Принципи української графіки. 
Алфавіт. 
Співвідношення звуків і букв

Співвідношення писемних знаків (літер) із фонтичною системою мови регулює графіка. Досконалість графічної системи мови визначається тим, наскільки точно літери письма відповідають звукам. Українську графіку вважають однією з найдосконаліших, оскільки більшість літер українського алфавіту відповідає одному звукові (напр., вода, сад, той, лоза, вузо, око, риба, чотири, знати, далеко, туди тощо).

Основу сучасної графіки становлять літери, розділові знаки та апостроф. У графічній системі мови використовують також знак наголосу, особливо в тих випадках, коли зміна наголосу впливає на значення слова (пор. обід і обід, захід і захід тощо).

Сукупність усіх літер (букв), уживаних у мові і розміщених у певному усталеному порядку, має назву алфавіт. Сучасний український алфавіт складається з 33 літер, кожна з яких за формою буває великою і малою, а за різновидом відтворення — друкованою і писаною. Літери українського алфавіту розташовані у такому порядку: Аа, Бб, Вв, Гг, Ґґ, Дд, Ее, Єє, Жж, Зз, Ии, Іі, Її, Йй, Кк, Лл, Мм, Нн, Оо, Пп, Рр, Сс, Тт, Уу, Фф, Хх, Цц, Чч, Шш, Щщ, Ьь, Юю, Яя.

Повної відповідності між літерами (буквами) і звуками, які вони позначають, немає. У переважній більшості буква позначає один звук, проте одна буква може передавати й два звуки, або для позначення одного звука вживатися дві букви:

Букви ї і щ завжди передають по два звуки:

ї [ji]: їхати [ji'хатие] - 5б., 6 зв.

щ [шч]: щавель [шчаве'л'] - 6б., 6.зв.

• 2. Букви я, ю, є передають один або два звуки:
  • а) один звук — у позиції після приголосного і вказують на м’якість цього приголосного: свято [с'в'а'то];
  • б) два звуки — у позиціях:
    • — на початку слова: яблуко [jа'блуко];
    • — після голосного: приєднатися [приеjедна'тиес'а];
    • — після апострофа: в’юн [вjу'н];
    • — у словах іншомовного походження після м’якого знака: ательє [атеил'je'].
• 3. Буквосполучення дж, дз можуть передавати один злитий звук або два окремих звуки:
  • — один злитий звук дж, дз, якщо належать до однієї морфеми, наприклад, кореневої:

джміль [джм'і'л'],.

дзвінок [дз'в'іно'к];

два окремих звуки, якщо належать до різних морфем, наприклад, префікса і кореня:

підживити [п'іджиеви'тие];

відзначити [в'ідзна'чиетие].

Літера ь (м'який знак) не позначає жодного звука і використовується лише для пом’якшення твердих приголосних звуків в українських і запозичених словах: дьоготь, сьомий, Львів, Ньютон.