Відтворення деонтичної модальності в перекладі німецькомовних нормативно-правових договорів (на матеріалі міжнародних німецько-українських угод)

У статті охарактеризовано поняття деонтичної модальності та визначено засоби її реалізації в німецькомовних нормативно-правових договорах. За допомогою зіставного аналізу аутентичних текстів міжнародних угод німецькою й українською мовами узагальнено особливості відтворення деонтичної модальності та наведено практичні рекомендації щодо перекладу нормативно-правових текстів.

Ключові слова: деонтична модальність, квазімодальне дієслово, семантична ознака модального дієслова, юридичний переклад.

Аннотация.

Баклан

В статье охарактеризовано понятие деонтической модальности и определены средства ее реализации в немецкоязычных нормативно-правовых договорах. При помощи сопоставительного анализа аутентичных текстов международных соглашений на немецком и украинском языках обобщены особенности передачи деонтической модальности и приведены практические рекомендации по переводу нормативно-правовых текстов.

Ключевые слова: деонтическая модальность, квазимодальный глагол, семантическое свойство модального глагола, юридический перевод.

Annotation.

Baklan

The given article characterizes a notion of deontic modality and defines its rendering means in German legal and statutory agreements. Through the comparison analysis ofauthentic texts ofinternational treaties in German and Ukrainian the particularities of deontic modality rendering are summarized and the practical recommendations related to the translation of legal and statutory texts are given.

Key words: deontic modality, quasi-modal verb, semantic feature of a modal verb, legal translation.

З огляду на модусно-диктальні зв’язки у висловленні категорія модальності є важливим аспектом перекладознавчих досліджень. Ключову роль у текстах нормативно-правових договорів відіграє деонтична модальність. Її відтворення в перекладі безпосередньо залежить від прагматичної інтенції змісту вихідного тексту. Важливим завданням для кожного перекладача, який має справу з перекладом нормативно-правових текстів, є вдале оперування наявним інструментарієм засобів вираження деонтичної модальності в німецькій та українській мовах. Для досягнення окреслених цілей у нагоді стають аутентичні тексти міжнародних німецько-українських угод, адже порівняльне вивчення текстів окремих жанрів (А.Г. Гудманян, В.І. Карабан, Т. Р. Кияк, І.В. Корунець та інші автори) надає обраній темі комплексного характеру. Категорія модальності розглядалась у працях В. фон Гумбольдта, М. Бреаля, Е. Бенвеніста, Р. Ф. Палмера, К.-Г. Ґеттерта, Г. Я. Солганіка, В. В. Виноградова, Ю. С. Степанова, О. В. Зеленщикова та інших учених. Спираючись на антропоцентричну парадигму сучасних перекладознавчих досліджень, яка ґрунтується на функціональній стороні перекладу (П. Кусмауль, Ю. А. Найда, К. Норд, М. Снелл-Горнбі) та враховує комунікативні й прагматичні аспекти (Ґ. Гінделанґ, Ґ. Зенфт, Й. Майбауер, Дж. Остін, Дж. Серль, Дж. Ліч, Н. Д. Арутюнова, Ф. С. Бацевич, Г. Г. Почепцов, О.О. Селіванова, Л. Р. Безугла, І.П. Сусов та інші автори), доцільно спрямувати наукові пошуки в русло дослідження особливостей відтворення модальності в окремих мовних парах. Зокрема, невирішеним залишається питання відтворення деонтичної модальності в перекладі німецькомовних офіційно-ділових текстів відповідно до комунікативно-прагматичних аспектів цільової аудиторії, що безпосередньо пов’язується з проблемою адекватного тлумачення норм міжнародного права.

Метою статті є аналіз існуючих засобів деонтичної модальності в німецькомовних нормативно-правових договорах і визначення особливостей їх відтворення українською мовою. Це передбачає систематизацію опрацьованого матеріалу та опис ключових особливостей відтворення деонтичної модальності в перекладі українською мовою.

Переклад міжнародних угод здійснюється за умови відтворення комунікативної функції, референтного змісту й формальної структури тексту.

[6, с. 229]. Маючи справу з німецько-українськими міжнародними угодами, слово «переклад» доцільно розглядати опосередковано як один з етапів укладання аутентичних текстів. Кожна з редакцій міжнародних угод німецькою й українською мовами має однакову юридичну силу [2, с. 154; 3, с. 7]. На думку правників, жоден із рівноаутентичних текстів не може вважатись вихідним текстом або текстом перекладу. Однак із позиції перекладознавства саме зіставний аналіз таких текстів дасть змогу виявити певні прагматичні особливості відтворення окремого об'єкта лінгвістичних досліджень, що пов’язано з різним сприйняттям тексту окремими мовними спільнотами. Результати цього аналізу зможуть надати практичні рекомендації перекладачу, який працює в царині юридичного перекладу.

Сучасні лінгвістичні дослідження розглядають модальність як функціонально-семантичну категорію, що позначає різні види відношення висловлення до дійсності, а також різні види суб'єктивної кваліфікації повідомлення [8]. Деонтична модальність визначає характеристику практичної дії з позицій визначеної системи норм [10]. Вона надає висловленню значення примусовості (гр. deon «обов'язок»), яка виявляється в опозиціях дозволено vs. недозволено, обов’язково vs. необов’язково та можливо vs. неможливо. Деонтична модальність корелює з волітивними репрезентаційними інтенціями бажання й наміру [1, с. 32]. Отже, за допомогою деонтичної модальності в текстах міжнародних нормативно-правових договорів відбувається регулювання поведінки суб'єкта міжнародного права. Адекватне відтворення деонтичної модальності в перекладі дає змогу уникнути небажаних юридичних імплікатур, які виникають у зв’язку з тлумаченням окремої норми права.

У текстах міжнародних угод німецькою мовою деонтична модальність виражається за допомогою квазімодальних дієслів, модальних дієслів sollen і dьrfen, а також граматичної конструкції haben/sein + zu + Infinitiv у значенні необхідності чи можливості та конструкції zu + Partizip I у складі поширеного означення, які мають свої особливості відтворення українською мовою.

Квазімодальні дієслова не є модальними дієсловами, проте мають модальне значення. У німецькій мові вони зазвичай вживаються із часткою zu [7, с. 315]. У перекладі квазімодальні дієслова відтворюються за допомогою словникових відповідників (veranlasst sein/gehalten sein бути зобов’язаним, erlauben/gestatten/genehmigen дозволяти, berechtigt sein мати право тощо). Завдяки квазімодальним дієсловам ми спостерігаємо експліцитне відтворення деонтичної модальності в перекладі, наприклад:

Die.

Vorschriften.

Засобами відтворення деонтичної модальності в німецькій мові є модальні дієслова sollen та dьrfen, які в перекладі також передаються за допомогою словникових відповідників. Проте досить часто ці відповідники розмивають межі деонтичної й об'єктивної модальностей, через що складно ідентифікувати в перекладі наявність визначеної системи норм, яка є обов’язковою для реалізації деонтичної модальності. Модальне дієслово sollen «бути зобов’язаним, слід, треба, годиться» [9, с. 559] визначає випадок, коли на адресата з боку визначеної інституції чи окремої особи (відправника) покладається певна мета дії. Семантичними ознаками модального дієслова sollen є наказ «Gebot» і вимога «Zuwendung», які позначають інтерес іншої сторони [7, с. 306]. З метою пом’якшення категоричності вимоги в текстах міжнародно-правових договорів використовується форма умовного способу (Konjunktiv II) sollte, семантичне значення якої не відтворюється в перекладі, зазнає трансформації заміни за допомогою засобів, що виражають волітивні пропозиційні стани (на кшталт має на меті), або взагалі вилучається в україномовних текстах міжнародних угод.

Модальне дієслово dьrfen «могти (з дозволу), сміти, мати право» [9, с. 181] означає можливість виконання дії з дозволу іншої сторони. Його семантичними ознаками є наказ/вимога «Gebot» та розпорядження «Disposition» [7, с. 301]. Через лексичні особливості української мови в тлумаченні норми права досить складно відтворити модальність, адже спостерігається збіг словникових відповідників dьrfen «могти» та kцnnen «могти». У цьому разі деонтична модальність відтворюється в перекладі імпліцитно з контексту, наприклад:

Schiffeund/oderта/або Для текстів міжнародних угод, укладених українською мовою, характерне вилучення деонтичної модальності. Це можна пояснити особливостями організації україномовного комунікативного простору, який має тенденцію до імплікації висловлювань. Модальне значення висловлювання відтворюється з контексту нормативно-правових документів та на основі пресупозитивних знань у галузі міжнародного права, яке чітко прописує дотримання визначених договірними сторонами положень. Наприклад:

Stehen.

Модальне значення необхідності мають інфінітивні конструкції з допоміжними дієсловами haben чи sein. Конструкція haben + zu + Infinitiv зазвичай має модальне значення необхідності, проте іноді може означати можливість, яка постає з контексту [5, с. 112]. Вона відтворюється за допомогою «слід, треба, необхідно» чи «може/можуть». В окремих випадках модальне значення вилучається в перекладі, наприклад:

Bei.

Конструкція sein + zu + Infinitiv зазвичай вживається в значенні можливості, хоча іноді може означати необхідність, що визначається контекстом [5, с. 113]. У текстах міжнародних угод вона відтворюється за допомогою «слід, необхідно, треба, повинен» або «може/можуть». Така тенденція спостерігається лише в 20% випадків [4, с. 245−246]. Наприклад:

Die.

Die.

В україномовних редакціях міжнародних договорів модальні значення зазнають граматичних замін (стану, способу часу тощо). Часто відбувається заміна граматичного часу, що не суперечить нормам німецької мови, згідно з якими теперішній час (Prдsens) відтворює дію, спрямовану на недалеке майбутнє, наприклад:

Das.

У складі поширеного означення деонтична модальність може бути відтворена за допомогою граматичної конструкції zu + Partizip у складі поширеного означення, яка відтворюється за допомогою підрядного означального речення зі збереженням модальності, наприклад:

Bei.

Іноді модальне значення конструкції zu + Partizip I відтворюється за допомогою лексичних засобів мови перекладу, наприклад:

Beide.

Прикметник майбутній є смисловим розвитком поширеного означення die zu schlieЯenden Vereinbarungen («домовленості, які слід укласти»). Непоодинокі випадки вилучення модального значення цієї конструкції, наприклад:

Die.

Відтворюючи деонтичну модальність у перекладі, необхідно максимально зберегти семантичне значення модальних дієслів, щоб уникнути небажаних юридичних імплікацій у перекладі та викривлення смислу. Наприклад:

Die.

На нашу думку, вислів вільні надавати позбавлений у своєму значенні будь-яких обмежень, що в цілому не відповідає значенню модального дієслова dьrfen та може спричинити небажані юридичні імплікації. З метою уникнення таких невідповідностей варто використовувати словниковий відповідник модального дієслова dьrfen «мати право».

Отже, деонтична модальність визначає характеристику практичної дії відповідно до встановленої системи норм у межах понять «обов'язково», «дозволено» та «заборонено». У німецькомовних міжнародних угодах деонтична модальність виражається за допомогою квазімодальних дієслів, модальних дієслів sollen і dьrfen, а також граматичних конструкцій haben/sein + zu + Infinitiv та zu + Partizip I у складі поширеного означення, які по-різному відтворюються в аутентичних текстах українською мовою, що пов’язано з різним ступенем організації німецькомовного й україномовного комунікативних просторів. Загалом відтворення деонтичної модальності в перекладі нормативно-правових угод виявляє тенденції експліцитного та імпліцитного способів вираження. Перший спирається на використання словникових відповідників квазімодальних і модальних дієслів, а другий на вилучення чи заміну модальних значень. Імпліцитне відтворення деонтичної модальності відбувається завдяки контексту та пресупозитивним знанням у галузі міжнародного права. Це може слугувати підґрунтям для подальших досліджень імплікативного складника відтворення деонтичної модальності в перекладі не лише офіційно-ділових текстів, а й текстів інших жанрів.

Література

• 1. Безугла Л.Р. Лінгвопрагматика дискримінації у публіцистичному дискурсі: [монографія] / Л. Р. Безугла, І.О. Романченко. Х.: ФОП Лисенко І.Б., 2013. 182 с.
• 2. Гердеґен М. Міжнародне право / М. Гердеґен; пер. Р.І. Корнута. 9-те вид., перероб. і доп. К.: К.І.С., 2011. 516 с.
• 3. Зарума-Панських О.Р. Англійська лексика міжнародних договорів: структурні, семантичні та дискурсні особливості: автореф. дис. … канд. філол. наук: спец. 10.02.04 / О.Р. Зарума-Панських. Львів, 2001. 21 с.
• 4. Кияк Т. Р. Перекладознавство: німецько-український напрям: [підручник] / Т. Р. Кияк, А. М. Науменко, О. Д. Огуй. К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. 543 с.
• 5. Helbig H. Deutsche Grammatik: ein Handbuch fьr den Auslдnderunterricht / G. Helbig, J. Buscha. 1. Dr. Berlin; Mьnchen; Wien: Langenscheidt, 2001. 654
• 6. Kupsch-Losereit S. Vertragstexte / S. Kupsch-Losereit // Handbuch Translation / P. KuЯmaul, P.A. Schmitt (Hrsg.). Zweite, verbesserte Auflage. Tьbingen: StauFFenburg Verlag Brigitte Narr GmbH, 2006. S. 228−230.
• 7. Weinrich H. Textgrammatik der deutschen Sprache / H. Weinrich; unter Mitarb. von M. Thurmair. 4., rev. Aufl. Hildesheim; Zьrich: Olms, 2007. 1112 S.
• 8. Словники
• 9. Лингвистический энциклопедический словарь / под ред. В. Н. Ярцевой. 2-е изд., доп. М.: Большая российская энциклопедия, 2002. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://lingvisticheskiy-slovar.ru.
• 10. Мюллер В. К. Великий німецько-український словник: [близько 300 000 слів та словосполучень] / В. К. Мюллер. 4-те вид., випр. та доп. К.: Чумацький Шлях, 2012. 792 с.
• 11. Ивин А. А. Словарь по логике / А. А. Ивин, А. Л. Никифоров. М.: Туманит; Изд. центр «ВЛАДОС», 1997. 384 с.