Система вищої освіти Франції

Система вищої освіти Франції переживає сьогодні підйом: немає такої спеціальності, яку не можна було б одержати в одному з навчальних закладів Франції.

При цьому кожен десятий студент, який одержує вищу освіту на французькій землі, — іноземець. Французька система вищої освіти мобільна і гнучка. Університетська освіта ділиться на три цикли, по закінченні кожного з яких студент одержує відповідний диплом.

Перший цикл тривалістю два роки являє собою початковий етап вищої освіти, на якому здійснюється загальнонаукова підготовка. Після закінчення циклу видається диплом про загальну університетську освіту (Diplome d’Etudes Universitaires Generales, DEUG) із зазначенням відповідної галузі знань.

У деяких університетах, які здійснюють підготовку інженерів, після першого циклу видається диплом про природничо-наукову і технічну університетську освіту (Diplome d’Etudes Universitaires Scientifiques et Techniques, DEUST), який, незважаючи на назву, являє собою не дипломи в загальноприйнятому сенсі, а лише свідчення, що підтверджують проходження початкового 2-х річного етапу навчання, що є необхідною умовою для продовження освіти на більш високому рівні.

Багато хто зупиняються саме на цьому щаблі, оскільки такий документ дає можливість знайти непогану роботу.

Цілком інше призначення має університетський диплом в області технології (Diplоme Universitaire de Technology, DUT), що видається після закінчення 2-річної підготовки в університетських технологічних інститутах. У цих навчальних підрозділах, що функціонують в рамках університетів, навчальні програми орієнтовані не стільки на вивчення наукових основ майбутньої спеціальності, скільки на придбання професійних знань в галузі техніки та економіки. Переважна більшість випускників цих інститутів відразу ж включається в трудове життя в якості фахівців середньої ланки, і лише невелика їх частина йде до спеціалізованих вузів на більш високий рівень підготовки.

На другий цикл, що складається з двох послідовних однорічних ступенів, що завершуються отриманням дипломів ліценціата (Licence) і «метріз» (Maitrise), в яких вказується назва вивченої дисципліни приймаються студенти, які успішно закінчили перший етап університетської освіти.

Кожен з них розглядається в якості диплому про закінчену вищу освіту тривалістю 3 і 4 роки відповідно і при вступі на роботу дає право на зайняття службової посади відповідного рівня.

Залежно від обраної спеціальності та типу навчального закладу навчання на другому циклі має переважно фундаментальний характер або полягає в комбінації фундаментальної та професійної складових. Однак в останнє десятиріччя було відкрито безліч нових напрямів підготовки (особливо з сучасних прикладних розділів науки: інформатика, електроніка, прикладна економіка та менеджмент та ін.), в яких професійна складова займає все більш значуще місце. Тому було прийнято рішення про введення освітніх програм професійного ліценціата, орієнтованих на безпосереднє включення випускників в трудове життя.

Якщо при переході з першого на другий цикл вищої освіти вимога відповідності профілів попередньої і подальшої підготовки трактується дуже широко, то під час вступу з першого рівня другого циклу (ліценціат) на другий (метріз) ця вимога стає дуже жорсткою.

Третій цикл вищої університетської освіти призначається для спеціалізації та залучення до науково-дослідницької діяльності. Приймаються на цей цикл особи, які мають «метріз» з відповідної спеціальності. Навчання протягом одного року завершується отриманням «диплому про вищу спеціалізованому освіту» (Diplоme d’Etudes Superieures Specialisees, DESS), у разі вибору програми спеціалізації, або «диплому поглибленої підготовки» (Diplome d’Etudes Approfondies, DEA), якщо програма носить дослідний характер.

Обидві зазначені дипломи, для отримання яких потрібно в цілому 5 років навчання, є дипломами про вищу університетську освіту третього циклу. Для навчання на ступінь доктора (Doctoral) зазвичай приймаються особи з дипломами поглибленої підготовки. Вони зобов’язані протягом 2−4 років виконати кваліфікаційні вимоги, які полягають в здачі теоретичних іспитів за фахом, проведення наукового дослідження за обраною темою, написання і захист дисертації.

Підготовка фахівців в області медицини здійснюється в університетах без поділу на цикли. Для отримання диплома лікаря — доктора медицини (Docteur en Medecine) потрібно 6 років навчання та 1 рік практичного стажування (інтернатури), тобто всього 7 років.

Відповідно до 5 років (включаючи 1 рік стажування) потрібно для отримання дипломів фармацевта (Diplome de Pharmacien) і хірурга — стоматолога (Diplome de Chirurgien-Dentiste).

Подальша професійна підготовка цих фахівців з метою отримання свідоцтва (Certificat) про спеціалізацію в певній галузі медицини здійснюється протягом 2 років.

У спеціалізованих вищих навчальних закладах на відміну від університетів поділ процесу навчання на цикли, як правило, відсутній.

У той же час зберігається різноманітність рівнів підготовки, при цьому рівень кожного професійного диплому може бути співвіднесений з рівнем відповідного диплому одного з трьох циклів університетської освіти.

Диплом інженера (Diplome d’Ingeneur) вимагає звичайно 5 років підготовки, яка може здійснюватися за двома схемами: безперервне 5-річне навчання на базі середньої школи або 3-річне (завершальне) навчання на базі попередньої підготовки протягом 2 років. Ця попередня (предінженерна) підготовка здійснюється в спеціально функціонуючих для цього вищих підготовчих класах, навчальні плани яких містять значні обсяги математики, інформатики, фізики та хімії в різних співвідношеннях, залежно від спеціалізації.

Випускники підготовчих класів вступають в інженерні школи та інститути за конкурсом, в якому також можуть брати участь і особи, що закінчили перший цикл природничо-наукового або науково-технічного підрозділу університету.

Шляхів вступу у французькі вузи декілька. Перший — найпростіший з формальної точки зору — полягає в тому, щоб одержати французький ВАС — атестат бакалавра. Цей документ — стовідсотковий пропуск в університет, але, на жаль, одержати його можна, тільки здавши іспит після закінчення французького ліцею та показавши при цьому гарний результат. Тому цей шлях при всій його простоті найлегшим не назвеш.

Є й інші варіанти. Людині, що твердо знає, у якому саме французькому ВНЗ вона хоче вчитися, найкраще спробувати направити лист у приймальну комісію цього ВНЗ, викласти причини, що спонукали його зупинити свій вибір саме на цьому навчальному закладі, і, зрозуміло, розповісти про себе. Шанси отримати позитивну відповідь набагато зростають у тих, хто провчився рік або два в українському вузі.

Якщо ваша кандидатура у Франції сподобається, вам надішлють запрошення на здачу тесту з французької мови DALF (Diplome approfondi de langue francaise). При цьому, щоб вас допустили до іспиту на отримання DALF, попередньо варто здати ще один, менш важкий, іспит та одержати Диплом про вивчення французької мови (DELF).

В останні кілька років у багатьох вищих навчальних закладах, особливо приватних, з’явилися платні магістерські програми англійською мовою. Вони орієнтовані на іноземців і припускають 1−2 роки навчання. На них приймаються випускники українських вузів, які володіють англійською мовою. Щоб вступити на них, потрібно надати диплом та академічну довідку при прослухані курси та отримані оцінки, а також результат тесту TOEFL (550−700 балів) або IELTS (6,0−7,0 балів). Іноді екзамен з англійської влаштовує сама школа. Навчання на таких програмах платне.