Вступ. 
Викладання бального танцю у хореографічному колективі

Бальний танець як історичне явище сягає своїм корінням в побутові форми народного танцю. На певному етапі розшарування суспільства на класи з’явилися салонні, або бальні танці. В основу їх лягли побутові народні танці, які видозмінювалися під впливом норм етикету і укладу життя привілейованих верств суспільства. Перші танцювальні канони і світські танці виникли в XII в., В епоху середньовічного Ренесансу — розквіту замкової лицарської культури. До XVI ст. Бальні танці виконувалися під музичний супровід невеликого оркестру: 4 кларнета, тромбон, 2−3 віоли. Не відрізняючись багатим арсеналом рухів, ці танці, які відносяться до групи бассдансов (низькі танці), поєднували в собі пантомімних сценки та різноманітні танцювальні малюнки. До кінця XVII в. У Франції, Англії та Німеччині починають танцювати контрданс, кілька чинний і строго симетричний салонний танець, запозичений з танців англійських селян. З плином часу, ускладнювалася як танцювальна лексика, так і танцювальні фігури, пози і композиції, що, відповідно, вимагало все більш і більш тривалого навчання вмінню танцювати. Безліч педагогів, балетмейстерів і танцмейстер стали випускати різного роду посібники з навчання майстерності бального танцю. У цих посібниках згадувалися найбільш актуальні на той період часу масові танці. Одними з найскладніших танців були гавот і менует. Гавот містив у собі масу стрибків і заносок, а їх виконання було досить складним і вимагало деякої фізичної підготовки. Менует ж танцював в досить швидкому темпі, що теж було не так просто. У XIX в. Збереглося більшість танців минулих століть, що стали більш доступними в порівнянні з «витонченими» танцями XVIII в. XIX століття — час масових бальних танців. Все популярнішими ставали бали і маскаради. У них беруть участь усі бажаючі міське населення. Провідне місце в XIX в. Належить вальсу. Переважання вальсу на балах не було стихійно, воно виникало поступово. балет дитячий хореографічний Актуальність обраної теми полягає в тому, що на даний момент не існує методичної літератури, яка б розкривала специфіку роботи балетмейстера у дитячому хореографічному колективі бального танцю Тому метою даного дослідження є ознайомитися і і узагальнити принципи організації навчально — виховної роботи дитячих студій бального танцю та розробити орієнтовану навчальну програму.

Об'єктом досліджування є бальний танець.

Предметом є методика викладання бального танцю у дитячому хореографічному колективі.

Для реалізації даної мети нами визначено такі завдання:

• 1. Огляд літератури з досліджуваної теми.
• 2. З’ясувати специфіку організації навчально — виховної роботи в дитячому хореографічному колективі.
• 3. Дослідити виховне значення і методику викладання бального танцю в дитячому хореографічному колективі.
• 4. Розробити орієнтовну навчальну програму з бального танцю для дитячого хореографічного колективу.

Для написання курсової роботи ми використовували такі методи дослідження: аналіз і узагальнення.

Робота складається зі вступу, 2 — х розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг складає - 34 сторінки, з них 30 сторінок основного тексту.