Вступ. 
Особливості мовного розвитку дітей дошкільного віку з ДЦП

Кожній сім'ї хочеться мати здорову дитину. Мабуть, не знайдеться батьків, які не бажали б, щоб їх діти були міцними, розумними і красивими, щоб в майбутньому вони зуміли зайняти гідне місце в суспільстві. У деяких країнах зараз нерідко навіть проводяться конкурси на найкрасивіше немовля.

Але у деяких дітей відразу після народження виникають хворобливі зміни м’язового тонусу і ряд інших симптомів, які потім накладають незгладимий відбиток на все життя дитини, — а згодом і дорослого — і на життя його батьків.

Ці явища відомий австрійський лікар і психолог Сигізмунд Фрейд у кінці дев’яностих років минулого століття об'єднав під назвою дитячий церебральний параліч. Хоча, по суті, йдеться не про параліч, як такому, а про порушену координацію рухів, пов’язану з поразкою певних структур головного мозку, що виникає в до і післяпологовому періоді розвитку дитини і в результаті родової травми. Частенько такі поразки трапляються ще у ембріона. Їх винуватцями бувають інфекція, антитіла, неправильний резус-фактор або гіпоксія новонароджених.

В процесі мовного розвитку формуються вищі форми пізнавальної діяльності, здібності до понятійного мислення. Оволодіння здатністю до мовного спілкування створює передумови для специфічно людських соціальних контактів, завдяки яким формуються і уточнюються уявлення дитини про навколишню дійсність, удосконалюються форми її віддзеркалення.

За даними Мастюковой О. М. мовні розлади спостерігаються у 70 — 80% дітей з ДЦП. За закордонними даними, в 50-х роках поширеність ДЦП варіювалася від 1 -го в Англії до 4-х в США на 1000 дошкільників. У 1999 році Семенова О. М. привела такі дані про поширеність ДЦП в Росії: в 1962 році — 0,4 на 1000 дитячого населення, в 1972 році — 1,72 на 1000, в 1982;89 роках — 5,6−8,9 на 1000 [17].

Проблеми порушення спілкування дитини з ДЦП з однолітками, складнощі адаптації в групі однолітків в сучасному суспільстві набувають усього більшого соціального значення. Для повноцінного психічного розвитку дитини важливий не лише сам процес спілкування з дорослим, особливо з батьками, але також велика і роль спілкування з однолітками. Розвиток комунікативних навичок, і їх значення для загального психічного розвитку дітей з ДЦП вивчені набагато менше, ніж спілкування здорової дитини з однолітками і з дорослими, причому потребностно — мотиваційний аспект спілкування хворої дитини з ровесниками мало привертав увагу дослідників.

Вивченню порушення спілкування у дітей з дитячим церебральним паралічем присвячено багато спеціальних досліджень, в яких розглядаються питання їх патофізіології, клініки і корекції. Цій проблемі присвячені роботи Даниловой Л. О., Мастюковой О. М., Ипполитовой М. В., Шипициной Л. М., і ін.

Порушення мови в тій або іншій мірі (залежно від характеру мовних розладів) негативно впливають на увесь психічний розвиток дитини, відбиваються на його діяльності, поведінці.

У зв’язку з цим актуальним видається вивчення проблеми мовного розвитку і особливостей дітей з ДЦП.

З урахуванням актуальності цієї проблеми ми обрали тему дослідження: «Особливості мовного розвитку дітей дошкільного віку з дитячим церебральним паралічем».

Мета роботи суто практична: зробити мову (чужу, а потім і свою) предметом спостереження і уважного відношення учнів, закласти основи культури мовної поведінки. Але якщо ми хочемо свідомого відношення дитини до слова, до мови і мовних дій, то необхідно озброїти його тими знаннями, які допоможуть зрозуміти (у доступних межах) сенс використовуваних термінів.

Об'єкт дослідження : — мова дітей старшого дошкільного віку.

Предметом нашого дослідження є виявлення особливостей розвитку розмови дошкільників і вправи, спрямовані на формування і збагачення дитячої мови.

Формування повноцінного мовного розвитку дошкільників є найважливішим напрямом процесу навчання. Це пояснює актуальність обраної теми.

Мета дослідження — вивчення особливості розвитку мови дошкільників в процесі навчання; формування у дітей умінь будувати висловлювання на задану тему в певному стилі і жанрі: правильно, змістовно, виразно, ефективно.

Відповідно до мети дослідження були поставлені завдання:

• 1. Вивчити літературу по цій темі і дати теоретичне і психолого-педагогічне обґрунтування проблеми.
• 2. Скласти систему мовних вправ.
• 3. Вивчити особливості розвитку мови у дітей старшого дошкільного віку.
• 4. Скласти методичні і психолого-педагогічні рекомендації по підготовці і проведенню вправ по розвитку мови дітей.

Гіпотеза нашого дослідження полягає в припущенні, що систематичне, методично точне проведення мовних вправ на заняттях по розвитку мови сприяє розвитку зв’язної мови дошкільників, формуванню навичок самоконтролю, попередженню і усуненню типових мовних помилок учнів, підвищенню якості дитячих висловлювань.

Контрольна робота складається з двох частин. Перша частина містить психолого-педагогічні основи розвитку мови дошкільників. Друга присвячена діагностиці логопедічної та корекційної роботи дітей старшого дошкільного віку. У розділі «Список літератури» представлений список використаної наукової і методичної літератури.