Аналіз вивчення математики в класах гуманітарного напрямку

Мета вивчення математики в школах (класах) гуманітарного спрямування полягає в тому, щоб забезпечити засвоєння учнями системи математичних знань і вмінь, що є складовими загальної культури людини і необхідні для вивчення інших шкільних предметів, сформувати уявлення про ідеї і методи математики, її роль у пізнанні й перетворенні дійсності.

Суттєве значення має математика у формуванні наукового світогляду школярів на основі розвитку в них правильних уявлень про природу математики, сутність і походження математичних абстракцій, співвідношення реального й ідеального, характер відображення математичною наукою процесів і явищ реального світу.

В епоху «математизації» наукового знання, використання математики як мови науки, вивчення її учнями-гуманітаріями має сприяти усвідомленню ними місця і функцій математики в системі наукових знань, давати уявлення про її прикладні можливості в різних галузях людської діяльності, зокрема й тієї, яку вони передбачають обрати в майбутньому.

У гуманітарних школах (класах) залишається незмінною роль математики в розвитку мислення учнів: абстрактного і логічного, необхідних людині для освоєння нових галузей знань, полегшення адаптації до умов життя, що постійно змінюються; алгоритмічного, що передбачає сформованість умінь діяти відповідно до заданих алгоритмів, а також конструювати нові способи дій. Ці якості однаково потрібні і тим учням, яких цікавлять мови, мистецтво, художня творчість, і тим, хто мріє присвятити себе спорту, предметно-практичній діяльності, а також майбутнім історикам, юристам, медикам та ін. Засобами шкільної математики вони формуються на основі чіткого засвоєння математичних понять, прийомів математичного доведення, навичок встановлення логічних зв’язків. Тому знання сутності передбачених програмою понять, властивостей, залежностей, а також уміння свідомо використовувати їх у знайомих ситуаціях не слід ігнорувати.

Вивчення математики в гуманітарних класах передбачає дещо знижений рівень строгості обґрунтувань математичних тверджень у традиційному його розумінні. Математична строгість тут розуміється не як вимога обов’язкового обґрунтування всіх тверджень, що розглядаються, шляхом дедуктивних міркувань. Значна частина з них вивчається без строгого доведення на основі використання конкретних прикладів, наочних ілюстрацій, життєвого досвіду учнів.

На наочно-інтуїтивній основі вводиться також переважна більшість аксіом, понять, формул. Акцент зміщено на формування в учнів уявлень про сутність математичного знання, його логічну структуру, категорії й методи математики, усвідомлення того, яке твердження підлягає доведенню, а яке не підлягає. Це, однак, не означає, що в цих класах слід взагалі відмовитися від доведення тверджень. Цього допустити ніяк не можна, зважаючи на незаперечну педагогічну цінність доведень для усвідомлення методів математики, розвитку мислення школярів, формування їхньої логічної культури.

Курс математики 10—11-х класів містить достатню кількість тверджень, доведення яких цілком доступне і підлягає засвоєнню учнями, що вивчають математику на загальнокультурному рівні.

Програма передбачає вивчення інтегрованого курсу математики без традиційного членування на алгебру з початками аналізу і геометрію. Така його побудова зумовлює посилення міжпредметних зв’язків цих складових у єдиному змісті курсу. Це стосується, зокрема, використання методів аналізу і алгебри в процесі вивчення геометрії, і навпаки. Суттєва увага приділяється також зв’язкам з профільними навчальними предметами, ознайомленню учнів з деякими важливими математичними поняттями і методами, які широко застосовуються в психології, соціології, лінгвістиці та інших гуманітарних науках.

Структурування навчального матеріалу здійснено з урахуванням укрупнення дидактичних одиниць змісту. Зокрема поняття, теореми, формули, пов’язані деякою спільністю, подаються паралельно.

Формуванню в учнів розуміння математики як могутнього засобу пізнання і перетворення дійсності, її ролі в розвитку людської цивілізації, сучасної науки й виробництва, посилення її прикладних аспектів сприятиме і широке використання у вивченні предмета відомостей з історії науки, ознайомлення учнів з доволі драматичною боротьбою ідей, долями математичних відкриттів і їх авторів тощо.

З метою забезпечення наступності навчання й уникнення безвихідних ситуацій при зміні учнем обраного профілю навчання зміст програми узгоджено з базовим змістом середньої освіти з математики шляхом дотримання однакових змістовно-методичних ліній та єдності в трактуванні математичних понять.

Рівень вимог до учнів у класах з гуманітарним спрямуванням має відповідати обов’язковим результатам навчання, встановленим для мінімального обсягу матеріалу з математики в масовій школі. Одночасно треба створювати умови для тих учнів, які здатні засвоювати математику на вищому рівні. Розв’язуючи задачі, доцільно ширше використовувати диференційований підхід до учнів: якщо учень досяг рівня, що відповідає обов’язковим результатам навчання, то йому пропонують складніші задачі.

Програма містить основну (базову) та додаткову (варіативну) частини. Основна частина обов’язкова для вивчення всіма учнями, а з варіативної частини вчитель може відібрати матеріал для розгляду на свій розсуд, враховуючи рівень математичної підготовки учнів класу, їхні інтереси, потреби майбутньої професії тощо. Вивчення його здійснюється за рахунок резервного часу, передбаченого програмою. Кількість годин для розгляду конкретних тем варіативної частини визначає вчитель.

Висновки до першого розділу

Інтерактивні технології - це порівняно новий, творчий, цікавий підхід до організації навчальної діяльності учнів.

Сутність інтерактивного навчання полягає в активному залученні всіх учнів до процесу пізнання. Це співнавчання, взаємонавчання, де вчитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання. Вчитель є рівноправними суб'єктами навчання. Вчитель виступає в ролі організатора, лідера групи.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання проблем Високий рівень успішності учнів не завжди поєднується з високим рівнем творчої обдарованості. У зв’язку з цим потрібно намагатися створити сприятливі умови для самовираження кожної дитини в різних видах діяльності, в тому числі й навчально-творчій.

Саме уроки математики дають виключні можливості прищеплювати інтерес до творчих пошуків, виховувати в дітей бажання шукати нові, кращі шляхи виконання дорученої справи.