Антична культура. 
Стародавня Греція

Після вивчення матеріалу теми ви повинні вміти:

• — визначати місце античної культури в історії людської цивілізації;
• — називати основні етапи становлення давньогрецької культури;
• — аналізувати світогляд та мистецтво Давньої Греції;
• — описувати основні досягнення давньогрецької культури.

Теоретичний мінімум: — природа (античність, архаїка, дорійці, ахейці, аед, рапсод, епос, міф, релігія, філософія, антропоцентризм, мораль, гуманізм, політеїзм, атеїзм, герой, муза, дифірамб, риторика, софіст, еллінізм);

• — людина (архітектура, ордер, фреска, фриз, пластика, канон, калокагатія, гармонія, периптер, лірика, театр, вазопис, трагедія, комедія, курос, кора, хор, скульптура, барельєф, корапластика, кераміка, статуя);
• — суспільство (поліс, акрополь, агора, демократія, схоле, академія, ліцей, палестра, гімнасион, пандейя, література, класика, рабство, громадянин, варвар, бібліотека, олімпіада, кіфаред, педагог, афоризм).

Основна частина.

У Європі найстародавнішими були культури Середземномор’я. Тут вироблено динамічну цивілізацію, що називається античною. Вона виробила новий тип світобачення, який утвердив свою самодостатність. Його особливість — універсалізм, що поєднав громадське і особисте. На досягненнях античної культури засновано всю європейську цивілізацію літературні жанри, античні сюжети, філософські системи, основи наук.

Антична культура — культура Давньої Греції та Давнього Риму.

Культура Давньої Греції або Еллади — основа розвитку європейської культури.

Історія культури Еллади сягає своїм корінням у далеке минуле. Кожен період розвитку давньогрецької культури має значні досягнення.

Періодизація культури Давньої Греції.

Старогрецька культура сформувалася на базі крито-микенської культури 3−2 тис. до н.е. Історія грецької культури поділяється на періоди:

• — Кріто-мікенський (3 — 2тис. до н.е.):
  • а) час становлення раннього класового суспільства, створення рабовласницьких держав;
  • б) витончена крітська та більш сувора культура;
  • в) культурні досягнення крітської культури — палацу у Кіносі, Закра Фесті тощо, лабіринт; центри Мікенської культури — Мікени, Тірінф, Аргос, Пілос, Афіни, Спарта, Іаск;
  • г) епічні поеми Гомера «Іліада» та «Одісея»; час іонійських рапсодів та колійських аедів.
• — Гомерівський (11−9 ст. до н.е.):
  • а) утворення міфологічної системи,
  • б) розвиток гончарного мистецтва;
  • в) удосконалення технології кування, литва, штампування металів.
• — Архаїчний (8−6 ст. до н.е.):
  • а) розробка головних моральних норм;
  • б) розробка естетичних ідеалів античності;
  • в) зародження філософії, наук, головних жанрів літератури, ордерної архітектури, олімпійських ігор;
  • г) виникнення алфавітної писемності(24 знаки).
• — Класичний період (5−4 ст. до н.е.):
  • а) економічний, політичний і культурний розквіт після перемоги над персами (сер. 5 ст. до н.е.);
  • б) тріумф афінської демократії^ сильні позиції демоса: народне зібрання стало головним органом влади);
  • в) народження філософського вчення — софістики;
  • г) норми планування грецьких міст (Акрополь, Агора, класична модель храму);
  • д) творчість скульпторів Фідія, Мірона, Поліклета, Скопаса, Праксителя та Лісіппа;

e) розквіт афінського театру (драматурги Есхіл, Софокл, Еврипід, Аристофан).

• — Елліністичний період (4−1 ст. до н.е.) — заключний етап грецької культури:
  • а) розквіт науки, техніки, філософії, літератури і мистецтва у центрах елліністичної культури (острови Егейського моря, Олександрія, Пергам, Антіохія);
  • б) будівництво величних споруд (Олександрійський маяк, Колос Родоський);
  • в) багатофігурні рельєфи і скульптурні композиції(фриз храму вівтаря Зевса в Пергамі, скульптурна група родоської школи «Лаокоон»);
  • г) славетні статуї(«Ніка Самофракійська», «Афродіта Мілоська» Агесандра (2 ст. до н.е.).

Еллінистична культура вплинула на культуру Давнього Риму.

Архаїчна Греція — це Греція часів Великої колонізації та переходу до нового суспільно-політичного ладу. З’явилисярабовласницькі міста-держави (поліси). У полісах формувався особливий тип елінської культури.

Міфологія відігравала велику роль у житті еллінів. Вона пройшла певні етапи розвитку, була різноманітною і багатою за змістом.

З міфологічними уявленнями тісно пов’язані релігійні вірування давніх греків. Історик Геродот писав, що богів грекам створили Гомер і Гесіод. З гомерівських часів у Греції утвердилися олімпійські боги на чолі із Зевсом. Антична релігія була політеїстичною, тобто багатобожною.

Віра в олімпійських богів стала офіційною релігією — її проповідували поліси, оспівували література і мистецтво. Багато богів було покровителями полісів та всіляких професій. На честь богів будували храми, ліпили статуї, приносили жертви, влаштовували ігри: олімпійські, піфійські, істмійські, немейські.

Видатною подією духовного життя еллінів стало виникнення філософії.

Грецька культура ступила на шлях раціоналістичного пояснення природу, суспільства і людини.

Філософія отримала в античному суспільстві статус вищої освіти. Філософські та наукові знання викладали в славнозвісних школах. В Афінах це були Академія філософа Платона та Ліцей філософії Арістотеля.

Духовний світ людини стає об'єктом вивчення таких видатних філософів, як Сократ, Протагор, Платон, Арістотель.

Завдяки філософській антропології у грецькій культурі відбулося відкриття людської особистості та індивідуальності на високому теоретичному рівні.

Філософи-софісти стали першими професійними вчителями мудрості.

Афіни у класичну епоху стали символом грецької демократії та перетворилися на загальноеллінський центр виховання, освіти, ремесел і мистецтв.

Навчання молоді поєднувалось з фізичним і моральним вихованням.

Два типи виховання і навчання молоді у Давній Греції.

Найкращі досягнення давньогрецьких художників, скульпторів, архітекторів, поетів, драматургів 5−4ст. до н.е. отримали в історії мистецтва назву класики.

Класичне мистецтво — взірцеве, бездоганне, досконале за формою, глибоке і актуальне за змістом.

Перший канон скульптурного зображення людини створив Поліклет. Він є автором статуй «Доріфор» (атлет зі списом), «Діадумент» (атлет з пов’язкою переможця).

Через сто років з’явився новий канон скульптора Лісіппа. Статуя «Апоксіомен».

Пластика живого руху людини яскраво відобразила статуя скульптура Мірона «Дискобол».

Пізня класика. Статуя скульптора Пракстеля «Афроди та Кнідська» — взірець витонченого інтимного стилю. Статуя Леохара «Аполлон» (Бельведерський).

Великі досягнення у живопису. Техніка фрески. Майстер фрескового стилю Полігнот. Техніка енкаустики. Майстер Павсій. Станковий живопис. Майстер світлотіні Аполлодор. Колористи Зевкіс та Паррасій, Апеллес.

У класичний період був створений архітектурний ансамбль Афінського Акрополю: Пропілеї, храм Ніки Аптерос, статуя Афіни Промахос, храм Парфенон, храмова статую Афіни Парфенос, храм Ерехтейон. Велику майстерність у його побудові виявили архітектори Іктін та Каллікрат, скульптор Фідій.

У місті Олімпія був побудований Храм Зевса. Архітектор Лібон, скульптори Фідій (храмова статуя Зевса).

Великою культурною подією була поява і розквіт драматичного мистецтва і театру.

Великим комедіографом був Арістофан («Ахарняни», «Мир», «Вершники», «Хмари», «Жаби», «Лісістрата»).

Питання для роздуму: Як ви розумієте такі вислови:

• — Мудрець нічого не стверджує без доказів. (Античний афоризм).
• — Немає нічого більш практичнішого, ніж гарна теорія. (Античний афоризм).
• — Хто встигає в науках, але відстає від моралі, той більше відстає, ніж встигає. (Античний афоризм).
• — Вчителі, яким діти зобов’язані вихованням, більш шановані, ніж батьки, яким діти зобов’язані лише народженням: батьки дарують тільки життя, вчителі - добре життя. (Арістотель).
• — Вчена людина завжди являє собою багатство. (Античний афоризм).
• — Глупота — мати усіх зол. (Античний афоризм).
• — Природа і виховання подібні. А саме: виховання перебудовує людину і, перебудовуючи, створює їй іншу природу. (Демокріт).
• — Мистецтво пом’якшує натуру. (Античний афоризм).
• — Много есть чудес на свете,

Человек — их всех чудесней. (Софокл).

— Мистецтво — в умінні приховати мистецтво. (Античний афоризм).