Аналіз блогів Мустафи Найема та Єгора Соболєва на сайті інтернет-видання «Українська Правда»

український блогосфера журналістика сайт Блог керівника незалежного бюро журналістських розслідувань «Свідомо» Єгора Соболєва ані трохи не програє в інформативності і насиченості інщим блогам. У матерілах Соболєва достатньо аналітики, роздумів на тему актуальних політичних та соціальних подій.

Однак даний блог цікавий в першу чергу тим, що автор в ньому постає перед нами скоріше не як журналіст, а як громадський діяч, як представник української інтелігенції, про інертність яку так багато говорять останнім часом. Соболєв допомогою свого блогу висуває ідеї реформації українського суспільства, намагається розбудити його і стати більш вимогливими до влади. В принципі, він виконує одну з найважливіших функцій журналістики — функцію «4-ї влади», функцію контролю за чиновницьким апаратом.

Ось один з найбільш цікавих постів Єгора Соболєва (13 квітня 2012 р.), в якому він пропонує створити загони народної міліції.

«…Після двох місяців розмов, знайомств та пошуку спортзалу (добра ознака — з того, що не розпродано — все переповнено) завтра збираймося на перше тренування. Ідея — самоорганізуватіся для вирішення проблем міста. Ціль номер один — ті, хто палить і п'є на дитячих майданчиків та у парках. Причому хочемо бути максимально ніжними и дипломатичними, щоб після зустрічі з нами люди прієднувалися або махали услід хустинками, а не писали заяву до міліції. З нею спробуємо налагодіті співпрацю — там багато справжніх людей и гідніх справ.

Звісно, може вийти черговий пшик, далі розмов та одного провального рейду не підемо (на радість моїй Марусі). Але намагайтеся спробувати. А якщо вийде — буде розкішній інструмент об `єднання, гарних змін в багатостраждальному Києві и гарних чоловічіх справ у малочоловічому XXI столітті.

Цікаво — давайте знаті … «.

Досить нехарактерний пост для середньостатистичного українського журналіста-блогера. Тут не обговорюється ні політика, ні економіка, ні спорт. У центрі уваги Єгора Соболєва, як правило, — суспільство з його реальними вадами. Можна вважати його утопістом, проте він щиро намагається поліпшити, модернізувати соціум, що, як мінімум, гідно поваги.

Після ратифікації угоди по Чорноморському флоту практично кожен український журналіст у своєму блозі висловив свою думку з цього приводу. Єгор Соболєв надійшов трохи інакше, розмістивши 28 квітня в своєму щоденнику матеріал під назвою «Неможливо віправити те чого Немає». У цьому невеликому роздумі виражена думка про те, як повинно реструктуризуватися українське суспільство в умовах нової влади. Тема Чорноморського флоту тут практично не піднята, однак з контексту можна побачити негативне ставлення Соболєва до останніх українсько-російськими домовленостями. Ось витяг з цього поста, в якому автор пропонує 5 кроків, необхідних для побудови сильної українського суспільства:

«…Що означає утворювати державу?

Як на мене, є 5 зайнять:

• — Самоорганізувуватіся, але не просто для вирішення проблеми, а задля створення зв’язків, звічок робити щось один для одного та виявлення лідерів;
• — Займатися патріотічнім, культурним, громадянським та спортивним вихованям молоді;
• — Створювати віддані людям медіа;
• — Проектувати державний устрій, який врахує попередні помилки;
• — Пропагувати розуміння серед співвітчізніків, що їхні біди — не від России, Америки, чі неправильно обраної влади, а от того, що держава з ефективним механізмом формування влади, єдіною історією, сильними геополітічнім планом та могутньою наукою і збройною силами просто не взмозі створити гідні умови.

За якусь годину (не швидко) прийде година, коли ми цю державу створімо.

Головне — не обманювати собе і не імітуваті боротьбу за Україну … «.

Таким чином, хотілося б відзначити блог Єгора Соболєва як один з найменш заполітизованих в порівнянні з блогами багатьох інших українських журналістів.

Блог Мустафи Найема можна по праву назвати осередком української свободи слова. Досить символічним є те, що сторінка Мустафи Найєма знаходиться саме на сайті «Української Правди» — першого в Україні незалежного і опозиційного на той момент сайта, який був створений ще в 90-х роках небезвідомим Георгієм Гонгадзе. Найєм, тележурналіст каналу TVI та хронікер політичного ток-шоу «Шустер Live» «в своєму блозі піднімає багато соціальних та політичних тем. Одними з провідних тем є теми залежності української журналістики та втручання в неї діючої до влади та соціальної политики влади.

Варто також відзначити, що саме весни 2012 року блог Мустафи Найєма придбав воістину журналістський характер і став викликати величезний інтерес користувачів — в середньому на кожен пост блогера припадає близько 100 коментарів, що можна вважати дуже пристойним результатом, який поки недосяжний Єгора Соболєва. А останні записи Найєма — «Хто гвалтує ЗМІ», «Маразм в Адміністрації міцнішає не по днях …» викликають ще більше бурхливі дискусії і обговорення — на кожен пост доводиться 200−400 коментарів.

Якщо порівнювати блог Найєма з блогом його колеги Єгора Соболєва, то в очі відразу впадає безкомпромісність і жорсткість Найєма як журналіста. Він пише прямо, без натяків, і вже по заголовку поста можна здогадатися, як він ставиться до об'єкта свого матеріалу (напр.: «Сергій Тігіпко розписався у своій непорядності»). Часто у нього в блозі можна зустріти і відверте жартування над політиками, у т.ч. над першими особами країни. Ставитися до цього можна по-різному, проте буде безглуздим говорити про те, що Найєм ховається за інтернет-безкарністю, щоб когось образити. Якщо подивитися його ТВ-ефіри, то можна помітити, що там він веде себе абсолютно так само — «на грані фолу», якщо так можна виразитися. Хоча не варто забувати, що журналіст насамперед — людина, і ніщо людське йому не чуже, як говорив Теренцій. У всіх людей різний темперамент, і засуджувати Мустафу за деяку запальність буде не зовсім правильно.

Ми провели контент-аналіз матеріалів блогів М. Найема та Є. Соболєва на предмет висвітлення соцільної проблематики з по наступним критеріям:

• — досвід роботи «третього сектору»: форми самоорганізації громадян для вирішення своїх проблем, механізми взаємодії НКО з владою та бізнесом у соціальній сфері, потенціал громадських організацій у різних сферах соціального життя: ресурсні центри, благодійні акції, добровольча допомогу, консультативна допомога, телефон довіри, довідково-інформаційна система і т.д.;
• — проблеми незахищених верств населення: безробітні, мігранти, неповні сім'ї, питання соціального сирітства, ставлення до престарілим громадянам, створення безбар'єрного середовища для людей з обмеженими можливостями, адаптації та соціалізації дітей з обмеженими можливостями;
• — проблеми молоді: алкоголізм, наркоманія, СНІД, криміналізація суспільства і підліткова злочинність, доступності та якості освіти діяльність дитячих установ (школи, сімейні дитячі будинки, пансіонати, сирітські притулки та ін);
• — екологічна та природоохоронна діяльності: форми і досвід діяльності громадських екологічних організацій, екологічні проблеми регіонів і екологічна експертиза, екологічна освіта та ін;
• — пропаганда здорового способу життя: популяризація масового спорту і фізкультурного руху, роль спорту у вихованні, «соціальні» хвороби та їх профілактика, фізичне і психічне здоров’я, інформація про нетрадиційні методики лікування: арт-терапія, музична терапія та ін;
• — теми морального виховання та екології особистості: принципи громадянського суспільства, толерантності, сімейні та моральні цінності, міжетнічні, міжконфесійні проблеми, спонсорська допомога, досвід благодійних фондів, традиції меценатства;
• — соціально-трудові відносини і економічна політика: соціальний захист населення, соціальне забезпечення та соціальне страхування, доходи і рівень життя населення, розвиток ринку праці, охорона праці та екологічна безпека.

Після проведеної роботи, ми можемо побачити, що протягом аналізованого періоду (травень-грудень 2012 року) журналісти М. Найем та Є. Соболєв мають у своїх блогах записи з вищезазначених підтем:

• — досвід роботи третього сектору — 4 записи;
• — проблеми незахищеності верств населення — 5 записів;
• — проблеми молоді - 5 записів;
• — природоохоронна діяльність — 5 записів;
• — пропаганда ЗОЖ — 6 записів;
• — теми морального виховання та екологія — 5 записів;
• — соціальна політика — 10 записів.