Перекладознавчий підхід до аналізу мотиву як жанроформувальної одиниці кінотексту (на матеріалі українських перекладів англомовних психологічних кінотрилерів)

У статті пропонується обґрунтування релевантності здійснення перекладознавчого аналізу психологічного кінотрилера крізь призму поняття кінематографічного мотиву; висвітлюються сучасні теорії та базові положення мотивіки, розроблені вченими-літературознавцями та фольклористами у ХХ ст. Аналіз практичного матеріалу доводить, що мотив гри постає одним з фундаментальних мотивів кінотексту піджанру психологічний трилер. Мотив гри істотно впливає на формування саспенсу та розкриття образів персонажів, а адекватне відтворення його вербальної реалізації у перекладі входить до магістральних завдань перекладача.

Ключові слова: кінотекст, жанр, мотив, переклад.

The article aims at proving the relevance of using the term `motif', related to the field of film studies, within the translational analysis ofpsychological thriller film text; it highlights modern and classical scientific approaches to motif studies, developed in XX century by prominent Soviet and modern Russian scholars in the field of folklore and literature studies. Grounding on these approaches, the paper reveals that each genre is characterised by its typical motifs, that may be verbally expressed in all the contexts of a film text: characters, time and space, plot and composition, lexical context etc. The practical part of the article sheds light on the genre-forming function of".

Key words: film text, genre, motif, translation.

В статье обосновывается релевантность использования понятия кинематографического мотива в ходе переводоведческого анализа психологического кинотриллера; освещаются современные теории и базовые положения мотивики, разработанные в ХХ в. учеными-литературоведами и фольклористами. Анализ практического материала демонстрирует, что мотив игры является одним из фундаментальных мотивов кинотекста поджанра психологический триллер. Мотив игры оказывает значительное влияние на формирование саспенса и раскрытие образов персонажей, а адекватное воссоздание его вербальной реализации входит в комплекс принципиальных заданий переводчика психологического кинотриллера.

Ключевые слова: кинотекст, жанр, мотив, перевод.

Перекладознавчий аналіз англомовних психологічних кінотрилерів (далі - ПКТ) з метою виявлення жанрово-специфічних рис і релевантних стратегій їх відтворення українською мовою передбачає розуміння кінотексту як складної лінгвосеміотичної конструкції, яка складається з трьох компонентів — вербального, візуального й аудіального. Цей метод аналізу також пов’язаний з потрактуванням кінофільму як об'єкту мистецтва та спорадичної необхідності у залученні кінознавчої термінології. До методу трансдисциплінарної екстраполяції неодноразово закликали дослідники аудіовізуального перекладу (Х. Діаз-Сінтас, П. Сабальбеаскоа, Ф. Шоме), наголошуючи на тому, що саме він допоможе якнайповніше розкрити характеристики такої комплексної одиниці аналізу як кінотекст.

У цій розвідці ми пропонуємо розглянути доцільність застосування у перекладознавчому аналізі ПКТ поняття кінематографічного мотиву, яке широко використовується у сучасному вітчизняному та зарубіжному кінознавстві й кінокритиці, а також у літературознавстві, проте до сьогодні залишається на периферії інтересів дослідників і перекладачів-практиків кіноіндустрії. Актуальність дослідження полягає в нагальній необхідності розширення методологічного інструментарію у вивченні кінотексту з урахуванням його міждисциплінарного статусу.

Незважаючи на те що термін «мотив» фігурує переважно в розвідках кінокритиків і кінознавців, теоретичне осмислення й обґрунтування він отримав у ХХ столітті на ниві фольклористики та літературознавства в напрацюваннях таких науковців, як М.М. Бахтін, А.І. Белецький, А. Л. Бем, К. Бремон, А. Н. Веселовський, В.В. Віноградов, А. Дандес, Л. Долежел, А. Греймас, В. Кайзер, Ж. Курте, І.Є. Мандельштам, В. Я. Пропп, А. П. Скафтимов, С. Томпсон, Б. В. Шкловський і Б.І. Ярхо. Серед сучасних науковців проблему мотивіки на матеріалі художніх текстів вивчають Р. Грюбель, І. Елстейн, А. Ліпскер, І.В. Сілант'єв та ін.

Мета цієї статті полягає в обґрунтуванні релевантності здійснення перекладознавчого аналізу ПКТ крізь призму поняття мотиву. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: висвітлити базові положення сучасних теорій мотивіки; аргументувати доцільність залучення поняття мотиву в ході перекладознавчого аналізу кінотексту; проаналізувати відтворення засобів реалізації мотиву гри на матеріалі українських перекладів сучасних англомовних ПКТ.

На початку 2000;х рр. увага дослідників мотивіки була спрямована на підведення підсумків наукової роботи попередників у цій царині та виявлення релевантної методології дослідження мотиву. Так, російський учений І.В. Сілант'єв [У ПКТ Phone Booth (Телефонна будка) посеред білого дня PR-менеджер Стю відповідає на дзвінок, що лунає з вуличної телефонної будки на одній з центральних вулиць великого міста. Несподівано для себе він стає заручником харизматичного анонімного злодія-маніпулятора, який використовує телефонний шантаж з метою вплутування невдахи у свою підступну гру. У цьому кінотексті образ антагоніста демонструє як ознаки комунікативної поведінки психопата, так і «Інакшого» — дитя, що виражається у його тяжінні до дитячих вигуків на кшталт «Yoo-hoo! Yoo-hoo!» чи «Pee-ka-boo!» з іронічною інтонацією задля знущання над своїм опонентом, коли той припускається помилки. Злодій всю ситуацію утримання Стю в заручниках сприймає як свою розвагу, гру, актуалізуючи мотив гри такими репліками:

Стю, ти досі не второпав?

У ПТ відбулася елімінація лексеми the game, яка слугує маркером-актуалізатором мотиву гри, що на рівні всього кінотексту в цілому позбавляє образ антагоніста його характерних рис. Варто відмітити, що сприйняття реципієнтом антагоніста як такого, що «грається» зі своєю жертвою, сприяє формуванню саспенсу, адже гра — це креативність, непередбачуваність, азарт, емоції, а тому такий «гравець» здатний на шокуючі та несподівані вчинки. Нехтування маркерами актуалізації мотиву гри на рівні персонажного контексту вважаємо некоректним при перекладі ПКТ.

У досліджуваному кінотексті зустрічаємо наступний приклад неадекватного відтворення лексичного маркеру мотиву гри при перекладі іронічної репліки антагоніста:

Можеш, якщо хочеш.

На перший погляд повна заміна висловлювання при перекладі зберігає семантику репліки, проте адекватності перекладу відповідатиме не лише відтворення семантичного навантаження, але і збереження прагматики, що полягає у формуванні негативного вербального образу антагоніста, який сприймає жахливий процес знущання над своєю жертвою як гру, та ще й вимагає від свого заручника не лише дотримуватися правил цієї гри, а ще й веселитися разом з ним. Неуважність перекладача до лексичних маркерів мотиву гри у ВТ призвела до втрати важливої особистісної характеристики образу антагоніста, що істотно вплинуло на редукцію саспенсу у ПТ — основної жанрової характеристики ПКТ.

Частково адекватний переклад віршованого послання у листівці серійного вбивці журналістам місцевої газети з приводу святкування Хелловіну спостерігаємо в українському перекладі ПКТ Zodiac (Зодіак):

Лексемі game, яка у ВТ слугує маркером мотиву гри, у ПТ прагматично відповідає лексема грати, а сталому вислову clue in відповідає лексема підказка, що дозволяє відтворити інтенцію антагоніста — надати підказку жертвам свого підступного плану, щоб ті зробили наступний крок у його жорстокій та заплутаній грі. Єдина перекладацька похибка в цьому випадку — втрата у ПТ лексики мортальної тематики, яка властива ПКТ: bones, ache, яка цілковито елімінована у ПТ. У цьому випадку можна було б і не помітити недоліку, якби на візуальному рівні кінотексту паралельно з озвучуванням віршованого тексту не демонструвалася власне листівка. На ній зображений скелет (один з символів Хеловіну), що дриґає картонними кістками, а ця інформація, у свою чергу, корелює з лексемою bones і викликає пряму асоціацію з Днем усіх святих. У ПТ, на жаль, цей зв’язок повністю втрачено. кінотекст персонаж мотив переклад Назва роману «The most dangerous game», яка у ПКТ Zodiac (Зодіак) стає однією з вагомих підказок для розкриття особи анонімного злочинця, у ПТ перекладена у такий спосіб: «Найнебезпечніша дичина». У фільмі розкривається тема роману — лютий граф у середньовічному маєтку розважається полюванням на людей. Лексичну заміну відповідника лексеми game — гра на лексему дичина у ПТ можна пояснити її семантичною близькістю з поняттям полювання, проте акцент у ВТ зроблено саме на тому, що вияв надзвичайної жорстокості представлений у формі гри так само, як антагоніст на прізвисько Зодіак, натхненний подіями роману, «грає» зі своїми жертвами. У цьому випадку ми знову констатуємо неадекватне відтворення лексичної реалізації мотиву гри, що призводить до неповного розкриття образу антагоніста у ПТ.

У результаті дослідження ми дійшли висновку, що поняття мотиву можна використовувати в ході перекладознавчого аналізу психологічного кінотрилера з метою виявлення його жанрової специфіки, проблем її відтворення мовою перекладу та пошуку шляхів їх подолання. Аналіз теоретичних джерел показав, що мотив реалізується в усіх контекстах кінотексту та характеризується повторюваністю в кінотекстах у межах жанру. Одним з фундаментальних мотивів кінотексту піджанру ПКТ постає мотив гри, який істотно впливає на формування саспенсу та розкриття образів персонажів, а адекватне відтворення вербальної реалізації мотиву гри при перекладі входить до магістральних завдань перекладача ПКТ.

До перспектив подальшого дослідження належить детальне вивчення специфіки відтворення реалізації інших жанроформувальних мотивів ПКТ (мотив трансформації, мотив загадки, мотив протистояння та ін.) при перекладі кінотексту з англійської мови на українську.

Література

• 1. Бем А. К уяснению историко-литературных понятий / А. Бем // Известия Отделения русского языка и словесности Российской Академии наук. — 1918. — Т. 23. — Кн. 1. — С. 225−245.
• 2. Веселовский А. Историческая поэтика / А. Веселовский: [вступ. ст. И. К. Горского; сост., коммент. В. В. Мочаловой]. — М.: Высшая школа, 1989. — 406 с.
• 3. Ветловская В. Е. Анализ эпического произведения. Проблемы поэтики // В. Е. Ветловская. — СПб.: Наука, 2002. — 214 с.
• 4. Краснов Г. В. Сюжет, сюжетная ситуация // Г. В. Краснов. Литературоведческие термины (материалы к словарю). — Коломна, 1997. — С. 47−49.
• 5. Пропп В. Я. Исторические корни волшебной сказки / В. Я. Пропп.; научная редакция, текстологический комментарий И. В. Пешкова. — М.: Изд-во «Лабиринт», 2002. — 336 с.
• 6. Силантьев И. В. Поэтика мотива / И. В. Силантьев; отв. ред. Е. К. Ромодановская. — М.: Языки славянской культуры, 2004. — 296 с.
• 7. Томашевский Б. Теория литературы. Поэтика: Учебное пособие / Б. Томашевский [вступ. статья Н. Д. Тамарченко; комм. С. Н. Бройтмана при участии Н. Д. Тамарченко]. — М.: Аспект Пресс, 2002. — 334 с.
• 8. Фрейденберг О. М. Поэтика сюжета и жанра / Подгот. текста. и общ. ред. Н. В. Брагинской. — М., 1997. — 445 с.