Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Оптимізація тренувального навантаження у важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

На попередньому базовому етапі застосовуються основні засоби підготовки до яких відносяться зростаючий об'єм у спеціально-допоміжних вправах, вдосконалення техніки виконання класичних вправ. На цьому етапі підготовки поступово збільшується об'єм тренувального навантаження, а також інтенсивність і щільність тренування в спеціальній фізичній підготовці, надаючи перевагу використанню вправ… Читати ще >

Оптимізація тренувального навантаження у важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Оптимізація тренувального навантаження у важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки

Мета: розробити та експериментально обґрунтувати методику індивідуалізації тренувального процесу важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки груп першого року навчання. Матеріал: в дослідженні брали участь 20 важкоатлеток віком 12−13 років. Для оцінки рівня спеціальної фізичної підготовки спортсменок були використані контрольні тести, які рекомендовані навчальною програмою з важкої атлетики. Результати: підтверджено доцільність оптимізації тренувального навантаження спортсменок в групах першого року навчання в підготовчому та змагальному періоді. Рекомендується наступний тренувального навантаження: кількість тренувань у тижневому мікроциклі - 5; співвідношення загальної і спеціальної фізичної підготовки дорівнює 55:45%. Необхідно виключити тренувальні навантаження в класичних вправах з інтенсивністю 90%, понад 90% і не використовувати різноманітних тяг. Висновки: встановлено, що оптимізація тренувального навантаження спортсменок дає можливість значно покращити їх змагальний результат, вдосконалити техніку виконання класичних вправ, зменшити травматизм, підвищити рівень спеціальної фізичної підготовленості.

Популярність жіночої важкої атлетики, як нового, олімпійського виду спорту, почав розвиватися стрімкими темпами, підтвердженням чого є те, що в міжнародних змаганнях приймає участь більше 100-а країн. Велику популярність жіноча важка атлетика має і в Україні, збірна команда якої входить до десятки сильніших команд світу [5,8].

Найбільшою проблемою жіночої важкої атлетики в Україні є підготовка висококваліфікованих спортсменок для збірної команди, які здатні показувати результати міжнародного рівня. Одним з актуальних наукових напрямів, які мають велику практичну значимість, є розробка методики підготовки важкоатлеток з урахуванням особливостей жіночого організму, починаючи з груп початкової підготовки. Не зважаючи на окремі роботи, присвячені розгляду деяких проблем тренувального процесу, цей напрям наукових досліджень у жіночій важкій атлетиці до теперішнього часу не отримав достатнього розвитку в нашій країні (Олешко В.Г., Пуцев О.І., Пуцев С.О.) [8, 10].

В навчальній програмі з важкої атлетики для ДЮСШ, СДЮШОР та ШВСМ розроблені стандарти підготовки важкоатлеток на різних етапах багаторічної підготовки, але вони розроблені без урахування особливостей жіночого організму. Згідно цієї програми вік початку заняття важкою атлетикою хлопчиків дорівнює 10 років, а дівчат 12 років [8]. Але як зазначають науковці Н. Ж. Булгакова (1999), С. А. Левенець (1979), Л. Г Шахліна (1997), W. Mathew (2002), R. M. Malina (1998) дівчатка здатні показувати високі результати на 2−3 роки раніше юнаків, на нашу думку ці вікові особливості необхідно враховувати при побудові структури спортивних тренувань [1, 6, 12, 1420]. Також не враховується і сучасний стан світової жіночої важкої атлетики, і те що чемпіонат України проводиться серед молодших кадетів до 13 років та чемпіонат Європи серед кадетів 13−15 років.

В роботах провідних фахівців Л. В. Волкова (2002), Л.С. Дворкіна (2005), А. Н. Воробьова (1981), В. В. Юста (2003) звертається увага на те, що разом із поліпшенням організаційних, матеріально-технічних основ тренувальної і змагальної діяльності змінюється і характер спортивного тренування [2, 4, 11, 13].

Практично відсутня науково розроблена методика підготовки юних важкоатлеток. В науковій спеціальній літературі лише декларується, що спортивне тренування жінок має будуватися інакше, ніж чоловіків-важкоатлетів, але далі констатації відмінностей між чоловіками і жінками обґрунтованих рекомендацій не має.

Таким чином, визначення і реалізація шляхів удосконалення навчально-тренувального процесу юних важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки в групах першого року навчання, є актуальним напрямом наукових досліджень, що дозволить в подальшому ефективно готувати важкоатлеток міжнародного класу, що є підґрунтям нашого дослідження.

Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики фізичного виховання і спорту Запорізького національного університету з теми «Теоретичні та методичні засади вдосконалення навчально-тренувального процесу і змагальної діяльності спортсменів у різних видах спорту» (державний реєстраційний номер 0114U001797).

Мета дослідження — розробити та експериментально обґрунтувати методику індивідуалізації тренувального процесу важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки груп першого року навчання.

Завдання дослідження — оптимізація тренувального навантаження важкоатлеток в підготовчому та змагальному періоді на етапі попередньої базової підготовки.

Методи дослідження — під час дослідження для вирішення поставленої мети проведено узагальнення науково-методичної літератури, тестування рівня спеціальної фізичної підготовленості, аналіз змагальної діяльності, методи математичної статистики.

Матеріали дослідження — дослідження проводилось на базі Харківського обласного вищого училища фізичної культури і спорту (контрольна група важкоатлеток) та Запорізької СДЮШОР з важкої атлетики «Спартак» (основна група важкоатлеток). У досліджені приймало участь 20 важкоатлеток, з яких двадцять відносились до контрольної групи і така ж кількість до основної. Вік всіх спортсменок дорівнював 12−13 років, спортивна кваліфікація І-й юнацький спортивний розряд. На початку дослідження рівень фізичної підготовленості спортсменок знаходився на одному рівні.

Організація тренувального процесу з важкої атлетики має свої особливості і базується на оптимальному розподілі навантаження, підбору об'єму тренувального навантаження та інтенсивності для кожної спортсменки. Особлива увага приділяється загальній та спеціальній фізичної підготовці [3,7].

На попередньому базовому етапі застосовуються основні засоби підготовки до яких відносяться зростаючий об'єм у спеціально-допоміжних вправах, вдосконалення техніки виконання класичних вправ. На цьому етапі підготовки поступово збільшується об'єм тренувального навантаження, а також інтенсивність і щільність тренування в спеціальній фізичній підготовці, надаючи перевагу використанню вправ, що направлені на вдосконалення швидкісно-силових якостей, гнучкості, координації і розвиток загальної витривалості [8,9].

Великого значення надається морально-вольовій підготовці юних спортсменок, підвищенню тактичної майстерності, умінню реалізувати залікові спроби на змаганнях. Попередньо базовий етап підготовки у важкій атлетиці є важливим в процесі багаторічної підготовки юних важкоатлеток, під час якого закладається необхідний фундамент фізичних і функціональних можливостей спортсменки і майбутній її успіх в спорті.

З метою створення найбільш щадних умов для жіночого організму, досягнення більш високих спортивних результатів в майбутньому, нами було запропоновано оптимізувати тренувальне навантаження юних важкоатлеток, яке рекомендовано навчальною програмою з важкої атлетики для ДЮСШ, СДЮШОР та ШВСМ [8].

Таблиця 1.

Тренувальне навантаження важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки у підготовчому та змагальному мезоциклах* (Навчальна програма з важкої атлетики для ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ, 2011 р.)

Періоди підготовки.

Вправи.

ривкові.

поштовхові.

Тяги ривкові.

тяги поштовхові.

присідання.

жимові.

інші.

усього.

Підготовчий.

Змагальний.

Примітка — мезоцикл складається з чотирьох тижневих мікроциклів.

Розподіл тренувального навантаження важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки у підготовчому та змагальному мезоциклах*

Таблиця 2

Періоди підготовки.

Вправи.

ривкові.

поштовхові.

Тяги ривкові.

тяги поштовхові.

присідання.

жимові.

інші.

усього.

Підготовчий.

Змагальний.

*Примітка — мезоцикл складається з чотирьох тижневих мікроциклів.

Так в навчальній програмі рекомендовано наступний розподіл тренувального навантаження важкоатлеток груп першого року навчання на етапі попередньої базової підготовки у підготовчому та змагальному періоді (табл. 1).

Згідно даної навчальної програми, кількість тренувань у тижневому мікроциклі складає - 6, КПШ 90% максимальної ваги і вище — 2,2% (від загального об'єму навантаження в класичних вправах у підготовчому періоді) та 2,8% (у змагальному періоді), співвідношення ЗФП і СФП дорівнює 65:35% [8].

Виходячи з рекомендацій провідних фахівців і багаторічного власного досвіду запропоновано наступний розподіл тренувального навантаження важкоатлеток груп першого року навчання на етапі попередньої базової підготовки у підготовчому та змагальному періоді (табл. 2).

Було внесено наступні зміни в розподіл тренувального навантаження юних важкоатлеток:

  • 1. Кількість тренувань у тижневому мікроциклі - 5, замість 6 тренувань;
  • 2. Співвідношення загальної фізичної підготовки і спеціальної фізичної підготовки дорівнює 55:45%, замість 65:35%;
  • 3. Не використання в тренувальному процесі важкоатлеток різноманітних тяг;

Збільшення обсягу навантаження в підготовчому періоді ривкових та поштовхових вправ (на 13,4% - в ривкових вправах і на 17,5% - в поштовхових);

Збільшення обсягу навантаження в змагальному періоді ривкових та поштовхових вправ (на 21,7% - в ривкових вправах і на 34,1% - в поштовхових);

Збільшення навантаження в спеціально-допоміжних вправах у підготовчому періоди на 33,7%;

Зменшення навантаження в спеціально-допоміжних вправах у змагальному періоді на 5,26%.

Відсутність тренувального навантаження в класичних вправах з інтенсивністю 90% та понад 90%.

Саме такі зміни дають можливість зменшити кількість травм у юних важкоатлеток і дає можливість значно покращити техніку виконання класичних вправ. Як показує досвід, використання різноманітних тяг на даному етапі підготовки не дає бажаний ефект, так як у даній віковій групі інтенсивно змінюються антропометричні показники спортсменки і як наслідок — змінюється ширина хвату руками, а також розміщення тіла в стартовому положенні.

Розподіл навантаження важкоатлеток у підготовчому мезоциклі* по зонам інтенсивності (КПШ)

Таблиця 3

Вправи.

Зони інтенсивності %.

50−69.

70−79.

80−89.

90−99.

+ 100.

усього.

Ривкові.

;

;

;

;

Поштовхові.

;

;

;

;

Присідання.

;

;

Жимові.

;

;

;

;

;

*Примітка — мезоцикл складається з чотирьох тижневих мікроциклів.

Таблиця 4

Розподіл навантаження важкоатлеток у змагальному мезоциклі* по зонам інтенсивності (КПШ)

Вправи.

Зони інтенсивності %.

50−69.

70−79.

80−89.

90−99.

+ 100.

усього.

Ривкові.

;

;

;

;

Поштовхові.

;

;

;

;

Присідання.

;

Жимові.

;

;

;

;

;

*Примітка — мезоцикл складається з чотирьох тижневих мікроциклів.

Таблиця 5

Показники приросту рівня спеціальної фізичної підготовки важкоатлеток контрольної та основної групи

Контрольні вправи з СФП.

Абсолютний п.

зиріст (кг.).

Відносний приріст (%).

Контрольна група.

Основна група.

Контрольна Група.

Основна група.

Ривок штанги з напівприсідом.

4,5.

9,8.

Піднімання штанги на груди з напівприсідом.

6,2.

16,3.

Піднімання штанги на груди.

8,6.

15,7.

Поштовх штанги зі стойок.

12,3.

15,3.

Присідання зі штангою на грудях.

5,9.

11,8.

Присідання зі штангою на плечах.

8,3.

18,2.

Жим штанги стоячи.

3,9.

9,4.

Збільшення кількості підйомів штанги в ривкових та поштовхових вправах дасть можливість більш краще вдосконалити техніку виконання цих змагальних вправ.

Стосовно підняття штанги великої ваги (90% та понад 90%) в класичних вправах на даному етапі підготовки юних важкоатлеток, то на нашу думку, навантаження з такою інтенсивністю погіршує техніку виконання вправ і приводить до збільшення травм та погіршення емоціонального стану юної спортсменки.

Згідно досліджень О.С. Медведєва та власного досвіду, виконання тренувального навантаження в класичних вправах з інтенсивністю 70−85%, дає максимальну можливість вдосконалення техніки виконання класичних вправ і розвитку фізичних якостей, що сприяє значному покращенню результату важкоатлеток на змаганнях [7].

За зонами інтенсивності та об'єму навантаження тренувального процесу важкоатлеток пропонується наступний розподіл (табл. 3, 4).

Запропоноване навантаження дає можливість достовірно покращити результати важкоатлеток основної групи, в порівнянні з результатами важкоатлеток контрольної групи, які застосовували тренувальне навантаження, що рекомендоване навчальною програмою з важкої атлетики для ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ.

Для оцінки рівня спеціальної фізичної підготовки юних важкоатлеток були використані контрольні тести, які рекомендовані навчальною програмою з важкої атлетики для ДЮСШ, СДЮШОР та ШВСМ [8]. Аналізуючи динаміку приросту показників рівня спеціальної фізичної підготовки важкоатлеток контрольної та основної групи встановлено, що показники всіх контрольних тестів достовірно покращились в обох групах (табл. 5).

Також згідно результатів, показаних спортсменками на офіційних змаганнях, юні важкоатлетки основної групи, за результатами змагальної вправи «Ривок класичний» показали достовірно вищий результат, ніж важкоатлетки контрольної групи (на 6,6%). Відповідно результат в змагальній вправі «Поштовх класичний», вищий у важкоатлеток основної групи (на 8,8%). Результат в сумі двоборства спортсменок основної групи, також значно кращий ніж у спортсменок контрольної групи (на 6,5%).

Висновки

  • 1. Результати отримані під час проведеного дослідження показали, що оптимізація тренувального навантаження юних важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки, дає можливість значно покращити змагальний результат спортсменок, більш ефективніше вдосконалити техніку виконання класичних вправ, підвищити рівень спеціальної фізичної підготовленості та зменшити травматизм.
  • 2. Запропонована оптимізація тренувального навантаження важкоатлеток на етапі попередньої базової підготовки у підготовчому та змагальному періоді сприяє значному покращенню рівня спеціальної фізичної підготовленості юних спортсменок.

Подальші дослідження будуть направлені на оптимізацію тренувального навантаження важкоатлеток на подальших етапах багаторічної підготовки.

Література

  • 1. Булгакова Н. Ж. Девочки в спортивном плавании / Н. Ж. Булгакова, И. В. Чеботарева // Теория и практика физ. культуры. — 1999. — № 6. — С. 37−39.
  • 2. Волков Л. В. Теория и методика детского и юношеского спорта / Л. В. Волков. — К.: Олимпийская литература, 2002. — 296 с.
  • 3. Дворкин Л. С. Тяжелая атлетика: учебник для вузов / Л. С. Дворкин, А. П. Слободян. — М.: Советский спорт, 2005. — 600 с.
  • 4. Дворкин Л. С. Силовые единоборства / Л. С. Дворкин. — Ростов н/Д: Феникс, 2001. — 384 с.
  • 5. Дворкин Л. С. Тяжелая атлетика и возраст / Л. С. Дворкин. — Свердловск: изд-во Уральского университета, 1989. — 198 с.
  • 6. Левенец С. А. Особенности физического и полового развития девочек, регулярно занимающихся спортом / С. А. Левенец // Гигиена и санитария. — 1979. — № 1. — С. 25−28.
  • 7. Медведев А. С. Структура объема и интенсивности тренировочной нагрузки тяжелоатлетов в многолетней динамике / А. С. Медведев // Олимп. — 1996. — № 1. — С. 13−14.
  • 8. Олешко В. Г Важка атлетика: навчальна програма для дитячоюнацьких спортивних шкіл, СДЮШОР, УОР та ШВСМ. / В. Г. Олешко, О.І. Пуцов, К. В. Ткаченко. — К., 2011. — 79 с.
  • 9. Платонов В. Н. Подготовка спортсменов в профессиональном спорте / В. Н. Платонов, М. М. Линец // Профессиональный спорт / С. И. Гуськов, В. Н. Платонов, М. М. Линец, Б. Н. Юшко. — К., 2000. — С. 326−348.
  • 10. Пуцов С. О. Аналіз показників тренувальної роботи важкоатлеток високої кваліфікації різних груп вагових категорій / С. О. Пуцов // Материалы IX междунар. науч. конгресс «Олимпийский спорт и спорт для всех». — К., 2005. — C. 407.
Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою