Розділ 3. Експериментальні дослідження впливу ігрової діяльності у навчанні дітей

Я проходила переддипломну педагогічну практику в 3-А класі Оржицької ЗОШ I-III ст. ім. І.Я.Франка. За час практики я ознайомилася з навчальною програмою 3 класу з курсу «Природознавство». Проводячи уроки я спробувала різні методи, форми і прийоми роботи на уроці. З практики я зробила для себе такий висновок, що для успішного забезпечення активного і осмисленого засвоєння молодшими школярами природничих знань велике значення має правильний вибір і застосування у навчальному процесі методів та засобів навчання.

Початкова ланка, покликана забезпечити подальше становлення дитини, цілеспрямований вияв і розвиток здібностей, формування уміння і бажання вчитись; створити умови для її самовираження в різних видах діяльності, морально — етичного і естетичного розвитку, оволодіння основами здорового способу життя, підготовки до самоуправління в навчально-виховному процесі.

Природознавство покликане озброїти молодших школярів елементарними знаннями про природу як єдине ціле, закласти фундамент для наступного вивчення біологічних, географічних наук у середніх класах школи.

Отже, вже в початкових класах повинне мати місце нагромадження в молодших школярів певних знань Про предмети і явища природи, причому знань не розрізнених, а об'єднаних провідною ідеєю — ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи.

Важливе місце серед методів навчання відводиться дидактичній грі, зазначає Байбара Т. М., яка є особливою формою пізнання дітьми дійсності. Гра допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам’ять, мислення, збуджує інтерес до навчання [ 9]. (Додаток 3).

Ігри, які використовуються на уроках «Я і Україна», класифікують за дидактичними навантаженнями:

ігри, які сприяють формуванню вміння класифікувати;

ігри, мета яких перевірка правильності сформованих уявлень;

ігри, спрямовані на виявлення природних зв’язків, сутність явищ;

ігри, спрямовані на формування вміння орієнтуватися на місцевості.

Навчальні дидактичні ігри, що застосовуються у навчальному процесі під керівництвом учителя (настільні ігри, ребуси, кросворди тощо), використовуються для перевірки знань, розвитку кмітливості, формування творчого мислення.

У дітей молодшого шкільного віку довільна увага розвинена слабо. Як показали дослідження психологів, вона розсіюється через 4−5 хвилин, тому виникає постійна потреба в активізації навчально-пізнавальної діяльності. Для цього слід готувати до уроку різні наочні посібники, цікаві форми роботи, які активізують пізнавальні можливості учнів. (Додаток 3).

Аналіз дослідження Експериментальне навчання проводилась на базі початкової школи як особисто нами під час педагогічної практики, так і вчителем, який працював за запропонованими нами матеріалами. Дослідження проводилося на матеріалі розділу «Тварини в природі».

Врахувавши дидактичні умови та етапи формування природничих уявлень і понять ми розробили конспекти уроків із метою формування і розширення знань про тварин у 3 класі із використанням ігрових методів навчання.

Змістову основу завдань становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна. Природознавство» в 3 класі. Процесуальний аспект завдань передбачав певний рівень сформованості знань, умінь та навичок у молодших школярів на кінець вивчення розділу, відповідно до вимог, зазначених у чинних навчальних програмах.

Критеріями оцінювання результатів виконання учнями завдань підсумкового опитування були якість виконання завдань (правильність і повнота відповіді).

Кількісний і якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального дослідження показав, що учні краще запамятовують навчальний матеріал на тих уроках де використовується різноманітний цікавий матеріал, ігрові методи роботи, адже це краще активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, стимулює їх та заохочує. Результати експерементального дослідження показано в схемі.