Ушинський про підготовку вчителя

" Якщо медикам ми довіряємо своє здоров’я, то вихователям ввіряємо моральність і розум наших дітей, ввіряємо їхню душу, а разом з тим і майбутнє нашої Вітчизни". Так визначав К. Ушинський роль і значення професії вчителя. Його працю він порівнював з творчістю художника, який створює духовний образ людини.

Головна функція вчителя, за його висловом, — бути посередником між усім, що було благородного і високого в минулій історії людей і поколінням новим, бути охоронцем святих заповітів людей, що боролися за істину і за благо. Вчитель повинен стати живою ланкою між минулим і майбутнім. І тому його справа — одна з найважливіших справ історії.

Відводячи учителеві відповідальну роль у суспільстві, К. Ушинський розробив певну систему його підготовки, зокрема у педагогічних семінаріях. Відповідно до ідеї народності виховання, першою і основною умовою плідної діяльності педагога К. Ушинський вважав його близькість прагненням і інтересам народу.

У викладача середнього навчального закладу знання предмета є далеко не головним надбанням. Головне надбання гімназійного викладача полягає в тому, щоб він умів виховувати учнів своїм предметом. Вчитель має добре знати психологію дітей і чітко визначати мету своєї діяльності.

К.Ушинський писав, що педагоги — це єдиний клас людей, для практичної діяльності яких вивчення духовної сторони людини є так само необхідним, як для медика — вивчення тілесної.

Вчитель має володіти педагогічним тактом, знати свою справу і завжди займатися самовдосконаленням та підвищенням власної професійної майстерності.

Для підготовки народних вчителів він пропонував створювати учительські семінарії («Про проект учительської семінарії»), а для підготовки учителів середніх шкіл — педагогічні факультети при університетах. В університетську учительську семінарію слід приймати вихованців тільки тоді, коли можна з упевненістю передбачити в них хороших вчителів.

ДИДАКТИЧНА СИСТЕМА К.Д. УШИНСЬКОГО МЕТА ОСВІТИ Поєднання формальної та матеріальної цілей освіти: забезпечення оптимальних шляхів засвоєння різноманітних знань про природу і суспільство, необхідних для вдосконалення суспільного життя;

формування світогляду людини ЗМІСТ ОСВІТИ Народна школа:

рідна мова як провідний предмет навчання, засіб морального та розумового розвитку дитини;

• — арифметика, Закон Божий, елементи природознавства, основи вітчизняної історії;
• — основи ремесел.

Середня школа:

• — гуманізація освіти (рідна мова і література, історія, географія, мате матика, природничі науки, сучасні іноземні мови);
• — давні мови (лише для окремих спеціалістів);
• — поєднання класичної і реальної освіти.

ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

Принципи:

наочність навчання; природовідповідність навчання; виховуючий характер навчання; зв’язок навчання з життям; свідомість і активність навчання; послідовність на систематичність навчання; міцність засвоєння знань.