Температура та солоність поверхневих вод Атлантичного океану

Північна частина Атлантики внаслідок поступання в неї великої кількості води від теплих течій є значно теплішою, ніж південна. Найвищі температури води зафіксовані в Північній півкулі в серпні, а в Південній — у лютому (+25° на 20° пн. ш. і пд. ш., +10° на 60° пн. ш. і -1°на 60° пд. ш.). Найнижчі температури — в лютому і серпні (відповідно +20, +23° на 20° пн. ш. і пд. ш., +6° на 60° пн. ш. і -1° на 60° пд. ш.). Найтепліші води — на екваторі, де увесь рік температура води становить +26, +28°. Таким чином, річні коливання температур атлантичних вод незначні: на екваторі і в тропіках — не більше 1 — 3°, у субтропіках і помірних широтах — 5−8°, у приполярних — 4° в Північній і практично без змін у Південній півкулі. У Гвінейській затоці температура поверхневої товщі води весь рік +26, +28°. Відмінності в температурах вод західної частини океану в обох півкулях неоднакові: у Північній західна частина холодніша за східну, у Південній — навпаки. атлантичний океан материковий острів Розподіл солоності в цілому відповідає розподілу температури. Висока солоність — понад 37‰ - у тропічних широтах, де мало опадів, велике випаровування, а в високих широтах вона знижується до 35%о. Середня солоність океану — 35,4‰, максимальна — 37,3‰ (у районі Азорських островів, де максимальне випаровування — тут знаходиться центр Азорського антициклону). У пригирлових районах солоність води в океані знижується майже в двічі і досягає 16−17‰.

Крига утворюється в приантарктичних водах, а також у Гренландському і Баффіновому морях. Основний район утворення айсбергів — шельфовий льодовик Фільхнера поблизу Антарктиди та льодовики Гренландії.

Крига в Північній півкулі досягає влітку 40° пн. ш., а в Південній півкулі на південь від 55° пд. ш. вона зустрічається на протязі всього року.