

Стаття «Проблема формування мотивації у навчальній діяльності». Підготовлена за матеріалами інтернетвидань. Журнал «Завуч», № 5, 2004 р.

Стаття «Отношение к учебе: мнение старшеклассников». Автор: О. Е. Михеенко, педагог — психолог, м. Москва. Журнал «Школа и производство», № 8, 2009 р.

Стаття «Вплив мотивації на успішність у навчанні старшокласників». Автори: Т. П. Захарчук, Л. М. Строкач. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. Костюка НАПНУ. Проблеми загальної та педагогічної психології, т. ХІІІ, ч. 4.

Стаття «Мотиви по — шведски и по — русски: сравним?» Автор: С. Юрьева. Журнал «Народное образование», № 7, 2006 р.

Усі статті причитав з цікавістю і не один раз. Спочатку коротко проаналізую кожну з них окремо.

Стаття «Мотивація до навчання».

Темою цієї статті є розгляд основних складових мотивації та груп мотивів, що входять до них. Основна ідея статті полягає у тому, що «поведінка учня, ставлення його до вивчення окремих навчальних дисциплін, до навчання, до освіти загалом піддаються педагогічному супроводу, корекції та управлінню і залежать, у першу чергу, від ефективності вибору мотивів навчальної діяльності, а, отже, позитивної мотивації». У статті розглядаються категорії мотивації навчання (за Г. Розенфельдом), способи підвищення та переваги внутрішньої мотивації. Мета статті полягає у наданні читачеві деяких матеріалів мотиви, що обумовлюють як позитивну, так і негативну мотивації.

Валентина Власенко переконує, що умовою успішного навчання є мотивація, яка спонукає дитину до певної діяльності з метою розширення і поглиблення своїх знань, підвищення впевненості у собі та незалежності від зовнішніх чинників. Автор вважає, що становлення позитивної мотивації до навчання, в першу чергу, залежить від професійного рівня вчителя, якості викладання навчальної дисципліни, технологій навчання, організації як колективної, групової, так і індивідуальної діяльності. З іншої сторони, мотивація до навчання великою мірою залежить і від зовнішніх чинників: довкілля, родини, друзів, від чітко спланованої освітньої діяльності навчального закладу. Автор детально аналізує суспільно — політичні, професійно — ціннісні, комунікативні мотиви, які складають широку соціальну мотивацію, значну увагу приділяє вивченню мотивів, що обумовлюють негативну мотивацію учіння сучасного школяра.

Дописувачка журналу стверджує, що усі мотиви взаємопов'язані: кожен учень має кілька видів мотивів, що становлять нормальний мотиваційний комплекс. Завдання учителя — забезпечити органічний зв’язок широких соціальних мотивів із навчальними інтересами і пізнавальними запитами учнів. Рівень мотивації безпосередньо пов’язаний із здібностями та природними обдарованнями дитини, швидкістю вироблення розумових дій та операцій, обсягом та якістю знань, темпом навчання, пам’яттю, фізичним і моральним станом.

Детальніше проаналізую той уривок статті, де автор характеризує мотиви, що сприяють негативній мотивації учіння сучасного школяра. Вони пов’язані з утомою, нудьгою, різними труднощами. А саме:

Мотиви тривожності (страху) — негативна оцінка, отримана на уроці, страх перед покаранням;

Мотиви «соціального примусу» до виконання навчальних обов’язків, які не сприяють вирішенню завдань, а, навпаки, викликають невдоволення, бездіяльність, протест.

Я згідний з автором статті у тому, що оцінка роботи учня — це теж важливий чинник, який впливає на підвищення чи зниження мотивації учіння школяра. Теза: «Не завжди високий бал чи, навпаки, низький є стимулом до роботи» заставила мене задуматись.

На завершення автор підводить такі цікаві підсумки:

Головним джерелом мотивації є праця. На уроці має панувати своєрідний «культ праці», тобто прагнення вчителя й учнів робити все якнайкраще з орієнтацією на успіх;

Щоб школа стала школою радості, щоб вона відкривала дитині насолоду пізнання, учила мислити, треба, щоб учитися було цікаво.

Водночас я не знайшов повністю вичерпної відповіді на запитання: «Чому у сучасного школяра часто формується слабка мотивація учіння?».

У загальному стаття для мене пізнавальна, я знайшов у ній багато цікавого для себе. Зокрема, я зрозумів, щоб віднайти досконалі засоби впливу на дитину, потрібно вивчити індивідуальні риси її характеру, темпераменту, прагнення. Від цього залежать шляхи подолання «бар'єрів» у навчанні.

Стаття «Проблема формування мотивації у навчальній діяльності».

У статті журналіст у матеріалах інтернет — видань шукає відповіді на запитання: «Чому одні учні охоче йдуть до школи, а інші відмовляються вчитися і прогулюють уроки? Чому хтось успішно вписується у шкільний соціум, а в когось у школі суцільні проблеми?» Стаття присвячена мотивації, формування й корекція котрої лежать в основі шкільних успіхів та негараздів. Напевно, дописувач опрацював достатньо великий обсяг інформації по даній тематиці, вибрав цікавий «ізюм» та опублікував у журналі.

Вважаю, що мета статті полягає у наданні читачеві інформації про одну з вічних, на мою думку, проблем педагогіки — відсутність інтересу до навчання. Як і в попередній статті, визначаються категорії (фактори) мотивації навчання за Г. Розенфельдом., дається визначення терміну «мотив навчальної діяльності» (за Є.Ільїним). У статті розглядаються питання: «Що може бути стимулом до певного виду діяльності? Яка мотивація до навчання є кращою? Яким чином можна сприяти формуванню внутрішньої мотивації у межах навчального процесу?» Ідеєю допису може слугувати наступне твердження: «Найзначущішим, найдієвішим і найефективнішим внутрішнім стимулом є прагнення до пізнання нового, що ґрунтується винятково на інтересі до предмета пізнання».

У статті стверджується, що процес формування мотивації учіння набуває ряду специфічних особливостей відповідно до певного вікового періоду. Якщо домінуючим мотивом у учнів початкової школи є прагнення зробити приємність дорослому, що є авторитетом для дитини, порадувати його своїми успіхами або небажання вислуховувати докори, то у старших класах вплив такого мотиву втрачає свою актуальність.

Особливо мені імпонує така теза статті: «Чим більше навчальне завдання дозволяє дитині почуватися компетентною та ефективною, тим вищою у неї буде внутрішня мотивація до певного виду діяльності». З цікавістю ознайомився з результатами дослідження В. Чиркова, у яких вивчалась проблема внутрішньої мотивації і всебічного аналізу факторів, що, як сприяють, так і перешкоджають її виявленню. Виявляється (а це для є нове!), такі фактори, як уникання покарання, призи й нагороди, термін закінчення діяльності, нав’язування мети, ситуація змагання зменшують внутрішню мотивацію (відповідно до припущень Е. Дісі). А наявність вибору та свобода його здійснення — чинники, що позитивно впливають на рівень її розвитку.

Таким чином, можна зробити висновок: «Умовою успішного навчання є мотивація, котра спонукає дитину до певної діяльності з метою розширення й поглиблення своїх знань, підвищення впевненості та незалежності від зовнішніх факторів».

Наведу цитату із статті: «У результаті проведення ряду досліджень вчені дійшли висновку, що матеріальне заохочення зменшує внутрішню мотивацію». Звичайно, я не маю нічого проти таких результатів досліджень. Але переконаний — у сучасних реаліях життя в окремих випадках на початковій стадії формування позитивної мотивації учіння матеріальний стимул має місце .

Здійснюючи загальну оцінку статті, хотів би наголосити на її пізнавальній значущості для мене. Я зрозумів, у чому полягають переваги внутрішніх навчальних мотивів. Проте позитивного впливу зовнішніх мотивів учіння я, все ж таки, повністю не виключаю.

Стаття «Отношение к учебе: мнение старшеклассников».

Дана стаття написана на російській мові. Та це мене не зупинило, оскільки зразу ж під її заголовком написані ключові слова: мотиви навчальної діяльності, діагностика мотивів, рангування мотивів. І я зразу ж подумав: «О. це стосується теми мого ІНДЗ!» Уважно прочитав, і, не зважаючи на те, що російська є для мене іноземною мовою, все зрозумів.

Стаття присвячена діагностуванню мотивів, що визначають сприймання школярами навчальної діяльності. У ній подані результати проведеного автором у 2008 році дослідження по методиці виявлення мотиваційної структури діяльності В. Хеннінга (в модифікації О. В. Лішіна). Ця інформація дає реальну картину того, що відбувається в головах сучасних школярів, коли вони сидять на уроках, виконують домашні завдання та ін. У дослідженнях приймали участь учні 9 — 11 класів державних загальноосвітніх шкіл Москви у кількості 128 чоловік. У цій методиці передбачено 9 мотивів, які вливають на мотивацію учіння. А саме:

Мотив задоволення від процесу діяльності.

Мотив примусу.

Мотив самоствердження.

Мотив прагматичної вигоди.

Мотив орієнтації на педагога.

Мотив орієнтації на ровесників.

Мотив орієнтації на батьків.

Мотив соціальної відповідальності.

Мотив принципової добросовісності і виконавства.

Мотиви 1, 2, 3, 4 — індивідуальні, 5, 6, 7 — групові, 8, 9- суспільні (соціальні).

У статті наведено стовпчикові діаграми розподілу учасників експерименту по групах мотивації та рангування мотивів у навчальній мотивації сучасних школярів.

Із наведених автором у статті фактів можна зробити висновок: на нинішній день підлітками керує індивідуалістична мотивація, а одним із основних мотивів, що спонукають до учіння, є мотив прагматичної вигоди. Подані діаграми наочно демонструють реальні мотиви учіння сучасних школярів у Росії. Переконаний, що якби подібне дослідження проводилось би на Україні, результати були б аналогічні.

Стаття «Вплив мотивації на успішність у навчанні старшокласників».

У статті аналізуються результати дослідження деяких аспектів мотивації, як однієї із складових учбової діяльності, від якої залежить переважна частина успіхів у навчанні старшокласників. Ключові слова: мотивація учбової діяльності, успішність та неуспішність у навчанні, самовизначення особистості. Автори звертають увагу на вивчення зв’язку проблеми особистісного становлення старшокласників з питаннями мотивації. Мета статті полягає у наданні читачеві результатів досліджень з виявлення характеру зв’язків між учбовою мотивацією та показниками досягнень у навчанні та їх аналізу .

У дослідженні брали участь учні 9-х та 11 -х класів загальноосвітніх шкіл м. Києва у кількості 122 чоловік. Автори запропонували їм у довільній формі самостійно визначити та назвати причини своєї успішності на неуспішності у шкільному навчанні і у письмовій формі дати відповідь на запитання «Чому я так навчаюся?» Т. П. Захарчук та Л. М. Строкач із відповідей старшокласників роблять такий цікавий для мене висновок: «Ставлення старшокласників до навчання, мотивація учбової діяльності тісно пов’язана з наявністю у них хороших навчальних спроможностей до самореалізації свого інтелектуального потенціалу».

Автори згідні з тим, що сучасна школа стикається з проблемою зниження у більшості учнів бажання навчатися, інтелектуальною пасивністю, невмінням самостійно добувати знання. Їх дослідження показало, що у сучасних старшокласників переважають мотиви власного благополуччя, прагнення до престижу, прагнення досягати успіхів, бути успішним і запобігати невдачам. В учнів старших класів переважають зовнішні мотиви учіння, які спонукають їх здебільшого на досягнення успішного результату, який можна отримати не завжди коректними способами (за підказкою, списати в однокласника та ін.), а не на отримання знань. Інтереси, потреби, потенційні здібності, особистісні якості учня здебільшого залишаються поза увагою.

Із всієї статті я зробив для себе такий висновок: «Саме особистісні риси учня, динаміку розвитку пізнавальної активності необхідно враховувати, аналізуючи причини неуспішності у навчанні».

Стаття «Мотиви пошведски и по — русски: сравним?».

Два питання, котрі цікавлять креативних педагогів: як можуть пригодитись учителю знання про мотивацію школяра і що спонукає учитись дітей у Росії і Швеції? Відповідь на перше: виявляючи мотивацію школяра (те, що характеризує процес спонукання до навчальної діяльності), учитель може керувати цією діяльністю. Відповідь на друге питання можна знайти у даній статті.

Метою допису є дати читачеві інформацію про результати проведення анкетування учнів та учителів в Росії та Швеції. Педагогічне дослідження проводилось з питань мотивації учіння. Порівнюючи мотиви всіх опитаних по різних вікових групах учнів в Росії та Швеції, автор робить наступний висновок: особистісний смисл учіння дещо вищий у російських учнів; головні мотиви у шведській школі - це позиційний, навчальний, ігровий; у російській — позиційний, ігровий і навчальний; внутрішня мотивація до навчання значно вища у російських дітей.

Автор звертає особливу увагу на емоційний компонент мотивації. Наголошує, що потрібно переконувати школярів про значення навчання для них самих, для сім'ї, для суспільства; створювати сприятливий емоційний клімат.

Цікавим для мене особисто став той факт, що у шведських школах безоціночна система навчання.

Порівняльний аналіз науково — популярних статей.

з питань характеристики чинників,.

що впливають на підвищення чи зниження мотивації.

навчальної діяльності учня У всіх статтях порушується одна із найбільш актуальних проблем сучасної педагогіки — мотивація учіння. Автори дописів одностайні у наступному: «Завдання педагогів на сучасному етапі становлення гуманітарної й демократичної освіти — дати такий інструмент у руки дитини, щоб вона вміла і хотіла вчитись». Усі статті доповнюють одна одну, у дечому перегукуються. Коли я прочитав увесь пакет матеріалів, то в моїй уяві постала цілісна картина про категорії мотивів навчальної діяльності, методику і результати їх діагностики як в Україні, так і у Росії, Швеції.

Поряд із викладенням власних думок і тверджень, окремі автори при подачі матеріалу про фактори мотивації навчання посилаються на визначення відомих психологів та педагогів Є. Ільїна та Г. Розенфельда (статті 1 та 2).

Прочитавши науково популярні дописи, я взнав багато нового з питань формування та корекції мотивації учіння. Та найбільш простою у викладі і найбільш пізнавальною для мене стала стаття «Мотивація до навчання». У ній найбільш глибоко охарактеризовані причини слабкої мотивації учіння сучасного школяра. Я зрозумів, що зараз для теперішнього школяра найбільш актуальні суспільно — політичні та професійно — ціннісні мотиви, які і здійснюють значний (але не вирішальний!) вплив на формування слабкої мотивації учіння.

Цікавим є той факт, що лише у статті «Вплив мотивації на успішність у навчанні старшокласників» порушується питання про фактори, які впливають на формування слабкої мотивації учіння, і приводять до зниження рівня успішності. Сучасний школяр перебуває у полоні павутини Інтернету. Учням дуже важко залишатися учбово — вмотивованими, бо, не докладаючи зусиль, можна отримати доступ до різноманітної інформації у всесвітній мережі. Не треба гортати сторінки книжок, енциклопедій, аналізувати, порівнювати. Раз — і учень має легку інформацію, яка не потребує ніякої інтелектуальної переробки.

Тверджень, які суперечать одне одному, у дописах я не знайшов. Та й сказати, що котрась із статей повністю висвітлює тему мого ІНДЗ, я теж не можу. У кожному дописі були окремі тези, твердження, що частково стосувались характеристик причин слабкої мотивації учіння сучасного школяра. Дана тема надзвичайно актуальна, та ще вивчена, очевидно, недостатньо, тому і висвітлюється так куцо у періодичних виданнях.

мотивація педагогіка шкільний Висновки Проблема слабкої мотивації учіння сучасного школяра зацікавила мене настільки, що я вирішив провести маленьке дослідження. Я провів опитування серед педагогів моєї рідної школи. У ньому брали участь 10 учителів із педагогічним стажем понад 20 років. У анкеті пропонував дати відповіді на наступні питання :

Чому сучасні школярі не хотять учитися ?

Які фактори впливають на формування слабкої мотивації учіння у дітей?

Охарактеризуйте основні причини слабкої мотивації учіння сучасного школяра.

Ось узагальнені думки учителів — практиків :

У зв’язку з сучасною реформою освіти набори учнів до 10 класу зменшуються. Коледжі, технікуми, ліцеї не звертають уваги на знання учнів, а приймають усіх. Здобувати міцні знання учням просто непотрібно. «Навіщо сидіти над книжками, коли на платну форму беруть усіх» — не раз кажуть учні своїм наставникам.

Ті учні, які йдуть до середньої школи, наймають репетиторів по тих предметах, що виносяться на зовнішнє тестування і вчать переважно ті чотири предмети, які потрібні для вступу у вузи. До вивчення решти предметів особливих зусиль не докладають.

Сучасні програми, починаючи з першого класу, складні. Мало уваги приділено українській мові та літературі, математиці, фізиці, хімії, не виділяються години на індивідуальну та факультативну роботу. Діти просто губляться, втрачаючи інтерес до навчання.

У програмах кількість годин на основні предмети зменшено, а обсяг матеріалу — ні. Учні просто не в змозі освоїти добре матеріал, не вистачає часу на виконання практичних завдань, а вже треба брати наступну тему.

У школах введено багато предметів, які не так важливі, а на них відводиться багато годин. У нашій школі на уроки дизайну в 11 класі відведено 2 години, а для математики — 3.

У старших класах кожен день по 8 або по 9 уроків. Діти втомлюються, працездатність зменшується, результативність знижується. Учень вдома просто вже не має часу, коли ґрунтовно готуватись до уроків. Найчастіше — просто нічого не вчить.

Сучасні школярі багато часу проводять за комп’ютером, сидять в соціальних мережах годинами, витрачають багато часу на мобільний телефон. Це негативно впливає насамперед на здоров’я. Це виснажує організм учня, з’являється у більшості слабкість, сонливість і небажання нічого робити. Учень живе у віртуальному світі, і навчання у такого школяра на останньому місці.

Сучасна екологія, умови життя призводять до того, що здоров’я у школярів підірване. При обстеженні учнів майже не буває здорових, різні відхилення. По цих причинах діти пропускають уроки, школярі не в змозі самостійно вчитися і губляться у вирі навчанні ще з молодших класів.

Сучасні батьки з перших днів навчання учнів не допомагають їм, не розвивають логічне мислення, не створюють атмосферу культу знань у родині, не прищеплюють любов до навчання. Часто зусилля учителя щодо формування позитивної мотивації до навчання марні, бо нема єдності у поглядах на ці питання батьків і педагога.

У дитсадку навчанню та розвитку дитини приділять малу увагу. Діти приходять до школи зовсім не готові до навчання.

Теперішні підручники не розраховані на сучасних школярів, не допомагають полюбити той чи інший предмет, потребують удосконалення. Підручники не стають друзями школярів.

Підготовка випускників вузів, які приходять до школи, низька. Курси підвищення кваліфікації учителів формальні: зводяться до виконання комп’ютерних тестів.

Працювати з учнями додатково учитель не в змозі: низька заробітна плата і неоплата додаткових занять. Батьки ж платити учителю за додаткові години не мають грошей. А діти не вчаться, бо добре знають — у нашому суспільстві високоосвічена людина дуже часто з порожньою кишенею.

Отже, характеризуючи причини слабкої мотивації учіння сучасного школяра, можна зробити наступний висновок. Навчання — високий суспільний обов’язок, підготовка до громадської й трудової діяльності, шлях до опанування культурного надбання людства. Знання — великий скарб, а вміння вчитись — ключ до нього. Усвідомлення таких простих істин повинно пройти від «низів» до «верхів». Я знаю, що рано чи пізно це відбудеться. І тоді Україна не буде пасти задніх серед інших країн світу за результатами моніторингу TIMSS, який періодично проводиться з метою виявлення якості шкільної природничо — математичної освіти. Лідер рейтингу — Північна Корея. Восьмикласники цієї країни знають математику найкраще у світі. А нам, очевидно, є над чим працювати.

З оптимізмом дивлюсь у майбутнє і вірю, що дуже скоро теми «Характеристика основних причин слабкої мотивації учіння сучасного школяра» просто не буде у переліку для ІНДЗ з педагогіки.