Вступ. 
Екологічні дидактичні ігри в початковій школі

Актуальність теми. Історія людства нерозривно пов’язана з історією природи. На сучасному етапі питання традиційної взаємодії її з людиною виросли в глобальну екологічну проблему.

На початку 21 століття, як ніколи дотепер, перед усією людською спільнотою гостро постали проблеми екологічної безпеки на планеті, актуалізації екологічної політики для запобігання порушенню етичних норм ставлення до природи, деградації глобального навколишнього середовища, глобальної екологічної катастрофи. Для України ці проблеми є особливо актуальними. [31].

Розробка й реалізація національної екологічної стратегії у контексті переходу нашої країни до моделі сталого розвитку відповідно до рішень Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992), Всесвітнього саміту в Йоганнесбурзі (2002) та політичних орієнтирів європейського процесу «Довкілля для Європи» потребують екологізації суспільної свідомості, впровадження для учнів системи екологічної підготовки, підвищення їхнього рівня екологічної освіти. А для цього треба виховувати екологічну культуру і відповідальність. І починати екологічне виховання, на нашу думку, треба з дошкільного віку, оскільки в цей час придбані знання можуть надалі перетворитися в міцні переконання.

У документах про освіту («Національна доктрина розвитку освіти», Закон України «Про освіту», програма 1−4 класів тощо) одним із пріоритетних завдань визначено активізацію пізнавальної самостійної діяльності учнів, яка забезпечується ефективними методами та технологіями навчання та виховання школярів [23]. На нашу думку, активізувати пізнавальну самостійну діяльність учнів можна за допомогою дидактичних ігор екологічного спрямування.

Проблеми екологічного виховання та формування екологічної культури школярів досліджували як класики педагогічної думки (В.О. Сухомлинський, К. Д. Ушинський та ін.), так і сучасні вчені-педагоги (В.П. Горощенко, Н. С. Жестова, Л.І. Іщенко, Н.Є. Мойсеюк та ін.), методисти (Н.П. Байбара, О.А. Біда, Н. С. Коваль та ін.) та вчителі-практики (Г.М. Бондаренко, О. А. Гавриленко та ін.). Відтак вчені виявили, що свідоме й бережливе ставлення до природи слід формувати з дитинства у сім'ї та школі, за умови активного формування екологічної культури й накопичення систематичних знань у цій галузі.

Актуальність зазначеної проблеми, відповідність ігрової діяльності віковим особливостям школярів і необхідність активізації пізнавальної діяльності дітей молодшого шкільного віку, недостатня теоретична й практична розробленість цієї проблеми зумовили вибір теми «Екологічні дидактичні ігри у початковій школі».

Мета дослідження: проаналізувати науково-педагогічну літературу з проблеми дидактичних ігор, екологічного виховання школярів і довести, що гра є одним з найефективніших засобів екологічного виховання школяра.

Завдання дослідження:

проаналізувати філософську, психолого-педагогічну та методичну літературу з проблеми екологічного виховання молодших школярів;

визначити сутність поняття «екологічні дидактичні ігри «та уточнити його зміст стосовно молодших школярів;

дослідити досвід використання екологічних дидактичних ігор у молодшій школі.

Об'єкт дослідження: екологічне виховання учнів початкових класів.

Предмет дослідження: зміст і форми екологічних дидактичних ігор у початковій школі.

Для вирішення поставлених завдань використовувались такі методи дослідження:

— Теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної і методичної літератури з проблеми дослідження з метою вивчення психолого-педагогічних засад екологічної ігрової діяльності; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду з метою виявлення особливостей практичної реалізації процесу екологічного виховання молодших школярів.

Теоретичне значення складає узагальнення наукових положень про екологічні дидактичні ігри; обґрунтування необхідності застосовувати ігри екологічного характеру у формуванні екологічної культури молодших школярів.

Практичне значення — дібраний науково-методичний матеріал може бути використаний у масовій педагогічній практиці роботи початкових закладів.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (32)та додатків (…).