Вживання прийменника vers
При визначенні часових відносин, прийменник vers використовується для передачі приблизного часу дії. В українській мові йому відповідає прийменник під та іменник в давальному відмінку чи прийменник близько та родовий відмінок іменника: При визначенні просторових відносин прийменник vers показує напрямок дії. Він передається в українській мові прийменником до та давальним відмінком іменника… Читати ще >
Вживання прийменника vers (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Прийменник vers використовується в придієслівному управлінні, де він виражає просторові та часові відносини.
1. При визначенні просторових відносин прийменник vers показує напрямок дії. Він передається в українській мові прийменником до та давальним відмінком іменника:
Se diriger vers la fenкtre — Направитися до вікна.
Aller vers la riviиre - Йти до річки.
Nager vers le bord — Пливти до берега.
2. При визначенні часових відносин, прийменник vers використовується для передачі приблизного часу дії. В українській мові йому відповідає прийменник під та іменник в давальному відмінку чи прийменник близько та родовий відмінок іменника:
Le facteur a apportй la lettre vers — Поштар приніс листа близько.
six heures du soir шести годин вечора.
Nous irons nous promener vers le soir — Ми підемо гуляти під вечір
Nous avons terminй notre travail — Ми закінчили свою роботу під.
vers midi полуденок (близько полудня).
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ
Отже, за відсутності у французькій відмінкових флексій, синтаксичні відносини виражаються за допомогою артикля, прийменників, певного порядку слів, а в усному мовленні інтонаційними засобами, які на письмі передаються пунктуацією. Широке використання прийменників та прийменникових конструкцій для вираження синтаксичних відносин в словосполученнях є відмінною особливістю сучасної французької мови. Однак широка сфера застосування прийменників не виключає можливості й безприйменникових конструкцій В прийменникових словосполученнях характер підпорядкованого зв’язку виражається прийменниками та формою залежного слова. В безприйменникових же словосполученнях підпорядкування виражається формою підпорядкованого слова та його місцем по відношенню до головного слова словосполучення. Неоднорідними є форми підпорядкування. Підпорядкований зв’язок та форми його вираження залежать від мети висловлювання, від думки, яка виражається. Основу словосполучення складає головне слово, функції якого виконують знаменні частини мови (які володіють певними морфологічними якостями. Тому розділення словосполучень на групи пов’язане з вченням про частини мови. Кожній частині мови властиві свої, типові для неї, підпорядковані зв’язки та характерні особливості управління: присубстантивне, приад'єктивне та прислівникове.