Стан готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів (констатувальний етап експерименту)

Проблема готовності студентів до впровадження пізнавальної діяльності у початковій школі є ключовою для нашого дослідження та потребує ретельного аналізу. Критерії та рівні ефективності підготовки майбутніх вчителів до запровадження пізнавальних завдань, які відображаються у формуванні в студентів готовності до здійснення відповідної діяльності, є важливою складовою дослідження проблеми.

У ряді наукових праць використовуються різні підходи до визначення критеріїв і показників, оцінки та рівнів ефективності підготовки майбутніх учителів до різних видів практичної діяльності. Проте, вивчення літератури показує, що єдиних рекомендацій щодо обґрунтування даних дослідницьких позицій у педагогічних дослідженнях ще не вироблено. Це спонукає нас до самостійної їх розробки.

Вивчення питання про критерії в педагогічних та психолого-педагогічних дослідженнях показало наявність декількох основних підходів до їхнього розуміння. У використанні понять «критерій» та «показник» в основу було покладено їх тлумачення в енциклопедичній та спеціальній літературі. Критерій виражає мірило для визначення, оцінки предмета або явища, ознаку, взяту за основу класифікації, за якою відбувається оцінка, порівняння педагогічних процесів. Якісна сформованість, ступінь вияву критерію виражається в конкретних показниках. Критерій за своїм обсягом є ширшим поняттям, ніж показник, а останній характеризується рядом oзнак. Показник, який є компонентом критерію, служить типовим та конкретним виявом сутності якостей процесу чи явища, що підлягає вивченню. Вoдночас, пріоритет належить тим показникам, які характеризують виявлення якості, насамперед у діяльності, поведінці, вчинках.

Експериментальне дослідження проводилось в три етапи:

• 1. Констатувальний.
• 2. Формувальний.
• 3. Контрольний.

Метою констатувального експерименту було визначення стану підготовки майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів. Відповідно до поставленої мети ми сформулювали завдання, на вирішення яких буде направлена подальша діяльність:

• 1. Визначити основні рівні, критерії та показники готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів.
• 2. Розробити анкету, за допомогою якої можна дізнатися, на скільки студенти — майбутні вчителі початкової школи — є готовими до цілеспрямованого формування у школярів пізнавальної активності.
• 3. Сформувати вибірку студентів, що будуть приймати участь у наших дослідженнях та провести з ними анкетування.
• 4. Проаналізувати результати анкетування та оформити одержані дані у вигляді таблиць та діаграм.
• 5. Зробити відповідні висновки.

У рамках констатувального експерименту нами були визначені такі рівні готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів:

• 1. Високий рівень.
• 2. Середній рівень.
• 3. Низький рівень.

Високий рівень готовності майбутніх фахівців до формування пізнавальної активності учнів характеризується:

• — яскраво вираженою стійкою творчою активністю та продуктивністю, утвердженням цінностей творчості у власній діяльності;
• — вмінням та здатністю оцінити свій індивідуальний стиль діяльності та побудувати план розвитку своєї педагогічної діяльності з урахуванням необхідності використання новітніх педагогічних технологій;
• — глибоким усвідомленням значимості формування пізнавальної активності молодших школярів;
• — вираженою спрямованістю на застосування на власних уроках методів, засобів, принципів, які сприятимуть формуванню пізнавальної активності учнів;
• — наявністю постійної внутрішньої потреби в опануванні знань, умінь та навичок застосовувати методику формування пізнавальної активності на різних уроках;
• — свідомим ставленням до обов’язків, пов’язаних з розв’язанням психолого-педагогічних завдань організації пізнавальної діяльності на уроках;
• — прагненням оволодіти технікою організації і проведення уроків, одним із структурних елементів якого є пізнавальна діяльність, та удосконалювати цю техніку на основі передового педагогічного досвіду та власного професійного досвіду;
• — прагненням до становлення власного стилю у проведенні уроків з використанням пізнавальної діяльності;
• — стійким виявленням активності, ініціативності та творчості під час планування, підготовки та проведення уроків із застосуванням пізнавальної активності молодших школярів;
• — умінням організовувати пізнавальну діяльність учнів, не відступаючи від триєдиної мети уроку, вчасно помічати недоліки, оперативно корегувати і перебудовувати пізнавальні елементи у залежності від конкретних умов конкретного уроку;
• — стійким прагненням до вдосконалення техніки використання пізнавальної діяльності на уроках шляхом спілкування з досвідченими вчителями, методистами, викладачами;
• — виявленням творчості у впровадженні пізнавальної діяльності у початковій школі, що передбачає розробку власних навчально-пізнавальних методик, їх апробацію в школі та об'єктивний аналіз їх ефективності, що виступає складовою моделювання нового педагогічного досвіду;
• — глибокими та міцними психолого-педагогічними знаннями щодо принципів та особливостей поєднання навчальної діяльності та пізнавальної з урахуванням характеристик учнівського колективу.

Середній рівень готовності майбутніх фахівців до формування пізнавальної активності учнів характеризується:

• — орієнтація на оволодіння новими педагогічними технологіями, установка на творчу взаємодію з колегами, прагнення виділяти цілі та задачі власної пошукової інноваційної роботи, використовувати наявні досягнення в педагогічній інноватиці;
• — усвідомлення значимості пізнавальної діяльності в організації навчання молодших школярів;
• — чітко виражена потреба в опануванні знань, умінь та навичок, пов’язаних із застосуванням пізнавальної роботи на уроках;
• — застосування набутих теоретичних знань про пізнавальну діяльність як елемент навчання під час професійної практики, але без видимих проявів творчого підходу;
• — епізодичність використання умінь та навичок з реалізації пізнавальної діяльності, її використання не завжди приносить чітко усвідомлену задоволеність;
• — недостатній вияв активності, ініціативності та творчості під час планування, підготовки та проведення уроків із застосуванням пізнавальних завдань;
• — рівень підготовки до застосування пізнавальної діяльності на уроках оцінюється педагогом як задовільний, однак, упевненості в позитивному впливі цієї діяльності на успіхи в роботі, як правило, немає;
• — наявність суто особистісних мотивів у зацікавленості пізнавальною діяльністю з точки зору їх апробації на уроках;
• — ситуаційне прагнення до вдосконалення техніки використання пізнавальних завдань на уроках шляхом спілкування з досвідченими вчителями, методистами, викладачами;
• — середня успішність з психолого-педагогічних дисциплін та методик предметів, відсутність чітко вираженого бажання опанувати знаннями та вміннями застосовувати пізнавальну діяльність на уроках у початковій школі.

Низький рівень готовності майбутніх фахівців до формування пізнавальної активності учнів характеризується:

• — володіння педагогом в основному набором традиційних прийомів і методів навчання;
• — необхідність застосування пізнавальну діяльність на уроках у початковій школі не повністю усвідомлена, відсутнє прагнення використовувати пізнавальні завдання при навчанні молодших школярів;
• — низька та ситуативна потреба в опануванні знань, умінь та навичок, пов’язаних із застосуванням пізнавальних елементів елементів;
• — відсутність чи слабка вираженість творчої направленості, несформованість цілей власної інноваційної діяльності, відсутність особистісно значимого ставлення до пізнавальної діяльності;
• — застосування пізнавальних завдань на уроках відбувається лише в обов’язковому порядку;
• — нечасті або взагалі відсутні вияви схильності до активності, ініціативності та творчості під час планування, підготовки та проведення уроків із застосуванням пізнавальної діяльності;
• — відсутність прагнення до вдосконалення техніки використання пізнавальних завдань на уроках шляхом спілкування з досвідченими вчителями, методистами, викладачами;
• — низька успішність з психолого-педагогічних дисциплін та методик предметів, відсутність активності в позитивній зміні такого становища та опануванні знаннями та вміннями застосовувати пізнавальну діяльності на уроках у початковій школі;
• — низька оцінка педагогом свої підготовленості до застосування пізнавальних завдань та заперечення ним можливості позитивного впливу участі в інноваційній діяльності на результати власної праці;
• — виконання практичних робіт стосовно використання пізнавальних завдань у навчанні учнів лише за зразком, використання в особистій практичній діяльності лише деяких найпростіших елементів пізнавальної діяльності.

Крім того, ми розробили критерії, за якими можна оцінити особливості підготовки студентів до формування пізнавальної активності молодших школярів, та показники, які одночасно є сутнісними характеристиками кожного з визначених нами критеріїв. Отже, ми можемо назвати такі критерії:

• 1. Мотиваційний критерій.
• 2. Змістово-операційний критерій.
• 3. Емоційно-вольовий критерій.

До показників мотиваційного критерію готовності майбутніх учителів початкової школи до впровадження пізнавальної діяльності відносимо такі:

• — характер ставлення до педагогічної діяльності;
• — формування настрою та постійної орієнтації на педагогічну діяльність;
• — вироблення навичок аналізу та прагнення до активного вирішення нестандартних педагогічних ситуацій, інтересу до планування та освоєння інноваційних технологій;
• — пробудження особистісно значимого ставлення до інноваційної діяльності у школі, зокрема до використання інноваційних педагогічних технологій на уроках, однією з яких виступає пізнавальна навчальна діяльність;
• — прагнення до професійної самореалізації та підвищення ефективності власної професійної діяльності відповідно до принципів інноваційності в освіті;
• — глибока переконаність в тому, що пізнавальні завдання навчання є ефективними;
• — позитивне ставлення майбутнього фахівця до необхідності включення пізнавальних завдань до структури уроку;
• — прагнення майбутнього педагога до удосконалення навчально-пізнавальної діяльності школярів та підвищення рівня їх навчальних досягнень;
• — направленість особистості педагога на постійне вдосконалення професійної компетентності шляхом вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури, звернення до передового педагогічного досвіду, користування сучасними освітніми ресурсами, участь у навчальних семінарах, конференціях та тренінгах;
• — наявність «моделі» застосування пізнавальної діяльності в рамках уроку.

До показників змістово-операційного критерію готовності майбутніх учителів початкової школи до впровадження пізнавальної діяльності відносимо такі:

• — формування готовності педагога до продуктивної педагогічної творчості;
• — володіння знаннями про пізнавальну діяльність, її ознаки, особливості впровадження, умови реалізації, переваги та недоліки;
• — наявність знань про запровадження пізнавальних завдань до навчально-виховного процесу у початковій школі;
• — розуміння особливостей навчання різних предметів у початковій школі із застосуванням пізнавальної діяльності;
• — володіння навичками здійснення навчально-виховної діяльності з застосуванням пізнавальної діяльності, що передбачає наявність знань про відбір методів, форм та конструювання пізнавальних завдань, та варіантів їх застосування відповідно до предмету, етапу та теми уроку, умов його проведення;
• — уміння обирати ті елементи пізнавальної діяльності, що будуть відповідати віковим та розумовим особливостям школярів, активній навчальній діяльності, будуть сприяти встановленню позитивного психологічного клімату на уроці;
• — уміння та навички відібрати з усього різноманіття пізнавальних методів та форм потрібні для конкретного уроку в залежності від змісту та мети навчання; особливостей класного колективу в цілому та окремих його учасників; цілей та завдань навчання на уроці; типу, структури та методики уроку; наявних засобів навчання;
• — вміння творчо переосмислювати нововведення відповідно до умов конкретного колективу учнів та вдало адаптувати впроваджувані концепції та методики;
• — уміння детально спланувати пізнавальні види роботи на конкретному уроці відповідно до календарного навчального плану кожного із предметів початкової школи;
• — уміння розробляти план-конспект уроку, правила та інструкції для впровадження пізнавальних завдань на уроках, продумуючи можливі результати даної діяльності;
• — володіння методикою педагогічного керівництва пізнавальною діяльністю на уроці, що передбачає застосування системи різних педагогічних методів та прийомів, що сприяють реалізації особистісного потенціалу учнів у діяльнісному вимірі;
• — вміння у повній мірі використовувати навчальний, розвивальний та виховний потенціал пізнавальних завдань на уроці.

До показників емоційно-вольового критерію готовності майбутніх учителів початкової школи до впровадження пізнавальної діяльності відносимо такі:

• — загальне позитивне ставлення до процесу формування у школярів пізнавальної активності;
• — внутрішнє спонукання до організації навчального середовища, що у повній мірі дозволить сформувати у школярів пізнавальні можливості;
• — здатність до неперервної організації навчальних заходів, спрямованих на становлення та удосконалення пізнавальної активності дітей;
• — високий рівень розвитку інтелектуальних почуттів щодо професійної педагогічної діяльності взагалі та щодо формування пізнавальної активності школярів зокрема;
• — високий рівень відповідальності за власну діяльність у процесі формування пізнавальної активності учнів початкової школи;
• — здатність до збереження суб'єкт-суб'єктих відносин з учнями у процесі виконання ними запланованих пізнавальних завдань;
• — уміння усвідомлювати свої якості, індивідуальні здібності та професійні вміння та враховувати їх у своїй педагогічній практиці;
• — здатність учителя до самооцінки власної педагогічної діяльності та до постійного професійного самовдосконалення;
• — виявлення толерантності у відносинах з учнями у процесі реалізації на уроках пізнавальних завдань;
• — здатність учителя початкової школи до емпатії;
• — наявність у вчителя рефлексивних навичок;
• — вміння вчителя забезпечувати сприятливий емоційний клімат на уроках;
• — стійкий інтерес майбутніх вчителів до навчальної та професійної діяльності;
• — потреба в здобутті знань із навчальних дисциплін.

Для того, щоб отримати об'єктивні дані про стан готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів, нами була розроблена анкета. До структури анкети входять питання, за допомогою яких можна з’ясувати рівень розвитку кожного з компонентів готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів.

Для проведення констатувального дослідження ми сформували вибірку студентів Бердянського державного педагогічного університету, до якої увійшло 155 студентів III та IV курсів, що навчаються за спеціальністю «Початкова освіта».

Наступним етапом нашої експериментальної діяльності стала діагностика сформованості готовності студентів до формування пізнавальної активності молодших школярів. Для цього було обрано метод анкетування. Відповіді студентів дозволили нам отримати об'єктивну інформацію про підготовку майбутніх фахівців до формування пізнавальної активності молодших школярів.

При розробці анкети ми керувалися певними вимогами до вказаного засобу перевірки:

• 1. Об'єктивність (дозволяє оцінювати педагогічне явище (процес), який досліджується, однозначно, не допускаючи спірних оцінок різними дослідниками).
• 2. Адекватність (тобто оцінюють саме те, що хоче оцінити експериментатoр).
• 3. Нейтральність (однаковість, рівнозначність для всіх явищ (процесів) даного дослідження).

Відповідь на кожне питання оцінювалась в 12 балів. Для подальшого аналізу результатів та розподілу студентів за рівнями підготовки до формування пізнавальної активності молодших школярів кожному з рівнів було присвоєно бальний показник.

Як бачимо, у більшості студентів стан сформованості готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів знаходиться на середньому рівні (50%). Низький рівень сформованості даної готовності у 34% студентів. І лише 16% відповідає високому рівню.

Причинами того, що більшість студентів не достатньо підготовлені до діяльності, пов’язаної з формуванням пізнавальної активності у молодших школярів, можуть бути такі:

• — недостатня теоретична підготовка;
• — відсутність знань про методи, засоби, форми, принципи підготовки майбутніх учителів початкової школи;
• — відсутність розуміння основних умов формування у майбутніх фахівців готовності до формування пізнавальної активності молодших школярів;
• — відсутність практичних умінь та навичок, необхідних для формування у молодших школярів пізнавальної активності.

Результати первинних досліджень показали, що проблема готовності студентів — майбутніх учителів початкової школи — до формування пізнавальної активності молодших школярів потребує більш глибокого вивчення. Для того, щоб побудувати ефективну методику вирішення цієї проблеми, ми проаналізували стан розвитку кожного з компонентів указаної готовності та оформили результати у вигляді таблиць та діаграм.

По-перше, ми розподілили групу студентів, що брали участь у наших дослідженнях, на дві групи: експериментальну (ЕГ) та контрольну (КГ). По-друге, за допомогою методу анкетування ми з’ясували рівні розвитку кожного з компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи до формування пізнавальної активності молодших школярів та порівняли результати обох груп.

Розвиток компонентів готовності знаходиться переважно на середньому рівні. Досить невелика кількість студентів виявила високий рівень готовності. Відсоткові значення низького рівня готовності майже відповідають значенням високого рівня.Результати констатувальних досліджень показали, що найгірше сформований саме змістово-операційний компонент готовності студентів до формування пізнавальної активності школярів. Ми пояснюємо це тим, що у студентів недостатній рівень знань та умінь для того, щоб організувати процес розвитку у школярів пізнавальної активності. До того ж студенти не мають практичного досвіду цілеспрямованого навчання учнів з акцентом на становлення їх пізнавальної активності.

Одержані кількісні дані дозволяють нам спроектувати подальшу експериментальну роботу та приступити до безпосередньої реалізації методики формування готовності майбутніх фахівців до розвитку пізнавальної активності учнів початкової школи та перевірки наукової гіпотези.

Таким чином, проаналізувавши всю необхідну інформацію, ми переходимо до формувального етапу експериментального дослідження.