Задачі, зміст, методи розвитку слухового сприйняття

Задачі роботи з розвитку слухового сприйняття:

• 1. Розвиток залишкового слуху дитини в процесі цілеспрямованого навчання сприйняттю на слух мовлення та немовленнєвих звуків.
• 2. Створення та вдосконалення якісно нової слухо-зорової основи сприйняття усного мовлення.
• 3. Збагачення уявлень дітей про звуки оточуючого світу.

Цілеспрямована робота з розвитку слухового сприйняття як з глухими, так і зі слабочуючими дітьми веде до більш повного використання ними залишків слуху, що проявляється у збільшенні відстані сприйняття звуків, його розбірливості.

До змісту роботи з розвитку залишкового слуху входить навчання:

• — відчуттю немовленнєвих (барабан, дудка та ін.) і мовленнєвих (сполучення складів) сигналів при постійному збільшенні відстані від джерела звуку;
• — сприйняттю звуків оточуючого світу;
• — розрізненню на слух немовленнєвих і мовленнєвих сигналів: звучання різних іграшок, визначення кількості, тривалості, гучності, висоти, ритму звучань;
• — сприйняттю на слух мовленнєвого матеріалу: звуконаслідувань, слів і словосполучень, фраз (доручення, питання, розповідні фрази), текстів.

Методи розвитку слухового сприйняття

Робота з розвитку слухового сприйняття глухих і слабочуючих дошкільників починається з навчання вмінню реагувати на немовленнєві та мовленнєві сигнали певною ігровою дією (вироблення умовної рухової реакції на звук). Вправи проводяться без звукопідсилення, спочатку на слухо-зоровій основі, потім — з використанням екрану. Поступово збільшують відстань сприйняття і зменшують силу звуку.

Діти з вадами слуху будуть успішно використовувати залишки слуху, якщо слухові сигнали будуть для них інформативними. Тому особливу увагу приділяють знайомству дитини зі звуками оточуючого світу. Ця робота проводиться протягом всього дня. Необхідно бути уважними і спостерігати за реакціями кожної дитини, щоб вчасно показати їй джерело почутого нею звуку. Дуже важлива емоційна реакція дорослого на звуки. Крім того, проводять спеціальні вправи з цілеспрямованого знайомства зі звуками.

Навчання сприйняттю на слух та розрізненню звуків та їх окремих характеристик (характер джерела звуку, кількість звучань, тривалість, злитість, темп, гучність, висота, напрямок звуку) проводиться в наступній послідовності:

• 1. Розрізнення матеріалу (спочатку двох варіантів, потім — більше) на слухо-зоровій основі з відтворенням певних дій.
• 2. Демонстрація іграшки (малюнку, схеми) з відтворенням відповідного звуку за екраном.
• 3. Розрізнення двох (потім більше) звуків при відтворенні за екраном без зорового підкріплення.

Умовами ефективності роботи з розвитку слухового сприйняття є врахування стану слухової функції, дозування слухового навантаження, обґрунтоване використання звукопідсилюючої апаратури, використання різних видів сприйняття мовлення, оптимальний підбір матеріалу.